Зміст практичного завдання Задача 1

Визначити виробничу потужність пекарні та її виробничу програму, якщо середня тривалість випікання хлібобулочних виробів масою 1 кг становить 45 хв, тривалість зміни - 8 год., режим роботи - двозмінний. Номінальний фонд робочого часу - 320 днів/рік, а втрати робочого часу - 10 %. Виробнича потуж­ність пекарні визначається потужністю печей, яких встановлено 5 одиниць. Коефіцієнт використання потужності - 0,82.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Виробничу потужність однієї печі можна визначити за формулою:

Ф

деЖГ- виробнича потужність печі;

Ф₀ - дійсний фонд робочого часу печі, хв.;

Т_шт - прогресивно норма часу на одиницю продукції, хв.

Задача 2

Визначити на плановий рік коефіцієнт використання виробничої потужності хлібозаводу і план випуску хліба в перерахунку на хліб житній.

Продукція	Фактичний випуск, т	Коефіцієнт перерахунку на хліб житній
Хліб житній	4050	1
Хліб житньо-пшеничний	1850	1,2
Хліб "Гірчичний"	1300	1,3
Булочні вироби	810	1,5

1ШУ—МИ—НІ

ШРозрахункова потужність хлібозаводу на рік - 11 200 т.

На плановий рік передбачається підвищення коефіцієнта використання виробничої потужності на 10 %.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДА ЦІЇ

Фактичний випуск хліба кожного виду в перерахунку на житній (Вф ) обчислюється так:

В* = В, хК,

ф Ф ^?

де її,і, фактичний випуск хліба, т;

І( коефіцієнт перерахунку на хліб житній.

Ефективність використання виробничої потужності визна­чається за формулою:

К --Я-

^т ' ви'

де (2 - випуск продукції, г;

ВТІ - виробнича потужність хлібозаводу на рік, т.

Задана З

Визначити виробничу потужність металообробного цеху й очікуваний коефіцієнт її використання.

У цеху встановлено 105 одиниць устаткування. Продук­тивність одиниці устаткування - 5 деталей на годину.

Устаткування працює 8 год. на день.

Кількість робочих днів на рік - 250.

Регламентована величина простоїв устаткування - 7 % від робочих днів.

1. Ілан випуску виробів на рік - 1 720 000 деталей.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Виробничу потужність (ВП) можна визначити за фор­мулою:

ВИ = К_;)І;:, х // х Ф_д,

де К₀бл - кількість одиниць обладнання;

2. - продуктивність обладнання за одиницю часу;

Фд-дійсний фонд робочого часу за рік.

22Задача 4

Методом техніко-економічних розрахунків визначити норматив товарних запасів з товарної групи "Олія".

Запас на час приймання і підготовки товару до продажу -

1 день.

Робочий запас олії дорівнює триденній його реалізації. Частота завезення олії - 3 рази на місяць. Страховий запас становить 100 % торговельного запасу (робочого запасу та запасу поповнення).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Норматив товарних запасів методом техніко-економічних розрахунків обчислюється за формулою:

1

Н = П + Р + ~хЗ + С, 2

де Я - норматив товарних запасів, днів; Я - час на приймання та підготовку товарів до продажу; Р - робочий запас; З - запас поповнення; С - страховий (гарантійний) запас.

Задача 5

Визначити норматив товарних запасів тканин шовкових у днях і сумі на основі таких даних:

1. Час на приймання та підготовку до продажу тканин -

1 день.

2. Представницький набір тканин - 20 різновидів.

3. Середня ціна одного різновиду - 1600 гри.

4. Одноденний товарооборот із тканин - 800 грн.

5. Частота завезення тканин - 1 раз на місяць.

6. Середня кількість різновидів тканин, що надходить в одній партії, - 5.

7. Гарантійний запас (страховий) приймається в розмірі - 30 % торговельного запасу та запасу поповнення.

Робочий запас для товарів складного асортименту визначається за формулою:

К_рхЦ

Р =

т

од

де Кр - кількість різновидів, що постійно повинні бути в продажу;

Ц - середня ціна одного різновиду;

Тод - одноденний плановий товарооборот.

