2. Поняття трудового договору, його сторони і зміст

Трудовий договір — головний інститут трудового права. Як правовий інститут він характеризується сукупністю правових норм, які регулюють порядок виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин і є організаційно-правовою формою застосування праці громадян.

Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства (установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути:

• безстроковий (укладається на невизначений строк);

• на визначений строк, що встановлюється за погодженням сторін;

•на час виконання певної роботи.Особливим видом трудового договору є контракт.Працівник вправі укладати трудовий договір на одному або

водночас на декількох підприємствах (праця за сумісництвом). Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

•при організованому наборі працівників;

• при укладанні трудового договору про роботу в районах зособливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

• при укладанні контракту;

• у випадках, коли працівник наполягає на укладанні трудового договору в письмовій формі;

• при укладанні трудового договору з неповнолітнім;

• в інших випадках, передбачених законодавством України.

Учасником трудових правовідносин може бути особа, яка досягла 16 річного віку, як виняток — 14-15 років.

Трудовий договір слід відмежовувати від цивільно-правового договору. Головне в цьому відмежуванні полягає у тому, що предметом цивільного права є конкретна річ, майновий результат праці, і особа виконує певну роботу за власними правилами, у той час як предметом трудового права є сам процес праці робітника за певною спеціальністю чи класифікацією з обов'язковим підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку.

3.Порядок прийняття на роботу

Для укладання трудового договору працівник повинен надати такі документи:

• заяву про прийняття на роботу;

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

• трудову книжку; ,

• у разі необхідності — документ про освіту, характеристику, довідку про стан здоров'я тощо.

Чинним законодавством забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу.

Укладання трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням роботодавця про зарахування працівника на роботу.

При укладанні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Строки випробувань:

• для робітників — 1 місяць;

• за згодою профспілки — не більше трьох місяців, в окремих випадках — шести місяців;

• не встановлюється випробування щодо неповнолітніх,молодих спеціалістів, осіб, що звільнені у запас із військовоїслужби, інвалідів, вагітних жінок, працівників, прийнятих упорядку переведення.

Забороняється укладання трудового договору з особою, якій за медичним висновком конкретна робота протипоказана за станом здоров'я.