Розділ 3. Місце міжнародної спільноти у створенні та функціонуванні «укриття»

Практично з моменту спорудження "Укриття" розпочався пошук економічно та екологічно прийнятних шляхів до розв'язання його проблем. В 1992 році Уряд України оголосив міжнародний конкурс проектів та технічних рішень з перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.

До конкурсу активно долучилися як вітчизняні фахівці, так і міжнародна спільнота. Їх досвід та знання були надзвичайно корисними та сприяли відпрацюванню більш чіткого погляду на багатогранну проблему "Укриття". За підсумками конкурсу в 1993 році було схвалено концепцію поетапного перетворення "Укриття" на екологічно безпечну систему, яка включала дослідження, стабілізацію будівельних конструкцій, створення системи поводження з радіоактивними відходами, будівництво нової захисної споруди і, як статочний етап, вилучення та захоронення високоактивних матеріалів.

Для перевірки технічної та економічної можливості реалізації концепції у 1994 році Комісія Європейських Співтовариств (КЄС) оголосила тендер на розробку техніко-економічного обгрунтування. Його переможцем став консорціум "Alliance" на чолі з французькою компанією "Campenon Bernard SGE". Через рік консорціум "Alliance" надав звіт, який не втратив актуальності і до сьогодні [6].

У ньому підкреслено, що "Укриття" в існуючому вигляді небезпечне, а отже необхідні термінові заходи зі стабілізації та будівництва нової захисної оболонки. У звіті також було підкреслено, що міжнародне співтовариство повинно продемонструвати своє бажання допомогти Україні вирішити проблеми, пов'язані з Чорнобильською аварією, проявити політичну волю, надати фінансові гарантії на весь період реалізації проекту.

11 вересня 1995 року в Брюсселі відбулося засідання КЄС за участю делегації України для визначення та координації подальших спільних дій. Активізації міжнародної кооперації з чорнобильських питань значною мірою сприяло рішення України припинити експлуатацію Чорнобильської АЕС у 2000 році та підписаний у зв'язку з цим у грудні 1995 року Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України, урядами країн Великої сімки і Комісією Європейського Співтовариства про закриття Чорнобильської АЕС.

Згідно з Меморандумом на продовження робіт був розроблений Рекомендований курс дій в межах проекту TACIS "Чорнобильський блок 4. Короткотермінові та довготермінові заходи".

В листопаді 1997 року в Нью-Йорку відбулась перша конференція країн-донорів, в рамках якої було проголошено виділення коштів на реалізацію даного плану до спеціально створеного Чорнобильського Фонду "Укриття" (ЧФУ). Управління Фондом було доручено Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), а загальний нагляд - Асамблеї країн-донорів.

Проектний менеджмент в частині втілення ключових програм і технічних проектів належить Чорнобильській АЕС за підтримки Консультанта (консорціум компаній Bechtel (США), Battelle (США), EDF (Франція)).

За організацію контролю виконання робіт та їх безпечне проведення відповідає виключно Чорнобильська АЕС. В рамках першої фази проекту (1998 - 2001 роки) було проведено необхідні дослідження, розроблено стратегії, програми, виконано концептуальне проектування та прийнято основні програмні рішення. Значним досягненням стало виконання двох невідкладних заходів зі стабілізації будівельних конструкцій. У 1998 році було виконано ремонт підмурку та кріплень вентиляційної труби третього та четвертого блоків ЧАЕС, в 1999 році - підсилення опор балок Б1 и Б2, на які спирається покрівля "саркофага".У роботах першої фази було задіяно біля 30 компаній з різних країн світу, а також ряд провідних українських науково-дослідних установ. З початку 2001 року реалізується друга фаза проекту. Вона характеризується переходом до стадії реального втілення напрацювань попереднього періоду: стабілізація будівельних конструкцій; монтаж та введення в експлуатацію; систем моніторингу; розробка та випробування технології вилучення паливовмісних матеріалів (ПВМ); реалізація технічних рішень; поводження з водою та пилом; зведення нового безпечного конфайнмента (НБК) і демонтаж під його оболонкою нестабільних будівельних конструкцій.

Початкова вартість робіт за проектом SIP, орієнтовно розрахована ще у 1997 році, до початку реалізації проекту, становила 768 мільйонів доларів США. З урахуванням результатів другої конференції по збору коштів до ЧФУ, яка відбулася влітку 2000 року в Берліні, країнами-донорами (Австрія, Бельгія, Канада, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Японія, Кувейт, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Україна, Великобританія, США, Ісландія, Ізраїль, Корея, Португалія, Республіка Словаччина, Словенія) та Європейською Комісією було проголошено загальних внесків на суму понад 700 мільйонів доларів США [8] .

Починаючи з 2003 року, після реалізації 1-ї фази SIP, постало питання про перегляд вартості робіт за проектом. Це викликано необхідністю оцінити реальну вартість на основі фізичних обсягів робіт, які потрібно виконати, а також урахування непередбачуваних ризиків при будівництві НБК. За дорученням Асамблеї донорів ЧФУ ЄБРР підготував та надав звіт, в якому уточнену вартість проекту оцінено в 1,091 мільярди доларів США. У травні 2005 р. під час чергового засідання Асамблеї донорів ЧФУ, звіт був прийнятий, і донори проголосили виділення додатково біля 185 мільйонів доларів США. До складу донорів ЧФУ приєдналися також Російська Федерація, внесок якої становить 100 мільйонів доларів США .

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження автором розкрито такі наслідки аварії на ЧАЕС: екологічні. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до забруднення нуклідами цезію та стронцію понад 200 тисяч квадратних кілометрів Європи. 70% цієї території знаходяться в Україні, Білорусі та Росії, що дорівнює загальній площі Болгарії та Данії. Підвищення радіоактивного фону реєструвалося також в інших країнах Європи. Соціально-економічні пояснюються великою кількістю зареєстрованих хворих, виділенням значних коштів як з місцевого бюджету, так і прийняття допомоги з-за кордону задля поховання шкідливих речовин.

При цьому особливим у ситуації зведення об’єкту «Укриття» є досить швидкі, форсовані темпи будівництва саркофагу. Внаслідок чого рівень безпечності існування такої споруди на території України майже не враховувався. Від так, виявлено такі небезпеки: відбувається процес поступової деградації будівельних конструкцій; вимагають заміни або істотної модернізації устаткування і системи, що фактично виробили свій ресурс; під дією мікрокліматичних умов усередині ОУ продовжують руйнуватися ПВМ, що приводить до зростання кількості радіоактивного пилу; існує вірогідність обвалення окремих будівельних конструкцій, що може привести до значного радіоактивного забруднення проммайданчика ЧАЕС і прилеглої місцевості та опромінювання персоналу; є вірогідність забруднення радіоактивними стоками з ОУ прилеглої території, поверхневих і підземних вод; існує потенційна можливість виникнення ланцюгової реакції, що самопідтримується; продовжується негативна дія вологи і води (обумовлена попаданням атмосферних опадів, конденсацією води і її переміщенням в ОУ) на об'єкт «Укриття».

У зв’язку з цим постала проблема будівництва нового безпечного конфайнменту об`єкту «Укриття». "Конфайнмент – це захисна споруда, яка включає комплекс технологічного обладнання для вилучення із зруйнованого четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС матеріалів, що містять ядерне паливо, поводження з радіоактивним відходами і інші системи, призначені для здійснення діяльності з перетворення цього енергоблоку на екологічно безпечну систему та забезпечення безпеки персоналу, населення на навколишнього середовища".