Коефіцієнт комплектності (К_к) для товарів складного асортименту визначається так:

Ч

К - ——,

к_р

де К_р - кількість різновидів, що надходить в одній партії.

Запас, пов'язаний із частотою завезення (поточного поповнення), з урахуванням коефіцієнта комплектності:

Інтервал лиж поставками

— хЗ = - 2 2 хК

к

Страховий запас (С) визначається за формулою:

хС %

С =

^ґ 1 ^ Р + —хЗ V 2 у

100 %

де С % - процент страхового запасу товарів. Задача 6

Розрахувати товарне забезпечення роздрібного товаро­обороту за рік.

Роздрібний товарооборот - 6200 тис. грн. Товарні запаси на кінець року (за нормативом) - 1390 тис. грн.

Товарні запаси на початок року - 1010 тис. грн. Уцінка товарів до товарообороту, % 0,5. Природні втрати, % до товарообороту - 0,20.

2

4

Розрахунок товарного забезпечення роздрібного товаро­обороту передбачає розрахунок надходження товарних ресурсів.

Надходження товарів (Н) визначається за формулою: Н=Т+ 3_К-3„+У+ПВ,

де Т-товарооборот;

3„, З_к - товарні запаси відповідно на початок і кінець періоду;

У- уцінка товарів;

ПВ - природні втрати товарів.

Задача 7

Визначити план надходження товарів на основі нижче- наведених даних:

1. План роздрібного товарообороту - 6300 тис. ірн.

2. Норматив товарних запасів на кінець року - 690 тис. грн.

3. Природні втрати - 25 тис. грн.

4. Фактичні товарні запаси на початок року - 600 тис. грн, із них буде повернуто постачальникам - 3 тис. грн.

5. Надходження за рахунок власного виробництва - 25 тис. грн.

Задача 8

Розрахувати план надходження товарів на торговельне підприємство на плановий рік.

1. Товарооборот за звітний рік становив 5400 тис. грн.

2. На плановий рік передбачається збільшення товаро­обороту на 7 %.

3. Питома вага IV кварталу в загальному обсязі товаро­обороту планового року - 28 %.

4. Норматив товарних запасів на IV квартал - 30 днів.

5. Фактичні товарні запаси на початок року - 480 тис. грн.

Природні втрати товарів плануються в розмірі 0,3 % від планового товарообороту.Товарні запаси на кінець періоду в сумі (З_к) за норма­тивом визначаються так:

Зк ⁼ Н х. Т₀д,

де Я - норматив товарних запасів на кінець періоду, днів; Т_од - одноденний товарооборот IV кварталу. Товарооборот IV кварталу (Т_ю<) можна обчислити за фор­мулою:

_т _ Т_р х ПВ_ІУ

100 %

де Тр - товарооборот на плановий рік;

ПВ,у - питома вага товарообороту IV кварталу в загальному обсязі товарообороту планового року.

Задача 9

Визначити виробничу потужність кухні ресторану з випуску перших страв на рік та провести аналіз її використання.

Кухня працює 8 годин на добу. Загальна місткість котлів для приготування перших страв - 480 л, коефіцієнт їх запов­нення - 0,9.

Середня тривалість одного виробничого циклу, включа­ючи час на підготовчі і завершальні операції, - 150 хв.

Місткість однієї першої страви - 0,5 л.

Організаційно-технічні простої за добу становлять 40 хв.

Ресторан працює 360 днів на рік.

Фактичний випуск страв - 710,5 тис. страв.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Виробнича потужність кухні (П) на рік визначається за формулою:

іхУсгр

де Ч- тривалість роботи кухні, хв.;

В_п - організаційно-технологічні простої за добу, хв.;

І - тривалість циклу (однієї варки), хв.;

26Узаг- загальна місткість котлів, л; У_СТр ~ місткість однієї першої страви, л; КД- робочі дні;

К- коефіцієнт заповнення котлів.

Задача 10

Перевірити реальність встановленого плану реалізації продукції власного виробництва на рік для кафе.

План реалізації власної продукції - 850 тис. грн. Кафе працює з 12 год. до 24 год. - 310 днів. Корисна площа торговельного залу - 40 м². Норматив площі на одне місце - 1,6 м². Коефіцієнт завантаження залу:

• протягом перших 6-ти год. - 0,4;

• упродовж наступних 6-ти год. - 0,75.

