2. Методика розрахунку параметрів не потокового виробництва

Весь період обслуговування (Т_обс) потокового виробництва розділяється на періоди, кожен з яких характеризується незмінною кількістю працюючих та обладнання на суміжних операціях, тобто незмінною продуктивністю за цей період.

Розрізняють наступні види наробків:

1. за призначенням і характером утворення:

• технологічні;

• транспортні;

• оборотні;

• страхові.

2. за місцем утворення:

а) лінійні (циклічні) або міжопераційні наробки, що утворюються на лініях або між операціями та періодично повторюються;

б) міжлінійні, що утворюються між суміжними технічними лініями цехами у межах одного виробничого підрозділу або включаючи міжцехові, коли суміжні лінії знаходяться у різних цехах.

Технологічний наробок (z_mеx) – це кількість предметів праці, що у даний період знаходяться у процесі обробки та на робочих місцях:

(8)

де m – кількість робочих місць (одиниць обладнення на лінії);

Транспортний наробок (z_тр) – це кількість предметів праці, що знаходяться у процесі передачі з однієї операції на іншу.

На перервно-потокових лініях при передачі поодиниці предметів праці з операції на операцію наявність внутрішньолінійних оборотних наробків повністю покриває потребу в наробках транспортних і окремо не розраховується. Якщо ц не так, то . При передачі предметів праці транспортними партіями (р): .

Оборотні наробки утворюються тільки на безперервно-потокових лініях між робочими місцями з різною продуктивністю випуску.

Оборотний наробок (z_об) – це кількість предметів, призначених для вирівнювання продуктивності суміжних операцій, що знаходяться на робочих місцях у чеканні процесу обробки.

Розмір оборотнього міжопераційного наробку розраховується:

(9)

де  – період часу, за який не змінюються умови виконання операцій;

с_i, с_(i+1) – кількість працюючих одиниць обладнання (робочих місць), відповідно, на попередній та наступній операціях у період часу ;

t_і, t_(i+1) – норми калькуляційного часу, відповідно, на попередній і наступній операціях.

Оборотні наробки визначаються між кожною парою суміжних операцій на основі стандарт-планів. Розмір оборотного наробку залежить від факторів:

1. різниця між продуктивністю двох суміжних операцій.

2. співвідношення тривалості цих операцій з тактом лінії.

3. обраного періоду обслуговування робочих місць лінії.

Середня величина міжопераційного оборотного наробку:

(10)

де Z^’– наробок на початок періоду часу формування наробку;

Z^’’ – наробок на кінець періоду часу формування наробку;

Т_обc – величина періоду обслуговування потокової лінії.

Сумарний оборотний наробок на потоковій лінії, в цілому дорівнює сумі середніх величин міжопераційних оборотних нагробків, коливання яких відображається на план-графіку.

Страхові наробки (z_стр) призначені для забезпечення безперервної роботи потоків. Лінії у тих випадках, коли на окремих її дільницях можуть виникати порушення регламентованої технології виробництва. Вони створюються після операцій, де існує велика імовірність простоїв обладнання і робочих місць:

а) операції, що виконуються на унікальному обладнанні при відсутності станків-дублерів;

б) операції зі швидким зносом інструменту;

в) через неплановий ремонт;

г) у зв’язку із збільшенням розміру браку;

д) невідпрацьовані операції.

При наявності на первинно-потоковій лінії оборотних наробків, величина страхового наробку може бути частково або повністю об’єднана з оборотним наробком. А якщо ритмічність виробництва низька, то z_стр становить 8-10% від технологічного наробку.