Етапи технології:
1. Етап орієнтації. Мотивація наступної діяльності учителем, позитивна настанова на працю. Орієнтація учнів у місті конкретного заняття, в цілісному курсі, розділі, темі (схеми, таблиці, опори, мовленнєва настанова тощо).Опора на особистий досвід учнів із проблеми.
2. Етап покладання мети. Визначення спільно з учнями особистісно-вагомих завдань наступної діяльності на уроці. Визначення показників досягнення означеної мети (які знання, уявлення, засоби діяльності свідчитимуть про це).
3. Етап проектування. Залучення учнів до планування наступної діяльності через попередню роботу. Складання плану наступної роботи. Обговорення наступного плану роботи. Методи і заходи реалізації І – ІІІ етапів: актуалізація, проблематизація, інтрига, ігрова ситуація, формування пізнавального інтересу тощо.
4. Етап організації виконання плану діяльності. Надання варіативності у виборі засобів навчальної діяльності (письмово або усно, індивідуально або в групі, викладення опорних положень або розгорнута відповідь, узагальнено або на конкретних прикладах тощо).
Методи та заходи психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів:
- заохочення,
- створення яскравих науково-образних уявлень,
- навчально-пізнавальна гра,
- створення ситуації успіху,
- пізнавальний інтерес,
- створення проблемної ситуації,
- спонука до пошуку альтернативних вирішень,
- виконання творчих завдань,
- кооперація учнів, створення ситуацій взаємодопомоги тощо.
5. Етап контрольно-оцінювальний. Залучення учнів до контролю за ходом навчальної діяльності (парні й групові форми взаємоконтролю, самоконтроль).
6. Заключний етап – усвідомлення ситуації досягнення мети, переживання ситуації успіху, закріплення позитивної мотивації стосовно діяльності – реалізація механізму "цінування".
Механізм "цінування" – це вираження педагогом свого позитивного ставлення, задоволення з приводу діяльності учнів і її результатів.
Необхідно відрізняти "цінування" від "оцінювання". Оцінювання передбачає кількісну та якісну (як позитивну, так і негативну) оцінку навчальної праці школярів. "Цінування" може бути тільки позитивним, воно передбачає автентичність педагога – відповідність почуттів, які він виявляє, тим почуттям, які реально переживає. Саме "цінування" є основним механізмом культивування системи гуманістичних, соціальне орієнтованих цінностей учнів.
Технологія життєтворчості
Автори-розробники педагогіки та психології життєтворчості особистості: Л.В.Сохань, І.Г.Єрмаков, І.Д.Бех, Г.М.Несен та ін.
Життєтворчість – особлива вища форма вияву творчої природи людини. Вона сприяє самостійному творчому вибору особистістю стратегії її життя, розробці життєвих планів і програм, вибору та використанню засобів, необхідних для реалізації її життєвого індивідуального проекту.
Технологія життєтворчості (І.Єрмаков) – це практична діяльність особистості, що спрямована на проектування, планування, програмування та творче здійснення свого індивідуального життя.
Алгоритм технології передбачає п’ять основних етапів:
І – етап життєвого задуму (визначення загальних очікувань людини щодо свого майбутнього життя, формування прообразів життєвих цілей, окреслення життєвих цінностей та принципів особистості);
ІІ- етап життєвого програмування (чітке визначення життєвих цілей, узгодження та систематизація у життєвому проекті, життєвій програмі);
ІІІ- етап життєвого планування (розбудова на основі цілей, їх життєвих планів; деталізація та конкретизація життєвих цілей у піраміді життєвих цілей);
ІV – етап життєздійснення (його змістом виступає реалізація життєвих завдань, планів у життєдіяльності особистості);
V – аналітико-корекційний етап (аналіз та оцінювання результатів життєздійснення, внесення до життєвого проекту відповідних коректив).