1.3.3 Аналіз роботи спрв до реконструкції
Внаслідок заростання трубопроводів втрати напору у мережі зросли, пропускна здатність мережі зменшилась. Необхідний напір у точці примикання водогонів до мережі – 91,14 м. За результатами розрахунку побудована п’єзометрична карта (рис. 2). Розрахунок показує, що водопровідна мережа працює незадовільно і потребує реконструкції.
1.3.4 Побудова п’єзометричної карти мережі за результатами
Рис.2 П’єзокарта мережі ВП до реконструкції
2. Технологічні процеси і параметри застосованого методу безтраншейного відновлення трубопроводів
Прочищення трубопроводів від відкладень на стінках труб
Однією з причин порушення працездатності трубопроводів являються корозійні і мінеральні (карбонатні) відкладення, біологічні заростання внутрішньої поверхні труб. Прочищення трубопроводів має як самостійне значення (відновлення пропускної здатності), так і являється обов’язковим попереднім етапом в технологічному процесі облицювання внутрішньої поверхні труб.
Способи
прочищення трубопроводів можна поділити
на механічні, гідравлічні, гідромеханічні
і реагентні.
В даному випадку застосовано механічний метод прочищення, як один із найбільш вивчених. Механічний метод прочищення трубопроводів полягає у протяганні через трубу за допомогою троса і лебідки механічного прочисного пристрою.
2.2. Облицювання внутрішньої поверхні трубопроводів гнучкими рукавами ("панчохами")
Сутність даного методу заключається в тому, що на внутрішню поверхню трубопроводу наклеюється гнучкий полімерний рукав. Схема заведення облицювального рукава в трубопровід, що ремонтується, показана на рис. 4. На зовнішню поверхню вільного кінця трубопроводу натягується облицювальний рукав, внутрішня поверхня якого по всій довжині попередньо оброблена спеціальною клеючою сумішшю. Потім вручну на довжину витягнутої руки облицювальний рукав вивертають всередину трубопроводу. Очевидно, що для щільного прилягання й міцного приклеювання рукава до внутрішньої поверхні трубопроводу необхідно, щоб розміри їх діаметрів були однаковими. В процесі вивертання рукава його внутрішня поверхня стає зовнішньою, а зовнішня – внутрішньою. Подальше просування рукава по трубопроводу здійснюється за рахунок подачі у виниклі пазухи через трубопровід стисненого повітря або води.
Рис. 4. Облицювання внутрішньої поверхні трубопроводів гнучкими рукавами.
1
– рукав для подачі води; 2 – трубопровід,
що ремонтується; 3 – облицювальний
рукав.
Після повного протягування рукава облицьовану поверхню трубопроводу піддають спеціальній обробці (полімеризації). Найчастіше для цього використовується подача в трубопровід гарячої води або пари під тиском.
У випадку використання рукавів, матеріал яких відповідає відповідним санітарно-гігієнічним вимогам, цей метод може використовуватись для відновлення трубопроводів господарсько-питного призначення.
До переваг цього методу необхідно віднести, по-перше, порівняну простоту і доступність технології, по-друге, високу якість і довговічність ремонтного покриття, по-третє, можливість ремонту значно зношених трубопроводів в широкому діапазоні діаметрів і великої довжини. [1, с. 228-232, 2, 1998, №3, с.6-9; 3, с. 2-61].