Практичне завдання

Розділіться на малі групи, розгляньте основні статистичні показники, які відображають стан водних, земельних, лісових, мінерально-сировинних ресурсів, атмосферного повітря, їх охорону та раціональне використання. Сформуйте статистичну звітність по певних регіонах України.

Питання для обговорення

1 Основні функції статистики навколишнього природного середовища.

2 Статистичні показники, які відображають стан, охорону і використання водних ресурсів.

3 Розділи, які сформовані в системі показників статистики навколишнього природного середовища.

4 Особливості статистики у сфері охорони атмосферного повітря.

5 Статистичні показники за допомогою яких можна оцінити стан охорони атмосферного повітря.

6 Статистичні показники за допомогою яких можна оцінити стан земельних і лісових ресурсів.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6

Економічний механізм управління раціональним природокористуванням

План

1. Розрахунок збитків від забруднення довкілля

2. Основи плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища

3. Визначення розмірів платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу

4. Визначення розмірів платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води та підземні горизонти

5. Визначення розмірів платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

Теоретичні відомості

Екологічні збитки від забруднення навколишнього середовища - це показник, який відображає екологічні наслідки антропогенної діяльності, а також концентрує у собі всі негативні економічні наслідки функціонування виробництва.

Головним критерієм визначення економічних збитків є негативні зміни середовища в результаті антропогенної діяльності.

На території України діють єдині основи плати за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Плата встановлюється:

1. за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

2. за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в т.ч. скиди, що здійснюються підприємствами через систему комунальної каналізації;

3. розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Розрізняють дві категорії платежів за забруднення навколишнього середовища:

• платежі за нормативно допустиме забруднення, тобто за викиди (скиди) речовин в межах лімітів (ГДВ, ГДС);

• платежі за наднормативні постійні та разові (залпові) викиди (скиди).

Гранично допустимі викиди (ГДВ) або скиди (ГДС) – це кількість забруднюючих речовин, що викидається або скидається в навколишнє природне середовище з окремого джерела забруднення за одиницю часу, яка з урахуванням дії інших джерел забруднення та перспективи розвитку підприємства не перевищує встановлених норм екологічної безпеки людини.

Тимчасово погоджені викиди (ТПВ) або скиди (ТПС) – це кількість забруднюючих речовин, що викидається або скидається в навколишнє природне середовище з окремого джерела забруднення за одиницю часу, яка встановлюється на відповідний строк – до досягнення гранично допустимих викидів або скидів.

За понадлімітні викиди й скиди забруднюючих речовин, розміщення відходів встановлюється підвищений розмір плати на підставі базових нормативів плати і коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, та коефіцієнтів кратності плати за понадлімітні викиди, скиди забруднюючих речовин, розміщення відходів.

Коефіцієнти кратності плати за понадлімітні викиди встановлюються радами народних депутатів базового рівня в межах від 1 до 5.

Платежі підприємства за викиди (скиди) забруднюючих речовин та розміщення відходів у межах лімітів відносять до витрат виробництва, а за понадлімітні вилучаються за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

Плата за забруднюючі речовини впроваджується з метою економічного стимулювання здійснення природоохоронних заходів, впорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків завданих забрудненням.

Платежі за викиди забруднюючих речовин компенсують економічні збитки від негативного впливу на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження і т.п.), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення ( ) визначається за формулою:

, (6.1)

де – базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т;

– маса річного викиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

– коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин;

– маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-тої забруднюючої речовини, т;

– коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

– коефіцієнт індексації

, (6.2)

– коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту;

– коефіцієнт, що враховує народногосподарські функції населеного пункту

Базові нормативи плати за викиди в атмосферу і-тої забруднюючої речовини стаціонарними джерелами забруднення ( ) встановлюються на основі їх гранично допустимої концентрації, відносно оцінки економічного збитку від шкідливої дії викидів і затверджуються Міністерством екології та природних ресурсів України за погодженням із Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України.

Розмір платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення ( ) визначається за формулою:

, (6.3)

де – базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються у результаті спалювання 1 тонни і-го пального, грн/т;

– річний обсяг використання пального і-го виду, т;

– коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

– коефіцієнт індексації

Розміри платежів за скиди забруднюючих речовин визначаються:

, (6.4)

де – базовий норматив плати за скиди 1 т і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т;

( встановлюється на основі їх гранично допустимої концентрації відносно агресивності та оцінки економічного збитку від шкідливої дії скидів і затверджується Міністерством екології та природних ресурсів України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України)

– маса річного скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

– річний обсяг понадлімітного скиду (фактичний скид мінус ліміт), т;

– коефіцієнт кратності плати за понадлімітний скиди забруднюючих речовин;

– регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства;

– коефіцієнт індексації

Розмірів платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі визначається за формулою:

, (6.5)

де – базові норматив плати за розміщення 1 т відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі, грн/т;

– річний обсяг розміщення відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі в межах ліміту (згідно з дозволами на їх розміщення), т;

– річний обсяг понадлімітного розміщення відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі, т;

– коефіцієнт, який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

– коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів