- •Тема 1. Сутність та роль цінової політики в сучасній економіці.
- •Тема 2. Функції ціни.
- •Тема 3. Основні принципи формування цінової політики.
- •Тема 4. Ціноутворення на різних етапах життєвого циклу товарів.
- •Тема 5. Ціноутворення на різних типах ринків.
- •Тема 6. Основні види та класифікація цін.
- •Тема 7. Ціноутворення в системі маркетингу.
- •Тема 8. Ціна, як інструмент маркетингової політики.
- •Тема 9. Ринкова кон’юнктура.
- •Тема 10. Маркетингові стратегії ціноутворення.
- •Тема 11. Оцінка та управління ціновими ризиками.
- •Тема 12. Державне регулювання процесів ціноутворення.
Тема 6. Основні види та класифікація цін.
Ціни, що застосовуються в господарській практиці, можуть бути класифіковані за різними ознаками, з яких найзагальнішими є: 1) класифікація за економічним механізмом формування цін; 2) класифікація цін за видом господарської діяльності.
Основні типи механізмів формування цін. Практиці товарного виробництва відомі такі механізми формування цін:
маркетинговий, за якого ціни формуються з урахуванням попиту й пропозиції;
нормативний, чи формування ціни на базі відомих нормативів собівартості і рентабельності (чи параметрів цін) і в межах відомих нормативних актів (методик, директив, постанов, законів тощо); формування цін у межах нормативного механізму здійснюється одним із таких методів: нормативним, параметричним чи нормативно-параметричним;
механізм комбінованого типу, з різним ступенем переваги маркетингового чи нормативного підходів: маркетингово-нормативний, що формується на базі маркетингового механізму (відомі методи розрахунку цін: повних, прямих чи граничних витрат; на базі стандартних, чи нормативних, витрат виробництва; на базі цільової, чи нормативної, величини прибутку); нормативно-маркетинговий, що формується на базі нормативного підходу.
Облік витрат у ціні. Кожному з названих механізмів ціноутворення відповідає певний механізм обліку витрат у ціні. Нормативний механізм припускає переважно директивне регулювання, серцевиною якого є планування з обліком досягнутих підприємством результатів.
Маючи низку незаперечних переваг (перекриття каналів збільшення витрат, не пов’язаних зі зростанням фізичних обсягів виробництва; можливість шляхом установлення диференційованих нормативів нівелювати розходження у внутрішньовиробничих соціально-економічних умовах з метою забезпечення приблизно однакової оплати праці працівників однакової кваліфікації на різних підприємствах країни; централізація фінансових ресурсів з подальшим інвестуванням ключових напрямів науково-технічного прогресу та ін.), цей механізм інноваційного розвитку поступово сковує ініціативу, тому що нормативно визначає не тільки витрати, а й бажані розміри їхнього зниження за рахунок заходів технічного та організаційного розвитку.
Маркетинговому підходу (якщо розглядати ринок епохи вільної конкуренції як пропозицію за цінами, що залежать від попиту) відповідає стихійно-ринковий механізм формування витрат, економічним змістом якого є необхідність виживання в конкурентній боротьбі за допомогою збільшення маси прибутку (за даних цін) та протидія тенденції норми прибутку до зниження (у зв’язку зі зниженням витрат на одиницю продукції в результаті впровадження нових пристроїв і способів). Для цього підходу характерні: з одного боку — незалежність товаровиробників у формуванні «портфеля замовлень», а також вартісних показників, у тому числі цін; з іншого боку — повна чи майже повна відсутність впливів уряду на прийняття товаровиробниками рішень щодо цін.
Маркетингово-нормативний механізм, що виникає з маркетингового в напрямі нормативного, як і маркетинговий, функціонує в умовах незалежності товаровиробників у формуванні вартісних і натуральних показників. Однак, на відміну від останнього, припускає посилення ролі уряду в прийнятті рішень за цінами. Так, наприклад, уряд США:
обмежує можливості фіксації цін по горизонталі і вертикалі (антитрестовський закон Шермана; закон про федеративну торгову комісію; закон про ціноутворення споживчих товарів);
вводить заборони на ціни, що дискримінують окремих учасників каналів збуту (закон Рибонсона—Патмана);
забороняє продаж за цінами нижче собівартості (закони Шермана і Клейтона);
встановлює стандарти припустимої поведінки під час здійснення цінової реклами.
