- •1. Портфельний аналіз за методом Бостонської консультативної групи (бкг)
- •4. Середній час, який клієнт проводить, очікуючи своєї черги:
- •5. Коефіцієнт використання системи:
- •5. Цільова ціна, зіставлена з ціною найнебезпечнішого конкурента
- •6. Частка ринку, якій відповідає обсяг продажу, що збігається з точкою беззбитковості (тбз)
- •7. Як вплине підвищення постійних витрат, наприклад, реклами, на положення точки беззбитковості?
- •8. Який рівень віддачі на інвестиції відповідає цінам, що порівнюються?
- •3. Цільова ціна:
- •2. Яке зменшення обсягу продажу у разі підвищення ціни можна допустити, щоб зберегти досягнений рівень рентабельності?
- •3. За якої цінової еластичності можна зберегти або підвищити рівень рентабельності?
- •1. Наскільки треба збільшити обсяг продажу, щоб зберегти досягнений рівень рентабельності за зниження ціни?
- •Зниження цін однією фірмою привертає увагу великої кількості покупців і викликає перерозподіл ринку.
- •Частка ринку, яка належить одній фірмі, зростає, що миттєво від чувають конкуренти, частки яких зменшуються. Протидіючи такому розподілу, останні йдуть на таке саме зниження цін.
- •4. Оскільки глобальний попит на ринку не розширюється, зниження ціни не призвело до зростання загального обсягу продажу.
- •3.Метод паритету з конкурентами*.
- •4.Метод визначення бюджету Із розрахунку на одиницю продукції (per unit method).
- •5.Метод розрахунку від наявних коштів (all you can afford method ).
- •Маркетинг
- •01032, Київ-32, вул. Саксаганського, 110, кв. 1.
4. Середній час, який клієнт проводить, очікуючи своєї черги:
5. Коефіцієнт використання системи:
Отже, продавець зайнятий протягом 83% часу.
6. Визначимо імовірність кількості клієнтів (к) в системі. Імовірність 0 клієнтів у системі (ресторан пустий — обслуговування не має сенсу взагалі)
Тоді імовірність того, що в ресторані є клієнти, дуже висока і становить 83%.
Тепер розрахуємо імовірність того, що в системі більше, ніж к клієнтів (очікують своєї черги або обслуговуються більше ніж к клієнтів (Рп > к)
Отже, імовірність, що в системі перебувають (очікують своєї черги або обслуговуються) 4 клієнти, становить 40%, 8 клієнтів — 19% і т.ін.
Давайте подивимося на отримані дані очима клієнта. Переступаючи поріг ресторану він бачить чергу з п'яти відвідувачів (І Л, із них один обслуговується, а четверо (і. ) очікують своєї черги. Розраховуючи пообідати швидко, він займає чергу, але отримує замовлення лише за півгодини (г^), провівши в черзі (г ) 25 хвилин.
Час, як відомо, це — гроші. У цьому випадку — це втрачені рестораном гроші, точніше всією мережею ресторанів "Гарячі курчата", оскільки зрозуміло — навіть якщо клієнт залишився і "простраждав" півгодини, очікуючи "швидкого" обслуговування, "заманити" його ще раз на вогники ресторану навряд чи вдасться.
Втрати в термінах незадоволеності споживача оцінюються як 6 грош. од. на годину. Час, протягом якого клієнт очікує в черзі, (ґ ) — 25 хвилин. Кількість клієнтів на годину — 10 осіб, ресторан працює протягом 12 годин. Отже, за день ресторан відвідають 120 клієнтів. Не важко підрахувати, що загальні витрати клієнтів на очікування становлять:
Витрати клієнтів 10
на очікування в черзі = і „ • 120 • 6 = —- • 120-6 = 300 грош. од.
черг ри
Щодо другої складової загальних витрат, сервісні витрати власників ресторану, вони визначаються заробітною платою продавця (360 грош. од. на місяць) і заробітною платою ще двох працівників — у сумі — 480 грош. од. У розрахунку на день, враховуючи, що ресторан працює без вихідних (ЗО днів на місяць), сервісні витрати становлять 28 грош. од.
Тобто загальні розрахункові витрати на день становитимуть:
Загальні
розрахункові витрати = 300 + 28 = 328 грош. од.
Гроші, звичайно, треба економити. Але наслідком "синдрому Гобсека" можуть стати не достаток, а навпаки збитки. Реальна втрачена вигода ресторану "Гарячі курчата" на день становить 300 грош. од. Отже, є сенс задуматися: а чи не дешевше взяти в штат ще одного офіціанта, скоротивши час очікування клієнтами своєї черги.
