3. Типи текстів
За стилістичними ознаками тексти поділяються на розмовно-побутові, художні, наукові, офіційно-ділові та публіцистичні.
За мовленням тексти поділяються на усні та писемні.
За типом мовлення (або формою реалізації інформації) тексти поділяються на тексти-розповіді, тексти-описи і тексти-роздуми.
Текст-розповідь – це текст, у якому йдеться про події (явища, факти) в тій хронологічній послідовності, в якій вони відбувалися в дійсності.
Текст-опис – це текст, у якому характеризуються явища, предмет, люди, події (з називанням ознак, властивостей, особливостей).
Текст-роздум – вид тексту, в якому визначення, думки і висновки розкривають внутрішній зв’язок явищ, як правило, доводять визначену тезу.
Часто у зачині (початку) тексту ставиться питання, на яке далі в логічній послідовності доказово дається відповідь. Розрізняють два основні види доказів – дедуктивний, коли думка розвивається від загального до часткового, та індуктивний – у якому думка спрямована від окремих фактів до загального.
Тексти-роздуми найчастіше зустрічаються в науковому (зокрема, в науково-популярному) та публіцистичному текстах.
Розрізняються тексти з ланцюговим зв’язком і тексти з паралельним зв’язком.
У тексті з ланцюговим зв’язком кожне наступне речення за смислом і будовою об’єднується з попереднім, поступово розвиваючи думку. У тексті з паралельним зв’язком події розвиваються паралельно.
За способом синтаксичної організації мови виділяють такі типи текстів:
- лінійний;
- трафарет – традиційний лінійний запис, але з пропусками, що заповнюються пізніше;
- анкета – текст, розташований вертикально у вигляді «запитань» і «відповідей»;
- таблиця – цифрова чи словесна інформація, викладена у рубриках вертикальної та горизонтальної площини;
- комбінований – сполучення різнотекстових елементів.
4. Складаючи текст в офіційно-діловому стилі, слід дотримуватися
таких принципів:
- достовірність та об’єктивність змісту;
- нейтральність тону;
- логічність;
- переконливість;
- стислість;
- повнота інформації;
- доречність;
- чистота.
Достовірним текст є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей чи перебіг певних подій.
Нейтральність тону досягається завдяки уникненню оціночних і емоційно-забарвлених слів та конструкцій.
Логічність передбачає точність і правильність вживання слів, словосполучень, речень.
Текст повинен бути точним, тобто він не повинен містити в собі подвійного значення слів та висловів. Точність вимагає співвідношення змісту висловлення з реальністю. Вона залежить від вміння висловлювати однозначно думки, вживаючи слова, словосполучення, речення відповідно до норм літературної норми. Переконливим є текст, що веде до прийняття адресатом пропозиції чи до виконання прохань, викладених у ньому. Стислість досягається за відсутності зайвих слів і смислових повторів, надмірно довгих міркувань не по суті справи.
Повний – це текст, зміст якого вичерпує всі обставини справи та розкриває заявлену мету.
Доречним є текст, у якому мовні засоби відповідають заявленій меті, темі, логічному змісту, ситуації мовлення. Для чистоти мовлення важливим є вживання літературно- нормативних, кодифікованих слів. Усі риси тексту існують у взаємозв’язку та взаємозалежності – текст не може бути переконливим без достатньої повноти тощо.
Типові завданя
Завдання 1. Поясніть, чому запропоновані речення не утворюють тексту. Додаючи мінімум слів, сформуйте з поданих речень текст.
Тут створено всі умови для творчої праці і досить затишно. В кабінеті немає нічого зайвого.
Завдання 2. Розкладіть подане складне речення на прості так, щоб вони утворювали текст із ланцюговим (паралельним) зв’язком.
1.Використання завідомо підробленого документа, за яке ч.1 ст. 190 Кримінального кодексу встановлено відповідальність, належить згідно з ч.2 ст.12 КК до категорії злочинів невеликої тяжкості і вважається закінченим з моменту пред’явлення (надання) такого документа підприємству, установі чи організації.
2. Як визнав суд, В., працюючи головою районного суду, у червні 1997 року, на прохання Б. – вітчима М., обвинуваченого у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачено ч.1 ст. 101 та ч. 3 ст. 206 Кримінального кодексу 1960 року, прийняв до свого провадження цю кримінальну справу.
Завдання 3. Складіть текст, який має такий висновок:
Отже, закони повинні бути написані грамотною літературною мовою і мати точний (однозначний) смисл.
3. Література:
Основна
Дорошенко С.І., Захарчук А.С., Басенко Г.Т., Лащенко Н.О. Українська мова професійного спілкування. – Суми, 2007.
Дудик П.С. Стилістика української мови : навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. .
Єщенко Т.А. Лінгвістичний аналіз тексту. – К.: Видавничий центр «Академія», 2009.
Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – Харків: Торсінг, 2002. .
Красницька А.В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування: Посібник – К., 2006.
Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К.: Вища школа, 2005.
Пономарьов О. Д. . Стилістика сучасної української мови. — К.: Либідь, 1992.
Професійна мова економіста/ Черемиська О.С., Гайдамака Г.Г., Жовтобрюх В.Ф., Архипенко Л.М.. – Харків, 2005.
Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням. – К.: Алерта, 2010.