Склад і структура персоналу
Важливим елементом продуктивних сил є люди з їхнім рівнем освіти, досвіду й майстерності. В теорії менеджменту використовуються терміни відносно людей, зайнятих у виробництві 6 трудові ресурси, людський фактор, кадри, персонал.
Трудові ресурси – це планово – економічний показник вимірювання робочої сили, який включає: трудовий потенціал; стан здоров’я; рівень освіти; здібності; культуру; професійні знання.
Кадри (висококваліфіковані та кваліфіковані робітники) – це штатні кваліфіковані робітники з певною професійною підготовкою, які мають певні знання, досвід роботи, трудові навички.
Персонал – це основний постійний штатний склад працівників, який формується під впливом зовнішніх (ситуації на ринку праці, демографічних процесів, законодавства) та внутрішніх факторів (характер продукції, організаційної структури управління). Характеризується кількістю, структурою, професійною придатністю, компетентністю.
Чисельність персоналу визначається характером, масштабом, складністю, трудомісткістю виробничих процесів, ступенем їх механізації, автоматизації та комп’ютеризації. Ці фактори задають її нормативну (планову) величину. Але на практиці персонал більш характеризується величиною за списком (фактичною), тобто чисельністю працівників, які офіційно працюють зараз на організацію.
Спискова чисельність – включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працівників, які прийняті на роботу на один та більше днів, незалежно від того перебувають вони на роботі, чи у відпустці або у відрядженні тощо, включає такі категорії:
постійні працівники – прийняті на роботу безстроково чи на строк обумовлений контрактом чи договором.
тимчасові працівники – прийняті на строк до двох місяців, чи для заміни тимчасово відсутньої особи – на чотири місяці.
сезонні працівники – прийняті на роботу, що носить сезонний характер.
Середньоспискова чисельність працівників за місяць – додаємо спискову чисельність за всі дні місяця і ділимо на число календарних днів у місяці. В середньоспискову чисельність не включено осіб, які працюють за сумісництвом.
Явочна чисельність – включає всіх працівників, які з’явилися на роботі.
За участю у виробництві персонал ділять на дві категорії:
І. Управлінський персонал – це працівники, діяльність яких спрямована на виконання управлінських функцій, наприклад, функції планування та розподілу ресурсів. До них відносяться лінійні і функціональні керівники. За рівнем управління керівники діляться на:
керівники вищої ланки (керівники підприємства та їх заступники);
керівники середньої ланки (керівники цехів);
керівники нижньої ланки (майстер).
Керівники і головні спеціалісти в сукупності створюють адміністрацію.
Технічні спеціалісти (службовці) надають технічну та інформаційну допомогу апарату управління.
ІІ. Виробничий персонал - виконавці, які безпосередньо реалізують плани організації, зайняті створенням матеріальних цінностей або наданням виробничих послуг і переміщенням вантажу; поділяється на основний та допоміжний.
Важливим напрямком класифікації персоналу є його розподіл за професіями і спеціальностями.
Професія – це вид трудової діяльності, який потребує спеціальних знань та практичних навичок. Сукупність знань, умінь, навиків, особистих здібностей, потрібних для виконання професійних обов’язків, називається професійною придатністю, яка буває потенційною і реальною.
Спеціальність – виділяється в межах певної професії і характеризує відносно вузький різновид трудової діяльності.
Кваліфікація – сукупність вимог до професійної підготовки, яка потрібна для виконання певних трудових функцій, характеризує складність і якість праці, і є сукупністю спеціальних знань і навичок, які визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.
За рівнем кваліфікації робітники поділяються на чотири групи: висококваліфіковані; кваліфіковані; низькокваліфіковані; некваліфіковані.
За рівнем кваліфікації спеціалісти поділяються на : найвищої кваліфікації; вищої кваліфікації; середньої кваліфікації; спеціалісти – практики.
Рівень кваліфікації працівника, який дозволяє успішно вирішувати поставлені завдання, називається компетенцією.
Якісний склад персоналу характеризується професійною віковою структурою і стажем роботи. Структуру персоналу за стажем можна розглядати як в плані загального стажу, так і в плані роботи в даній організації. Структура за освітнім рівнем виділяє працівників: з вищою освітою; середньоспеціальною; середньою.
Персонал організації знаходиться в постійному русі, внаслідок найму одних працівників і звільнення інших. Процес оновлення колективу за рахунок вибуття одних і найму інших називається змінністю персоналу. Закріплення і використання персоналу характеризується системою показників:
інтенсивність обороту за наймом:
,
(1.1)
інтенсивність обороту за вибуттям:
,
(1.2)
коефіцієнт постійності:
,
(1.3)
коефіцієнт використання кваліфікації працівника:
,
(1.4)
коефіцієнт стажу роботи в організації:
,
(1.5)
відносний показник – це продуктивність праці:
.
(1.6)