Зробимо відповідні розрахунки. У цьому випадку йтиметься про багатоканальну модель черг (рис. 4.4 ситуації). Усі припущення, зроблені вище, залишаються в силі: прибуття клієнтів відбувається за розподілом Пуассона імовірності, час обслуговування має експоненційний розподіл, а обслуговування ведеться за правилом "перший прийшов — перший пішов'.
Наша мета на цьому етапі — з'ясувати, чи справді багатоканальна система, за якою клієнт очікує своєї черги, поки один з офіціантів не звільниться, є вигіднішою. Для цього треба порівняти розрахункові дані, отримані вище, із відповідними розрахунками для двоканальної системи черги.
Імовірність того, що клієнт перебуває в системі для багатоканальної моделі черг, розраховується за формулою:
Як свідчать отримані дані, в другому варіанті черги в ресторані практично немає, а середній час очікування обслуговування становить 6 хвилин, із них 1 хвилину клієнт проводить у черзі і 5 хвилин його обслуговують. Оптимум (див. рис. 4.2) в цьому випадку досягається за умови, що клієнтів обслуговують два офіціанти. Подальше збільшення кількості персоналу, безпосередньо зайнятого обслуговуванням клієнтів, невиправдане.
Економія на витратах, пов'язана з незадоволеністю клієнта, становить 300 грош. од. Сервісні витрати збільшаться на 360 грош. од. на місяць, або на 12 грош. од. на день на заробітну плату ще одного офіціанта, а загальні витрати на день становитимуть:
Слід збільшити кількість обслуговуючого персоналу ресторану, прийнявши на роботу ще одного офіціанта. При цьому сервісні витрати збільшаться на 12 грош. од. на день, але загальні витрати зменшаться з 328 грош. од. до 40 грош. од. за рахунок зменшення витрат очікування клієнтів, яи при обслуговуванні клієнтів одним офіціантом становлять 300 грош. од. Цей захід дасть змогу підвищити стандарти обслуговування: "у середньому клієнт ресторану за шість хвилин отримує своє замовлення".
Торгова фірма "ЛЮКС спеціалізується на продажу всесвітньо відомих марок жіночого одягу. У своїй діяльності фірма орієнтується на сегмент забезпечених клієнток, поведінка яких значною мірою зумовлена потребою у самовираженні, які високо цінують індивідуальність при виборі предметів одягу. Фірма позиціює свій асортимент як елітний одяг, в якому ви будете неповторні.
"Експерименти" з авангардною модою змусили фірму відмовитися від цього ризикованого асортименту і зупинитися на повсякденному одязі та вечірніх сукнях. Цілком зрозуміло, що ідеальна ситуація з позиці на потреби вимогливих клієнток "щоб ні в кого більше такого не було" неминуче призводила до підвищення ціни на моделі, які не завжди продавалися і створювали з огляду на мінливість моди неабиякі проблеми для фірми.
Тому вирішено було закуповувати одяг невеликими партіями. Хоча таке рішення неминуче породжувало нову проблему — імовірність зустрічі в офісі чи на презентації однаково одягнених жінок. Неважко передбачити реакцію цих двох "протилежностей". Жарт жартом, але розуміючи, що це може заподіяти шкоди іміджу фірми, вирішено було знайти на стадії формування асортименту розумне рішення щодо розміру серії виробів.
Слід визначити, яку кількість моделей треба закуповувати, щоб запобігти випадковості зустрічі двох чи більше жінок, одягнених однаково. При цьому слід взяти до уваги такі дані: розмір цільового сегмента 200 000 споживачів; обсяг продукції, яку виготовляє і реалізує фірма, — 50 000 од.
Теоретичний анонс
Проблема визначення раціонального розміру серії виробів, за якої виключена можливість зустрічі двох жінок, вдягнених однаково, вирішується за допомогою біномінальної функції розподілу випадкової змінної.
Якщо А — швейний виріб, який є у групі, де проводиться дослідження, тоді для цієї групи з десяти осіб (п = 10) отримаємо наведені нижче ймовірності.
Отримане для р(х } значення є ймовірністю зустрічі за певних обставин двох жінок, одягнених в однакові швейні вироби. Ця ймовірність дорівнює 20% (р. = 0,1937), тобто таке може трапитися з кожною п'ятою із десяти жінок, що зустрічаються одночасно. Як показує значення р(х ,, можливою є також зустріч і трьох жінок, одягнених у швейний виріб однієї моделі.