В даному випадку пріоритетною виступає співпраця з іноземними державами, що надаватимуть допомогу як фінансову, так і технічну. Зокрема, у березні 2004 року Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проектування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС. Переможцем тендеру в серпні 2007 року була визнана компанія NOVARKA, спільне підприємство французьких компаній Vinci Construction Grands Projets і BOUYGUES. Планується збудувати так звану «Арку», яка накриє сучасний об'єкт «Укриття». За проектом новий саркофаг складатиметься з таких елементів: основна споруда, що включає аркову конструкцію, проліт якої у напрямку північ-південь становить 257,44 м, висота 108,39 м, довжина 150 м, фундаменти, західну та східну торцеві стіни, необхідні забезпечувальні та допоміжні системи; технологічний корпус, який включає ділянки дезактивації, фрагментації та упаковки, саншлюзи, майстерні та інші технологічні приміщення.

Від так, поряд з цим необхідно враховувати такі питання:

- Споруда, що повинна буде повністю накрити теперішній об'єкт Укриття має надзвичайно великі габарити.

- Будівництво є небезпечним для здоров'я, оскільки на разі об'єкт Укриття є відкритим джерелом іонізуючого випромінювання, яке випромінюють ядерні матеріали зруйнованого реактора.

- Затримка в будівництві: Арку мали спорудити до 2012 року, втім проект дуже повільно реалізується через брак коштів та з інших причин.

- План здійснення заходів на об'єкті "Укриття", який реалізується на момент 2012 року, - лише частина того, що необхідно зробити для перетворення цього об'єкта на екологічно безпечну систему. Після виконання стабілізації та зведення нової захисної оболонки розпочнеться не менш важливий та складний етап демонтажу старого «Укриття».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему із змінами, внесеними згідно із Законом N 3960-VI ( 3960-17 ) від 21.10.2011 [Електронний ресурс] / 15.11.2011. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/886-17

2. Екогеографія України / За ред. Гавриленко О.П. – Львів: Афіша. – 203с.

3. Боровой А. Внутри и вне Саркофага [Електронний ресурс] / А. Боровой // Научно-Просвитительський журнал «Скепсис». – Режим доступу: http://scepsis.ru/library/id_711.html

4. Боровой О., Бар’яхтар В., Кухар В. Уроки Чорнобиля: Проблеми Об'єкта «Укриття» [Електронний ресурс] / О. Боровой, В. Бар'яхтар, В. Кухар // Вісник НАН України. — 2001. — N 4. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/all/herald/2001-04/7.htm

5. Екологічне Право України // За ред. О.С. Баб'як [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://radnuk.info/pidrychnuku/ekolog-pravo/43-babuak/632--5-.html

6. Зануда А. На ЧАЕС будують нове «укриття» [Електронний ресурс] / А. Зануда // Київський Міжнародний енергетичний клуб. – 16. 03. 2012. – Режим доступу: http://www.qclub.org.ua/articles/na-chaes-buduyut-nove-ukrittya/

7. Лукашин Ю. «Укрытие» может рухнуть в любой момент. Успеет ли Украина построить новый саркофаг? [Електронний ресурс] / Ю. Лукашин // Еженедельник 2000. - №16 (555) 22 - 28 апреля 2011 г. – Режим доступу:  http://2000.net.ua/2000/forum/na-grani/73235

8. Маштабей В., Линкевич С. Україна та світ: випробування Чорнобилем

[Електронний ресурс] / В. Маштабей, С. Линкевич // Видавництво: Чорнобильський центр, Славутич. – 2006. – 120 5с. - Режим доступу:

mfa.gov.ua›data/upload/publication/mfa/ua/5479…

9. Нове "Укриття" коштуватиме 1,54 мільярда євро [Електронний ресурс] // Українська правда. Економічна правда. - 7 квітня 2012. – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/news/2012/04/7/320987/

10. Проектування та будівництво нового безпечного конфайнменту об`єкту «Укриття» [Електронний ресурс] / Міністерство надзвичайних ситуацій України. – 20. 10. 2012. – Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/content/ukrittya_report.html