2. Поділ управлінської праці в організації.

Продуктивність управлінської праці підвищують, розподіляючи спільну працю між працівниками через спеціалізацію їх за окремими видами робіт.

Поділ праці у менеджменті – це визначення спеціалізованих видів робіт і закріплення їх за управлінськими працівниками та їх групами.

У теорії та практиці менеджменту виділяють кіль­ка видів поділу управлінської праці.

Функціональний поділ управлінської праці представляє собою виділення функцій, виконання яких закріплюється за конкретни­ми працівниками або підрозділами апарату управління.

Структурний (ієрархічний) поділ управлінської праці передбачає поділ роботи з реалізації функцій за рівнями ієрархії управлі­ння та закріплення їх за відповідними управлінськими праців­никами і формування на цій основі повноважень останніх. У межах структурного поділу праці виокремлюють вертикальний і горизонтальний поділи праці. Вертикальний поділ праці передбачає виокремлення низового, середнього і вищого рівнів управління, а також визначення діапазонів керівництва (є він єдиноначальником чи очолює колегіальний орган управління) (наприклад, директор → заступник директора з економіки та фінансів → планово-економічний відділ). Горизонтальний поділ праці має своїм наслідком утворення управлінських підрозділів на кожному рівні управління залежно від обсягів робіт (наприклад, директор → функціональні служби: відділ маркетингу, відділ персоналу, планово-економічний відділ, бухгалтерія, відділ матеріально-технічного постачання).

Кваліфікаційний поділ управлінської праці передбачає розподіл робіт за функ­ціями управління і закріплення їх за управлінськими праців­никами відповідно до їхньої кваліфікації, стажу роботи й осо­бистих рис.

Технологічний поділ управлінської праці передбачає, що спеціалізація працівників проводиться з урахуванням таких видів робіт з управління, як керівництво організацією загалом, керівництво структурним підрозділом, операції зі збору, передачі, збереження інформації, виконувані визначеними категоріями працівників. Цими видами робіт займаються відповідні категорії працівників менеджменту:

Категорії працівників менеджменту	Види виконуваних робіт
1. Лінійні менеджери	Керівництво організацією в цілому
2. Функціональні менеджери	Керівництво підрозділом, розроблення варіантів рішень на основі інформації про здійснення робіт згідно з певною функцією
3. Фахівці	Обробка інформації, яка надходить від об’єкта управління та з інших джерел і створення документації, необхідної для виконання функції
4. Інші працівники менеджменту	Оформлення документації, її пересилання, зберігання, облік та ін.

До лінійних мене­джерів належать працівники, що діють на основі єдиноначаль­ності, відповідальні за стан і розвиток організації або її підрозділів (директори, начальники цехів, бригади­ри). До функціональних менеджерів належать працівники, відповідальні за визначену сферу управління, які очолюють функціональні підрозділи (начальник відділу мар­кетингу, головний економіст). Лінійний персонал здійснює безпосереднє управління вироб­ництвом, а функціональний - допомагає йому виконувати функції управління виробничими підрозділами. Лінійні та функціональні органи утворюють систему управління підпри­ємством.

Головну роль серед різних видів поділу управлінської праці відіграє функціональний поділ, який історично зумовив появу інших. Мистецтво керівництва полягає в умілому комбінуванні різних видів поділу управлінської праці в управлінні організацією.

Одночасно для узгодженого управління необхідна кооперація ( об’єднання ) праці. Основою кооперації праці в менеджменті є чітко продумана технологія процесу управління, тобто послідовність процедур виконання окремих видів робіт і їх сукупностей.

Кооперація праці у менеджменті – це об’єднання різних видів праці для виконання спільних завдань.

У менеджменті застосовують паралельну й послідовну, постійну та епізодичну кооперацію праці.

Паралельну кооперацію праці застосовують для за одночасного виконання двох або більше видів робіт, завершення яких обумовлено єдиним терміном (наприклад, підготовка бухгалтерської та статистичної звітності). Послідовна кооперація праці передбачає початок наступного виду робіт лише після завершення попереднього (складання статистичної звітності на основі даних первинного бухгалтерського обліку). Постійну кооперацію праці використовують з метою об’єднання взаємозалежних відділів та виконавців (наприклад, працівників відділу збуту і юридичного – у процесі контролювання виконання угод). Епізодична кооперація праці виникає у разі виробничої необхідності або на підставі спеціального розпорядження лінійного керівника організації.

Процеси поділу і кооперації праці в управлінні взаємопов’язані і взаємозумовлені особливостями трудової діяльності окремих категорій менеджерів.