Аналіз ситуації
Підрахуємо ймовірність того, що дві жінки, одягнені однаково, зустрінуться (подія х):
Як бачимо, коли чисельність сегмента менша від кількості проданих виробів у 70 разів, то зустріч однаково одягнених жінок неможлива (р ,= 0).
Отже, для групи з 10 осіб необхідно, щоб виконувалась умова:
Ця умова виконується, якщо кількість виробів, виготовлених за кожною моделлю, не перевищує 3 тис. штук:
Оскільки обсяг продукції, яку закуповує фірма, становить 50 000 од. – слід формувати асортимент з 16 моделей (50 000 : 3000 = 16). Інший вихід - розширення ринку збуту фірми.
Яке рішення слід прийняти?
При формуванні асортименту менеджеру фірми "ЛЮКС" слід врахувати за обсягу продажу 50 000 од. мінімальна кількість моделей має с 16 моделей. При цьому в групі з 10 осіб виключена зустріч двох однаково вдягнених жінок.
Р.8. Нагадаємо, що всі розрахунки здійснено для групи з 10 осіб я Проте інколи варто брати до уваги групу чисельністю 100 і 1000 осіб (з огляду на святкування урочистих подій, відвідування театру).
Завдання
Визначте,
скільки моделей вечірнього одягу має
становити асортимент.
"ЛЮКС",
щоб виключити можливість зустрічі в
театрі двох однаково вдягнених
жінок
(кількість місць у
театрі
— 1000). Загальна кількість продукції,
яку планує
виготовити
і реалізувати фірма, — 2000 од. \
Основною сферою діяльності фірми ГАЛАКТИКА є оптова торгівля взуттям(60% від загального товарообороту). ХХХ1 рік видався для фірми дуже вдалим. Цьому сприяло і те, що закуплена на зимовий сезон у основних італійських постачальників партія взуття на підкладці з натурального хутра була продана з дивовижною швидкістю. Керівництво фірми уклало угоду про поставку наступного року взуття аналогічного рівня якості і цін, трохи розширивши модельний ряд.
Очікуючи на початок сезону, керівництво було переконане, що вже в грудні і склади звільняться, і партію буде повністю розпродано. Але у перебіг подій втрутилася погода. Наступна зима виявилася напрочуд теплою, і продаж зимового асортименту "зависнув" на позначці 30% від показників минулого року. Залишки "лягли" на фірму важким тягарем, зв'язавши значні кошти. А наступний після цього сезон хоч і виявився сприятливим за погодинними умовами, але моделі морально застаріли, що цілком зрозуміло, адже з м їхньої розробки минуло два роки.
Щоб уникнути повторення ситуації у майбутньому, під час обговорення планів щодо формування асортименту обговорювалася навіть пропозиція про співпрацю з синоптиками. Та, як відомо, і вони не безгрішні, ймовірність їхньої помилки існує, і ціна за неї надто висока, щоб приймати остаточне рішення, спираючись лише на прогноз погоди.
Дані про збут свідчать про те, що в разі холодної зими в період з кінця жовтня до середини лютого середній продаж зимових чобіт становитиме 32 000 пар, а осінніх — 17 000 пар. Якщо ж зима видасться теплою, продаж становитиме 10 500 пар зимових і 17 000 пар осінніх чобіт. Ціни (середньозважені) за одиницю продукції: зимові чоботи — 150 грош. од., осінні чоботи — 1Ю грош. од., а витрати фірми "ГАЛАКТИКА" з урахуванням витрат на зберігання продукції за цей період відповідно 92 грош. од. і 73 грош. од.
Ви — керівник служби маркетингу. Вам слід прийняти рішення щодо структури весняно-зимового асортименту взуття на наступний рік.
Теоретичний анонс
Теорія ігор
Маркетингові рішення найчастіше пов'язані з ситуаціями, в яких перетинаються інтереси двох або більшої кількості конкуруючих сторін, я« мають різні цілі. Такі ситуації, до яких можна віднести і наведену вище ситуацію, називають конфліктними. Математичною теорією конфліктних ситуацій є теорія ігор [99]. Рішенню задач такого типу передує:
визначення правил гри;
встановлення кількості гравців;
визначення можливої кількості гравців;
визначення можливих виграшів (програш у цьому разі — від'ємний виграш).
У грі можуть перетинатися інтереси двох або більше противників. У нашому прикладі ця гра парна: гравці — фірма і погода.
