Напруженість управлінських рішень
Напруженість управлінського рішення виступає в якомусь сенсі синонімом ймовірності його невиконання. Вона може бути пронормована (наприклад, в бальних оцінках) залежно від імовірності невиконання плану. Звідси випливає, що напруженість планів тим вища, чим нижча їх надійність. Максимальній надійності планів відповідає мінімальна напруженість, але, що найважливіше, існує і оптимальна напруженість планів, відповідна оптимуму їх надійності.
З урахуванням
викладеного, напруженість плану можна
визначити, наприклад, за допомогою
одного з наступних співвідношень:
або
де
- напруженість плану з випуску к-тієї
продукції;
- надійність плану по випуску к-тоєї
продукції; А і В - коефіцієнти бальності,
за допомогою яких здійснюється переклад
надійності плану в бальні оцінки
напруженості.
напруженість плану з випуску продукції дорівнює
Останній вираз є добуток матриці коефіцієнтів жорсткості на вектор математичних сподівань відносних недопоставок ресурсів.
Зворотність (незворотність) управлінських рішень
Головне положення, на якому ґрунтується уявлення про оборотність управлінських рішень, полягає в тому, що при відмові від частини ухваленого плану на якусь глибину у виробничо-економічній системі виникнуть додаткові неефективні витрати, пов'язані з незворотністю «переналаштування». Ступінь незворотності плану при глибині відмови t можна охарактеризувати відношенням
де S - ступінь незворотності плану;
- приріст витрат
у зв'язку з необхідністю переналаштування
системитеми при глибині відмови від
частини плану;
-
плановий рівень витрат.
Ступінь оборотності плану дорівнюватиме 1-S
Істотний вплив на оборотність планів надає їх еластичність. Враховуючи вищесказане, є широкі можливості цілеспрямованого управління ступенем оборотності управлінських рішень.
Актуальність планових рішень
визначається великою сукупністю факторів, і насамперед - рівнем охоплюваної планом економічної системи, глибиною планованих заходів, їх ефективність і т. д. Однак існує й інший розріз аналізу та оцінки актуальності планових рішень. Цей розріз можна назвати аналізом мінливості і стабільності прийнятих планових рішень.
Найбільш актуальні планові рішення, прийняті відносно інерційних і стабільних структурних елементів планованої системи, тобто рішення щодо вибору параметрів (зокрема, параметрів динаміки) найбільш інерційної частини об'єктів, способів, їх інтенсивностей, а також і по «кращій» щодо ефективності частини елементів системи. Навпаки, найменш актуальні планові рішення, що приймаються щодо конкретних рівнів інтенсивності або їх динаміки за малоінерційним, замикаючими об'єктами та способами, оскільки наперед відомо, що ці рішення піддадуться найбільшій зміні.
Інерційність економічних систем - одне з головних джерел виникнення проблем узгодження коротко -, середньо - і довготермінових оптимумів
Актуальність планових рішень різна також і у відношенні низки економічних характеристик плану: капіталовкладення, експлуатаційні витрати… Найважливіші наступні тенденції: 1)при інших рівних умовах інерційність прийнятих рішень за капіталовкладеннями вище, ніж за експлуатаційними витратами; 2)різні складові капіталовкладень мають інерційність; 3) елементи експлуатаційних витрат також мають різну інерційність
Підвищення еластичності, надійності планів призводить до стабілізації деяких його характеристик, підвищує актуальність прийнятих планових рішень.