Середній час обслуговування одного споживача - 60 хв. Середня кількість страв на одного споживача - 3. Середня ціна однієї страви - 5 грн.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Реальність плану з випуску власної продукції перевіря­ється шляхом зіставлення плану випуску з потужністю кухні та пропускною спроможністю обідньої зали.

Пропускна спроможність обідньої зали (Я_с) визначається за формулою:

'с ^—

п_с=-2— '-хРД,

#х/

2

де П_:і - корисна площа зали, м ; Ч - час роботи зали за день, хв;

К₃ - коефіцієнт заповнення зали з урахуванням інтенсив­ності потоку споживачів протягом дня;

Я- норма площі на одне посадочне місце, м²; і - тривалість приймання їжі одним споживачем, хв.; РД- робочі дні за рік.

ч

де ¹/| - час роботи із завантаженням К, ;

Чг - час роботи із завантаженням К_: .

Наприклад, їдальня працює 7 і од., із них 3,5 год. - із за­вантаженням 50 % і 3,5 год. - із завантаженням 100 %.

(3,5-50%)+ (3,5-100%) 3,5-0,5 + 3,5-1 К, = 0,75 або А, = = 0,75.

7-100% 7-

Реальність плану (П_Р) визначається так:

Пвп ~ Пер X К_СТР X Ц,

де П_вп - план випуску продукції;

П_Ср х Кпр х Ц - можливий випуск страв із урахуванням пропускної спроможності обідньої зали;

П_Ср - пропускна спроможність обідньої зали за рік;

К_СГР - кількість страв на одного споживача;

Ц-ціна однієї страви.

Задача 11

Визначити потребу картоплі для випуску запланованої кількості других страв: усього 24 200 страв, у т.ч. другі страви - 45 %, із них овочеві - 52 %.

Розрахувати сере/дшо норму витрат картоплі для других страв із овочів, гарнірів за даними таблиці:

Назва страви	Кількість порцій	Норма витрат на одну порцію, г
Картопля відварена	720	344
Картопля в молоці	340	240
Картопля-пюре	400	300
Картопля й овочі, тушковані в соусі	220	307
Рагу з овочів	410	107
Усього	2090

Для визначення середньогрупової норми витрат картоплі (В_СЕі>) потрібно використати формулу:

т ^+пі Я* +- + «„

Язлг

де п - індивідуальна норма витрат сировини; ц - кількість страв певної назви; ц_ЗАГ - загальна кількість страв.

Задача 12

Визначити обсяг закупівлі м'яса по заготівельно-перероб­ному підприємству.

Потребу в м'ясі визначити на підставі таких даних:

• для підприємств ресторанного господар­ства - 80 т

• план випуску ковбас ковбасним цехом - 140 т

• середні витрати м'яса на виготовлення

1 т ковбаси - 1380 кг

• для продажу м'яса через торговельну мережу заготівельно-переробне підприємство за договором повинно закупити голів:

  1. великої рогатої худоби - 100

  2. свиней -150

• вихід м'яса із 1 т живої маси за нормами становить

  1. з великої рогатої худоби - 44 %

  2. зі свиней - 50 %

• середня маса тварин

  1. великої рогатої худоби - 450

^ВС№ =

2. свиней - 50

Необхідна кількість м'яса для ковбасного цеху (П_ц) заготівельпо-переробного підприємства розраховується, вихо­дячи із плану випуску продукції ковбасного цеху (В_пл) і середньої норми витрат м'яса (.V) на виготовлення одиниці ковбаси.

П_Ц = Я х В_пл.

Потребу в м'ясі для продажу через торговельну мережу (Я_г) можна розрахувати, виходячи із кількості голів тварин (К_г), середньої маси тварин (М_с) і виходу м'яса із 1 т живої маси (В_м):

П_т = К_гх М_сх В_м.

Обсяг закупівель м'яса по заготівельно-переробному підприємству (О з) визначається так:

0₃ = П_Р + Л_ц+Пт,

де Пр - потреба в м'ясі для підприємств ресторанного господарства.