Стратегія, або дії, до яких вдається гравець, залежить від ситуації. Якщо гравець у процесі гри застосовує то одну, то другу стратегію, то така стратегія вважається змішаною, а її елементи називають чистими стратегіями
Якщо позначимо через Р і О стратегії першого і другого гравця, тоді умова, за виконання якої стратегія є оптимальною, може бути записана так:
дорівнює математичному очікуванню виграшу першого гравця, якщо обидва гравці оберуть оптимальні для себе (Р* і О*) стратегії.
Одним з основних видів ігор є матричні ігри, які називають парними іграми з нульовою сумою: один гравець виграє рівно стільки, скільки програє інший за умови, що кожен гравець має обмежену кількість стратегій. До речі, кількість стратегій у кожного гравця може бути і обмеженою, і необмеженою.
Парна
гра задається матрицею А = (а.), яка
називається платіжною
матрицею. Елементи
матриці визначають виграш першого
гравця, а програш другого гравця,
якщо перший гравець обере стратегію /
(і = 1,т), а другий сієї
У
(і
=
1,п). Так, у ситуації фірми"ГАЛАКТИКА"
виграш гравця (погода) еквівалентний
збиткам (програшу) іншого гравця (фірма
"ГАЛАКТИКА").
Для вирішення матричних ігор може бути використаний графічний метод або метод приблизного рішення матричної гри, наприклад, метод Брауна
Отже, у цій ситуації збут продукції залежить від примх погоди. Завдання щодо формування асортименту може бути визначено так: '"Максисізувати середній прибуток від реалізації зимового взуття з урахуванням невизначеності погоди". А вам як керівнику служби маркетингу треба визначити оптимальну товарну стратегію, яка забезпечить отримання фірмою "ГАЛАКТИКА" середнього доходу за будь-якої стратегії.
Аналіз ситуації
В ситуації, що розглядається, кожен гравець може обрати дві стратег?
перша стратегія фірми А: кількість зимового взуття 32 000
осінніх чобіт — 17 000 пар;
друга стратегія фірми Б: асортимент взуття становить 10 ЗХ
зимових і 21 000 пар осінніх чобіт.
перша стратегія погоди В: зима холодна;
друга стратегія погоди Г: зима тепла.
Ситуація з позиції доходу є ідеальною, якщо взуття закуплено у постачальний з орієнтацією на холодну погоду, а погода справді холодна (стратегія фірми А, стратегія погоди В), або якщо закуплено асортимент з орієнтацією «і погоду, а погода виявилася теплою (стратегія фірми Б, стратегія погоди Г).
Зробимо розрахунки доходу за кожної комбінації стратегії (табл. 4.11 )
1. Фірма обирає стратегію А. Погода холодна (стратегія погоди В). Вся
завезена продукція реалізується: 32 000 пар зимових і 17 000 пар осінніх чобіт. Дохід становить 2485 тис. грош. од.:
Дохід = 32 000 (150 - 92) + 17 000 (110 - 73) =
= 2485 тис. грош. од.
2.Фірма обирає стратегію А. Погода тепла (стратегія погоди Г). Непроданими залишаються 21 500 пар зимових чобіт, а дефіцит осінніх чобіт становить 4 тис. пар.
Дохід = 10 500(150 - 92) + 17 000(110 - 73) - (32 000 - 10 500)-92 =
= -740 тис. грош. од.
3.Фірма обирає стратегію Б. Погода холодна (стратегія погоди В). Дисбаланс у попиті і пропозиції за умов, коли "ГАЛАКТИКА", зорієнтувавшись на теплу зиму, завезе 10 500 пар зимових чобіт, а попит на них майже втричі більший — 32 000 пар, водночас 4 тис. пари осінніх чобіт залишаться нереалізованими, дозволить фірмі отримати лише 946 тис. грош. од.
Дохід і 10 500(150 - 92) + 17 000(110 - 73) - (21 000 - 17 000)-73 =
= 946 тис. грош. од.
4.Фірма обирає стратегію Б. Погода тепла (стратегія погоди Г). Як і в першому варіанті, ситуація складається на користь фірми "ГАЛАКТИКА" ідеально, оскільки в країну було завезено 10 500 пар зимових і 21 000 пар осінніх чобіт.
Дохід = 10 500 (150 - 92) + 21 000 (110 - 73) =
= 1386 тис. грош. од.
З позиції валового доходу сприятливими для фірми є перша і остання ситуації, коли погодні умови збігаються з обраними стратегіями. Якщо події відбуватимуться за сприятливими для фірми сценаріями, вона отримає за холодної погоди понад 2,4 млн. грош. од. доходу, за теплої — понад 1,3 млн. грош. од. Другий сценарій, як бачимо, загрожує відновленням подій "провального" для фірми "ГАЛАКТИКА" ХХХ2 року і збитками в розмірі 740 тис. грош. од.
