Прагматична віра, за ч. Пірсом, це:---- Фактичні правила для успішної дії індивіда

Прблему людини на теоретичному рівні розглядає — наука і філософія

Предметність як ознака свідомості означає, що: ---людина здатна ніби бачити те, що насправді не існує

Предметом дослідження епістемології є:--філософські засади наукової картини світу

Предметом дослідження першого позитивізму стають потреби: -----визначити критерії наукового знання та здійснити його класифікацію

Предметом філософії є: світ у цілому та взаємовідношення людини й світу.

Представникам класичного періоду Античності є:- Платон , Сократ , Аристотель

Прикметними рисами філософського знання є:---------універсальність і тотальність

Принцип верифікації дає змогу здійснювати змістовний аналіз наукового знання шляхом: ----вияву узгодженості наукових суджень з емпіричним досвідом

Принцип гуманізму епохи Відродження виявляється у: -новому трактуванні принципу свободи людини як творця своєї долі та гідного життя

Принцип гуманності конфуціанства стверджує: ---------Не роби іншим того, чого не бажаєш собі

Принцип невизначеності, сформульований В. Гайзенбергом, притаманний: — некласичній парадигмі

Принцип самоорганізації спрямований на: —відмову від випадкової самоорганізації

Принцип філософських вчень, які визначаючи Бога першопричиною світу, заперечували подальше його втручання в природні процеси як природи, так і розвитку суспільства в цілому – це: -деїзм

Прокоментуйте вислів Г. Башляра: “Час побіжних і непов'язаних між собою гіпотез пройшов, як і час ізольованих та курйозних експериментів. Відтепер гіпотеза — це синтез”. — Цей вислів характеризує новий дух некласичної науки

Процес диференціації науки у XVIII ст. був зумовлений її відмежуванням від: ----метафізики

Раціоналізм – це гносеологічна позиція, що: ---перебільшує роль розуму та дедуктивних виведень

Реальність” як об'єкт філософського мислення передбачає: наявне буття системи “людина-світ” і її можливості у минулому та майбутньому.

Ренесансні гуманісти захоплювалися ідеями: -античності

Речі за Аристотелем – це: ----світ об’єктивної реальності

Речі за Платоном – це: > тіні ідей

Розвиток епістемології спричинений: ---масовим розвитком інституціональних форм освіти та поєднання її з наукою

Розвиток індустріальної цивілізації у Новий час впливав на---деїстичну спрямованість онтології

Розквіт європейської схоластики припадає на: .-ХІІІ ст.

Рушійною силою поступу у розумінні Франка вситупають — неминучість науково-технічного прогресу, негентропія та фікс послідовність дій

Самосвідомість — це здатність людини:--- робити об'єктом розгляду свою власну свідомість

Самосвідомість — це:---здатність свідомості фіксувати себе саму (саморефлектувати)

Сансара” у східному розумінні це---неперервний перебіг народження, смерті та наступного перевтілення.

Свідоме мислення оперує предметним змістом, який постає у вигляді: -знання

Свідомість функціонує на таких рівнях:----самосвідомість — свідоме — несвідоме

Світобачення – це: ------ цілісне образне конструювання дійсності

Світогляд – це: -----система поглядів людини на світ та її місце у світі, що постає разом з формуванням особи та її досвіду у процесі виховання та освіти

Світоглядна функція філософії полягає у: пошуку відповіді на смисложиттєві питання.

Світоглядні ідеї Індії і Китаю виражають---східний тип культури .

Світорозуміння – це: ----раціонально-логічне пояснення світу і людини на основі світобачення та його рефлексивної інтерпретації

Свою філософську позицію І. Франко називав — матеріалізмом

Сенс пізнавальної діяльності у давньоруські часи розумівся як: -пошук істинних рис внутрішнього світу людини та зовнішньої реальності

Сенсуалізм – це гносеологічна позиція, що: ---перебільшує роль відчуттів у пізнанні

Слово “філософія” дослівно означає: любов до мудрості.

Сократ основну увагу в своїх міркуваннях приділяв: > космосу та законам його розвитку

Спільним об'єктом дослідження для науки і філософії є: єдність мислення і буття .

Спосіб наближення до досконалого брахмана й поєднання з ним передбачає---шлях самопізнання словом й способом життя та поведінки.

Справжнім завданням філософії Г. Сковорода вважав: — навчити людину бути щасливою

Структура свідомості складається з: -мислення, емоцій, почуттів та волі