5.7. Нормування праці

Для забезпечення найкращого використання персоналу велике значення має застосування наукової організації праці на підприємстві. Під науковою організацією праці розуміють розробку і впровадження системи організаційно – технічних та санітарно – гігієнічних заходів, що спрямовані на вдосконалення методів і умов праці на основі досягнень науки й техніки та забезпечують підвищення продуктивності праці.

Напрямки організації праці:

• організація робочих місць, їх атестування та раціоналізація;

• обслуговування робочих місць;

• розподіл та кооперування праці;

• розвиток колективних форм організації праці;

• застосування новітніх методів та прийомів праці;

• нормування праці;

• матеріальне та моральне стимулювання працівників;

• забезпечення нормальних умов праці;

• встановлення сприятливих режимів праці та відпочинку, дотримання техніки безпеки, проведення санітарно – технічних заходів, технічна етика;

• контроль за дисципліною праці;

• підвищення кваліфікації та культурного рівня працівників.

Процес організації праці на підприємстві відбувається у певному просторі та часі. Регламентація праці в часі здійснюється через встановлення норм праці.

Нормування праці – процес визначення об’єктивно необхідних витрат робочого часу у виробничій діяльності.

Норми в сучасних умовах:

Норма часу – регламентована величина затрат часу для виробництва одиниці продукції або на виконання роботи одним або групою працівників. Складається з :

• норми підготовчо – заключного часу;

• норми штучного часу – оперативний час, час на заміну предмета праці, допоміжний час (завантаження сировини, вихід готової продукції); обслуговування робочого місця, час перерв.

Норма виробітку – обґрунтована кількість обсягу робіт, яку повинен виконати один або група працівників певної кваліфікації за одиницю часу:

Норма чисельності – кількість виконавців певного професійного складу, що обслуговують якийсь об’єкт (обсяг роботи).

Норма обслуговування – це визначена кількість об’єктів (машин, обладнання), яку повинен обслуговувати один або група працівників за одиницю часу.

Нормоване завдання – встановлює необхідний асортимент та обсяг робіт, які мають бути виконані бригадою за певний проміжок часу.

Норма керованості – кількість працівників або підрозділів, що підпорядковані одному або кільком керівникам.

Комплексні норми – сукупні витрати часу на виконання корисного обсягу робіт у передбачені терміни.

Норми праці слугують основою планування та організації виробництва, оплати праці, стимулювання зростання продуктивності праці.

Нормативи – це розраховані величини затрат робочого часу і трудових ресурсів.

Для оцінки ефективності використання робочого часу використовуються дані про структуру затрат робочого часу.

Найпоширенішими на підприємствах методами аналізу трудових процесів є: хронометраж, фотографія робочого часу, фотохронометраж. При цьому фактичні затрати часу вимірюються за допомогою секундомірів, хронометрів, годинників, хронографів.

Усі методи дослідження затрат робочого часу складаються з таких основних етапів:

• підготовка до спостереження;

• проведення спостереження;

• оброблення даних;

• аналіз результатів і підготовка пропозицій щодо удосконалення організації праці.

За допомогою хронометражу визначається тривалість елементів операцій, що повторюються.

Виділяють три способи проведення хронометражу: безперервний (за поточним часом), відбірковий і цикловий. За безперервного способу всі елементи певної операції досліджуються відповідно до послідовності їх виконання. Відбірковий спосіб хронометражу застосовується для вивчення окремих елементів операції незалежно від послідовності їх виконання. Цикловий спосіб – для дослідження тих елементів операції, що мають незначну тривалість (3-5 секунд).

Залежно від об’єкта спостереження розрізняють такі фотографії:

• фотографія використання часу працівника (індивідуальна, групова, самофотографія);

• фотографія часу роботи устаткування;

• фотографія виробничого процесу.

За індивідуальної фотографії спостерігач визначає використання часу одним працівником протягом робочої зміни або іншого періоду часу.

У тих випадках, коли робота виконується кількома робітниками, зокрема за бригадної організації праці, здійснюється групова фотографія робочого часу.

Самофотографію здійснює сам працівник, який фіксує величину втрат робочого часу, а також причини їх виникнення. Це сприяє залученню всіх працівників до активної участі у виявленні й усуненні втрат робочого часу.

Фотографія часу використання устаткування - це спостереження за його роботою та перервами в ній з метою одержання даних для обґрунтування затрат часу на обслуговування (одним робітником або кількома).

Фотографія виробничого процесу – це одночасне вивчення затрат робочого часу виконавців, часу використання устаткування і режимів його роботи. Спостереження може виконуватися двома спостерігачами: один спостерігає за робітниками, другий – за устаткуванням, тобто двостороннє спостереження.

Раціональність затрат робочого часу управлінського персоналу можна визначити на основі порівняння фактичних витрат робочого часу з нормативними і визначення оптимальної структури виконуваних робіт.

Методи аналізу використання робочого часу персоналу апарату управління розподіляються на три групи: особистих спостережень; одержаних даних від співробітників; розрахункові.

Методи особистих спостережень бувають неперервними (фотографія робочого часу і хронометраж) та вибірковими (періодичні і моментні спостереження).

Методами одержання даних від співробітників є анкетування ( суцільне, вибіркове, індивідуальне), інтерв'ювання (індивідуальні і групові бесіди) і самофотографія робочого дня.

До розрахункових методів відносяться розрахунки середньоарифметичних, середньозважених і інші характеристики затрат часу згідно даних кількості видів виконаних робіт за певний період часу.

Найбільш поширеними методами нормування праці є методи: мікроелементного нормування; аналітичного нормування – здійснення попереднього аналізу виробничих можливостей робочих місць та визначення необхідних витрат часу на кожний елемент та операцію у цілому (фотозйомка та кінозйомка); статистичного нормування; експертного нормування.