Отримані дані про дохід є елементами матриці цієї гри (платіжна матриця). Перший і другий рядки матриці відповідають стратегіям фірми (А і Б), а перший і другий стовпчик — стратегія погоди (В і Г).
Із платіжної матриці видно, що перший гравець (фірма) може отримати максимальний дохід, якщо погодні умови співпадуть з обраною фірмою стратегією, відповідно, за холодної та теплої зими, 2485 тис. грош. од. та 1386 тис. грош. од.
В разі, якщо асортимент продукції буде визначений з орієнтацією на холодну погоду, а погода виявиться теплою, фірма отримає збитки у розмірі 740 тис. грош. од.
Отже, в умовах невизначеності погоди найбільш гарантований дохід фот. отримає, якщо змінюватиме стратегію, застосовуючи то стратегію А і стратегію Б. Така стратегія, як зазначалося в теоретичному анонсі, називається змішаною. Оптимізація змішаної стратегії дозволить першому гравцю (фена завжди отримувати середнє значення виграшу (дохід) незалежно від стратегії другого гравця (погоди), тобто буде зима холодною чи теплою.
Отже, застосування першим гравцем чистих стратегій А і Б у співвідношенні 5:4 забезпечить оптимальну змішану стратегію, яка за будь-якої погоди дасть змогу отримати середній дохід (ціна гри на рівні 1,05 млн. грош. од.):
Яке рішення слід прийняти?
Для зниження комерційного ризику, пов'язаного з невизначеністю погоди, фірмі "ГАЛАКТИКА", закуповуючи взуття на зимовий сезон, слід запланувати співвідношення зимових і осінніх чобіт 5:4. Це дасть змогу отримати середній дохід на рівні 1,05 млн. грош. од. незалежно від погоди.
Підручник "Економіка підприємства", виданий видавництвом "КОМПАС" накладом 5 000 примірників, продано за 10 місяців. Це дає підставу стверджувати, що очікувані сподівання виправдалися (середній наклад аналогічних видань становить 5—7 тисяч примірників, а термін продажу накладу охоплює календарний рік).
Час виходу у світ книжки був не найвдалішим. Пік продажу підручників зазвичай припадає на серпень-вересень, а "Економіка підприємства" вийшла з друку в жовтні. Практично за рік по тому, перед початком навчального року, у видавництві залишився один, контрольний, примірник.
Замовлення від вузів і торгових організацій продовжували надходити, і це спонукало комерційного директора ініціювати друге видання книжки накладом 2 000 примірників. Оскільки постійні витрати, пов'язані з виготовленням оригінал-макету, дизайном обкладинки, є основними у структурі ціни і, в разі другого видання, відсутні, існує реальна можливість отримати додатковий прибуток у сумі 5,6 тис. грн., та це можливо лише за оптимістичного перебігу подій.
Директор видавництва стримано поставився до пропозиції, покладаючись на дві важливі обставини. По-перше, автор працює над рукописом нової книжки з цієї проблематики. І хоча її концепція докорінно відрізняється від концепції підручника, є певні побоювання, що додатковий наклад зашкодить новій книжці. Тому за умов обмежених фінансових ресурсів слід сконцентрувати їх на новій книжці.
Друга причина — загроза нового витка інфляції. За цих умов надходження від продажу навряд чи перекриють витрати, пов'язані з перевиданням підручника. А збільшення ціни на підручники, як свідчить досвід, надто ризиковане.
Під час наради комерційному директору рекомендовано було ще раз проаналізувати збут, зважити всі "за" і "проти" і підготувати пропозицію щодо повторного видання підручника.
Результати аналізу продажу літератури за рік показали, що "Економіка підприємства" входить до переліку з чотирьох найменувань, які торік принесли видавництву близько 80% прибутку. Ефект Парето (закон Парето або правило 80/20) очевидний. Цей факт сам по собі — вагомий аргумент на користь нового видання книжки.
Проте менеджер з продажу, оформляючи замовлення, а також під час телефонних переговорів з потенційними покупцями, завважив, що тільки-но клієнтам ставало відомо про те, що дві-три замовлені ними книжки, до яких, до речі, належить і "Економіка підприємства", відсутні, вони взагалі відмовлялися від замовлення. Така реакція здавалася цілком зрозумілою, адже оформлення замовлення на 2—5 примірників інших найменувань, за відсутності книжки, навколо якої саме формувалося замовлення, завдавало більше клопоту, аніж користі, особливо для клієнтів з інших областей.
