1.2. Класифікація інформаційних систем

Загальноприйнятої класифікації ІС на теперішній час не існує і тому їх часто класифікують за різними ознаками, з-поміж яких можна виділити такі:

1. За рівнем або сферою діяльності: державні, територіальні (регіональні), галузеві, підприємств або організацій, технологічних процесів.

2. За призначенням або особливістю об’єктів управління: адміністративні, виробничо-технічні, соціальні, транспортні тощо.

3. За рівнем автоматизації процесів управління: інформаційно-пошукові, інформаційно-керівні, інформаційно-довідкові, СППР, інтелектуальні ІС тощо.

4. За ступенем централізації обробки інформації: централізовані ІС, децентралізовані ІС, ІС колективного використання.

5. За характером керованого виробничого процесу:

- для виробництва з дискретним процесом (машинобудування, приладобудування);

- з неперервним процесом (хімічна, нафтопереробна і газова промисловості);

3) з неперервно-дискретним процесом (металургійна, цементна, харчова промисловості)

6. За ступенем інтеграції функцій :

1) багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування;

2) багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство - об'єднання галузь );

3) комплексні ІС, які здійснюють інтеграцію ІС з окремими задачами (ІС керування підприємством з ІС керування технологічними процесами тощо).

Академік В.М.Глушков запропонував підрозділяти всі ІС першого покоління на два основні типи:

1. Автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУТП);

2. Автоматизовані системи організаційного або адміністративного управління (АСОУ).

АСУТП керує роботою технологічних процесів (керування верстатами, домною тощо), АСОУ - об'єктами економічної і соціальної суті.

Головна відмінність цих двох типів систем полягає передусім в особливості об'єкта керування: для АСУТП - це різні машини, прилади, пристрої, а для АСОУ - насамперед люди, колективи людей.

Друга відмінність міститься в формі передачі інформації : в АСУТП основною формою передачі інформації є різні сигнали (електричні, оптичні, механічні тощо), в АСОУ - документи.

Зазначимо, що в економіці з врахуванням сфери застосування виділяються:

1 - банківські інформаційні системи;

2 - ІС фондового ринку;

3 - Страхові ІС;

4 - Податкові ІС;

5 - ІС промислових підприємств і організацій (особливе місце за значимістю і розповсюдженістю серед них займають бухгалтерські ІС);

6 - Статистичні ІС тощо.

1.3. Структура економічної інформаційної системи

Комп'ютерні інформаційні системи (КІС) належать до класу складних систем, які містять багато різноманітних елементів, що взаємодіють. Тому при створенні комп'ютерних ІС потрібно визначити їх структуру.

Загалом під структурою КІС розуміють характеристику внутрішнього стану системи, опис постійних зв'язків між її елементами.

При описуванні ІС використовують кілька видів структур, які різняться типами елементів та зв'язків між ними, зокрема функціональні, технічні, організаційні, документальні, алгоритмічні та інформаційні структури.

1. Функціональна структура - це структура, елементами якої є підсистеми, а зв'язки між елементами - потоки інформації.

2. Технічна структура - це структура, елементами якої є обладнання комплексу технічних засобів (КТЗ) ІС, а зв'язки між елементами відображають інформаційний обмін.

3. Під організаційною розуміють структуру, елементами якої є колективи людей і окремі виконавці, а зв'язки між елементами - інформаційні, підпорядкованості і взаємодії.

4. Документальна структура - це структура, елементами якої є неподільні складові і документи ІС, а зв'язки між елементами - взаємодії, вхідна інформація і підпорядкованість.

5. Елементами алгоритмічної структури є алгоритми, а зв'язки між алгоритмами реалізуються за допомогою інформаційних масивів.

6. У програмній структурі зв'язки між елементами також реалізуються у вигляді інформаційних масивів, а елементами структури є програмні модулі.

7. Інформаційна структура - це структура, елементами якої є форми існування і подання інформації у системі, а зв'язки між ними - операції перетворення інформації в системі.

Поняття системи, накладаючись на реальну дійсність, окреслює якусь її частину, що дозволяє вивчати властивості цієї частини і подавати її у вигляді інформаційних і інших моделей. Використовуючи системний підхід, можна сказати, що ЕІС, як і всяка інша система, складається з елементів (або підсистем), що знаходяться у певних відносинах один з іншим. Множина цих відношень разом з елементами утворюють структуру системи. Отже, ЕІС - це частина реальної дійсності, зображена у вигляді множини елементів і відношень між ними.

Ознаки структуризації системи, тобто її декомпозиції на складові частини, задаються людьми відповідно до здорового глузду і залежно від поставлених задач.

Загальним поділом на підсистеми ЕІС є виділення забезпечувальної і функціональної частин.

Забезпечувальна частина ЕІС складається з :