І навпаки, в попередні місяці, купуючи 50—200 і більше примірників "бестселерів", одночасно майже завжди клієнти замовляли по 5—10 примірників не дуже "ходових" найменувань.
Це спостереження підштовхнуло до наступного етапу аналізу, мета якого — з'ясувати, чи справді існує зв'язок між деякими книжками. Якщо так — це додатковий аргумент "за" новий наклад.
Слід визначити доцільність другого видання підручника « Економіка підприємства», враховуючи інтенсивність зв’язку між різними найменуваннями навчальної літератури видавництва «КОМПАС».
Якщо споживачі (а це можуть бути індивідуальні покупці, а також промислові підприємства або торговельні фірми) купують за один раз кілька найменувань товарів, це свідчить про наявність між ними купівельного зв'язку. При цьому інколи єдине, що об'єднує товари, — це одне і те саме місце купівлі (магазин або фірма). Деякі товари ніколи не купують разом з іншими, а деякі навпаки дуже часто.
Теоретичний анонс
Інтенсивність зв'язку між товарами можна виміряти. Найпростіший метод вимірювання інтенсивності зв'язку передбачає визначення частоти сумісної купівлі конкретної пари товарів [36, С.96]. Для цього будується малі кожний елемент якої дорівнює кількості купівель, під час яких одночасно і куплені два товари. При цьому кожна сумісна купівля двох товарів отримує значення 1. Сума по рядках та стовпчиках вказує на те, наскільки товар в'язаний з іншими.
Проте така процедура призводить до дещо викривленого результату, оскільки той товар, який був куплений хоч би один раз, але разом з великою« кістю інших, сильніше впливатиме на результат, ніж товар, що був куплений іншими частіше, але в невеликих купівлях. Виправити це викривлення на зважуючи кожну купівлю за фактором:
де п — кількість товарів у купівлі.
За результатами розрахунків будується модифікована матриця. Елементі матриці є сума факторів сі по кожній купівлі двох товарів. Кількість складових при цьому дорівнює кількості купівель, під час яких одночасно були гемі два товари. Найбільше значення елементів модифікованої матриці свідчить про найбільш інтенсивний зв'язок між двома товарами.
Аналіз ситуації
Отже, взявшись до справи, менеджер з продажу "підняв" дані про т книжок за червень місяць — один з "найтихіших" місяців з позиції Щоб уловити тенденцію, цього періоду достатньо. А в разі сумнів можна розширити базу даних до кількох місяців або навіть на весь період продажу книжки. До уваги було взято лише сплачені замовлення.
Оскільки метою цього етапу аналізу є замірювання інтенсивності зв’язку між товарами, в даному випадку книжками, до остаточного переліку зарізи ввійшли лише ті з них, які включали купівлю двох та більше книжок. Всього таких замовлень виявилося сім (замовлення 2, 3, 5, 6, 18, 19, 20). Загальну кількість книжок становили: 20 підручників, навчальних посібників, довідників, практикумів та інша навчальна література. Узагальнену картину зв’язаних купівель наведено в табл. 4.12.
Наступний крок — побудова матриці частоти сумісних купівель (табл. 4.1 цьому кожна купівля двох книжок в різному "оточенні" отримала значення 1. Наприклад, "Економіка підприємства" (позначена буквою В) разом зі ком "Податковий менеджмент" (позначеним буквою А) була придбана тричі (замовлення 6, 19, 20).
Як бачимо, суми сумісних купівель, а відповідно і інтенсивність а найбільша у книжок
"Економіка підприємства" (В) —35,
"Банківська справа" (О) — 22,
"Податковий менеджмент" (А) — 19,
"Практикум зі страхування" (Ц— 19.
Оскільки "Економіка підприємства" має найвищий зв'язок з іншими книжками, тобто спонукає сумісні купівлі, це є підставою для позитивного рішення щодо подальшої долі підручника — другого видання.
Як зазначалося в теоретичному анонсі, зупинятися на цьому кроці не варто, оскільки така схема аналізу призводить до трохи викривленого результату. Можемо пересвідчитися у цьому на прикладі книжок С і Т. Книжку С("Курсу аудиту") замовив лише один покупець (замовлення 2). Всього до нього ввійшло 11 найменувань книжок. Отже, сума сумісних купівель доручи Книжка Г ("Паблік рилейшнз") також була куплена один раз (замовлення 20) але в іншому оточенні, разом із сімома книжками. Відповідно сума сумісних купівель 6 значно менша за попередню.
Коректніші дані можна отримати, зваживши кожну купівлю за фактом:
Модифіковану матрицю, побудовану за результатами розрахунків, наведено в табл. 4.14.
Наприклад, як видно з табл. 4.12, підручник "Економіка підприємства" (В) та "Податковий менеджмент" (А) разом ввійшли до трьох замовлень (замовлення 6, 19, 20). Отже, інтенсивність зв'язку між цими книжками визначається сумою трьох складових: для замовлення 6:
Аналогічно розраховуються і всі інші показники інтенсивності зв'язку між книжками, занесені в табл. 4.14.
Суми за рядками та стовпчиками — це кількість придбаних товарів. Щодо "Економіки підприємства" (книжка В) кількість купівель дорівнює 6:
Суми в табл. 4.14 абсолютно ідентичні підсумковим величинам табл. 4.12.
Як бачимо, найбільший зв'язок існує між книжками:
"Податковий менеджмент" (А) — "Банківська справа" (О) — 31/30, "Економіка підприємства" (6) — "Банківська справа" (О) — 26/30, "Податковий менеджмент" (А) — "Страхова справа" (Я) — 25/30, "Банківська справа" (О) — "Страхова справа" (Я) — 25/30.
На жаль, наведений метод має суттєву ваду. Це його одномірність — у кожному конкретному випадку визначається зв'язок між двома і тільки двома товарами. З практичного погляду кориснішою була б інформація про зв'язок між кількома продуктами. У цьому випадку слід використати багатомірне планування.
Яке рішення слід прийняти?
Спираючись на інформацію про інтенсивність зв'язку між купівлями різних книжок, можна стверджувати, що підручник "Економіка підприємства" сприяє купівлям інших товарів. Отже, наявність цієї книжки в асортименті видавництва дасть змогу збільшити обсяг продажу книжок, які за інших обставин купуються не часто. Враховуючи цей факт, а також невиконані замовлення оптових фірм на підручник "Економіка підприємства", слід підготувати новий наклад цього підручника.
Ситуації до розділу 5
Автотранспортне підприємство — єдине в обласному центрі, яке надає послуги з перевезення пасажирів у маршрутному таксі. Оскільки діючі ціни не відшкодовують витрат, пов'язаних з експлуатацією парку мікроавтобусів -а проблема підвищення цін.
Важливе питання — це має бути єдина для всіх пасажирів ціна чи варта впроваджувати диференційовані ціни? Рішення залежить від кількості пасажирів які користуватимуться послугами "маршруток" за різних цін на квит».
Результати замовленого з цією метою дослідження дали змогу скласти ц попиту на послугу залежно від цін на проїзд (табл. 5.1).
Слід визначити залежність між попитом та ціною для встановлення вартості проїзду у маршрутному таксі;
Аналіз ситуації
На основі отриманих під час замовлених агентству маркетингових досліджень даних менеджер з маркетингу побудував графік змін обсягу продажу квитків залежно від коливання ціни (рис. 5.1).
Очевидно, ця залежність описується рівнянням прямої з кутовим коефіцієнтом
Для обчислення коефіцієнтів а і Ь складають і розв'язують систему нормальних рівнянь:
Використавши дані таблиці прогнозу продажу (див. табл. 5.1), виконаємо допоміжні розрахунки (табл. 5.2).
Рівняння залежності попиту на послуги маршрутного таксі від вартості квитка набуває вигляду:
К =25,4—16,8 Ц.
Яке рішення слід прийняти?
При встановленні цін на квитки за проїзд в маршрутному таксі слід використати залежність між ціною і очікуваним обсягом продажу:
Ц =1,51 -0.06К.
За результатами маркетингового дослідження на основі вивчення споживчих переваг меню ресторанів швидкого харчування "Гарячі курчата" фірми "ГАЛАКТИКА" було доповнено двома стравами — дерунами і варениками, ціни на які встановлено на рівні 2,5 грош. од., що відповідає найнижчій в ресторанах міста ціні на "основні" страви. Щомісячно постійні витрати становлять 15 000 грош. од. Змінні витрати, ціни кожної зі страв і очікуваний обсяг продажу наведено нижче (табл. 5.3).
З метою встановлення контрольних показників реалізації продукції слід визначити, чому мають дорівнювати виручка від реалізації продукції з кожної асортиментної позиції або "Чому дорівнює точка беззбитковості"?
Аналіз ситуації
У разі, якщо фірма виготовляє кілька видів продукції, при визначенні загальної точки беззбитковості слід врахувати структуру продажу різних страв. Спочатку визначимо середньозважений коефіцієнт маржинального прибутку.
Поетапний розрахунок середньозваженого коефіцієнта маржинального прибутку, який дорівнює 0,622, наведено в табл. 5.4. Сума постійних витрат -г; у розмірі 180 тис. грош. од. (15 000 • 12).
Тоді точка беззбитковості, розрахована за формулою (5.14), дорівнює:
Ресторан швидкого харчування "Гарячі курчата" працює протягом року всі 365 днів, без вихідних. Отже, щоденний обсяг продажу на рівні точки збитковості становить 793 грош. од. (289 389 : 365), які розподіляються між асортиментними позиціями пропорційно вкладу кожної в загальний я продажу (див. графу 6 табл. 5.4):
Бульйон 793 • 0,113 = 90 грош. од.
Куряче філе (стейк) 793 • 0,101 = 80 грош. од.
Булочка 793 • 0,023 = 18 грош. од.
Картопля фрі 793 • 0,147 = 117 грош. од.
Пепсі-кола "Фанта" 793 • 0,116 = 92 грош. од.
Чізбургер 793 • 0,190 = 151 грош. од.
Фішбургер 793 • 0,075 = 59 грош. од.
Вареники 793 • 0,128 І 101 грош. од
Деруни 793 • 0,107 ШВ 85 грош. од.
793 грош. од.
Яке рішення слід прийняти?
Для відшкодування витрат і забезпечення результативного бізнесу виручка від реалізації продукції щоденно має дорівнювати не менше ніж 793 грош. од.
При цьому показники реалізації продукції за кожної асортиментної групи становлять:
Бульйон = 90 грош. од.
Куряче філе (стейк) = 80 грош. од.
Булочка = 18 грош. од.
Картопля фрі =117 грош. од.
Пепсі-кола "Фанта" = 92 грош. од.
Чізбургер = 151 грош. од.
Фішбургер = 59 грош. од.
Вареники = 101 грош. од
Деруни = 85 грош. од.
Фірма NEW LINE спеціалізується на виробництві окулярів, що знімають втому з очей. На ринку діють вісім фірм, які спеціалізуються на виготовлені аналогічної продукції. Дані щодо діяльності фірми NEW LINE та її конкурентів наведені на наступній сторінці.
Слід визначити ціни, встановлення яких дасть змогу фірмі відшкодувати збитки, пов'язані з виробництвом і реалізацією окулярів, а також оцінити наслідки відповідних рішень.
Аналіз ситуації
Аналіз беззбитковості передбачає визначення, чому дорівнює:
найнижча ціна, яку може встановити фірма;
питомий маржинальний прибуток;
валовий прибуток;
точка беззбитковості;
цільова ціна, зіставлена з ціною найбезпечнішого конкурента;
частка ринку, якій відповідає обсяг продажу, що збігається з точкою беззбитковості;
як вплине підвищення постійних витрат на положення точки беззбитковості;
який рівень віддачі на інвестиції відповідає цінам, що порівнюються.
Виконаємо необхідні розрахунки.
1.Найнижча ціна, яку може встановити фірма.
Мінімальна ціна, яку може встановити фірма, дорівнює змінним а ("Собівартість реалізованої продукції") і становить:
ЗВ = 18,21 дол.
Зазначимо, що цей показник трохи вищий за середньогалузевий — 18,08 дол. Отже, найнижча ціна, що її, з огляду на витрати, може встановити фірма NEW LINE, становить 18,21 дол.
2.Таким чином, питомий маржинальний прибуток, розрахований за формулою (5.16), становить:
МП = Ц - ЗВ = 28,0 - 18,21 = 9,79 дол.
3. Валовий прибуток, розрахований за формулою (5.15):
Валовий
Прибуток = (Ц-ЗВ) • К = (28,0- 18,21)-520 = 5091а прибуток
4. Точка беззбитковості
Для визначення точки беззбитковості передусім розрахуємо фіксовані (умовно постійні) витрати:
ФВ = Маркетинг +
+ Амортизація
+ НДР
+ Витрати на складування
+ Банківський відсоток =
= 1155 + 1050 + 498 + 0 + 67 = 2770 тис. дол.
Тоді повна собівартість одиниці продукції (С^, розрахована за формулою (5.10), становить:
Тобто мінімальна ціна, яка відшкодовує загальні витрати на виробництво та реалізацію продукції, становить 24,37 дол., а точка беззбитковості, визначена за формулою (5.11) у натуральному вираженні:
Розрахована у грошовому вираженні за формулою (5.12) точка беззбитковості дорівнює:
Завдання
