2. 2. Проектування та будівництво нового безпечного конфайнменту об’єкту «Укриття»

З 1992 року ведеться активна робота, в тому числі за міжнародними програмами, по перетворенню об`єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему. Основний висновок цих багаторічних досліджень: істотне зменшення небезпеки об`єкта "Укриття" може бути досягнуто в результаті будівництва над об`єктом нової захисної споруди – нового безпечного конфайнменту (НБК).

Необхідність створення НБК відображена в таких документах: Закон України "Про загальні засади подальшої експлуатації та зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему"; Стратегія перетворення об`єкта "Укриття", затверджена рішенням Урядової комісії з питань комплексного вирішення проблем Чорнобильської АЕС №5 від 18 травня 1997 року; План здійснення заходів на об`єкті "Укриття", прийнятий в червні 1997 року на засіданні країн Великої сімки. Реалізація Плану фінансується міжнародним Чорнобильським фондом "Укриття".

В Законі України "Про загальні засади подальшої експлуатації та зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему" сформульовані основні вимоги до конфайнменту: «Конфайнмент – це захисна споруда, яка включає комплекс технологічного обладнання для вилучення із зруйнованого четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС матеріалів, що містять ядерне паливо, поводження з радіоактивним відходами і інші системи, призначені для здійснення діяльності з перетворення цього енергоблоку на екологічно безпечну систему та забезпечення безпеки персоналу, населення на навколишнього середовища». Новий безпечний конфайнмент – це багатофункціональний комплекс для перетворення об`єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему [1].

Згідно з концептуальним проектом, до складу НБК входить: основна споруда, що включає аркову конструкцію, проліт якої у напрямку північ-південь складає 257,44м, висота 108,39м, довжина 150м, фундаменти, західну та східну торцеві стіни, необхідні забезпечувальні та допоміжні системи; технологічний корпус, який включає ділянки дезактивації, фрагментації та упаковки, саншлюзи, майстерні та інші технологічні приміщення; допоміжні споруди.

Для забезпечення ядерної, радіаційної та загально-виробничої безпеки об’єкта НБК і його ефективної роботи із залученням мінімальної кількості оперативного персоналу передбачається створення Інтегрованої системи управління НБК. До її складу увійдуть такі системи: система контролю радіаційної безпеки; система сейсмічного контролю; система контролю стану будівельних конструкцій; системи підтримки експлуатації: система вентиляції; система водопостачання; система каналізації (в тому числі, поводження з рідкими радіоактивними відходами); система електропостачання; технологічні системи поводження з радіоактивними відходами та паливмісними матеріалами. Також будуть створені системи пожежної безпеки і фізичного захисту, змонтовано мережі зв’язку і телебачення. Для забезпечення демонтажу нестабільних конструкцій буде змонтовано кранове обладнання.

Шляхом будівництва НБК досягається: підвищення рівня радіаційної безпеки. Цілісність оболонки НБК обмежує радіаційний вплив на населення, персонал та навколишнє середовище на період експлуатації 100 років і більше; зменшується вірогідність аварійного обвалення за рахунок демонтажу нестабільних конструкцій, який буде виконано під НБК; зменшуються наслідки аварійного обвалення за рахунок огороджувальних та несучих конструкцій та систем контролю всередині НБК; підвищується ядерна безпека ОУ за рахунок виключення попадання атмосферної вологи на скупчення ПВМ, що значно знижує ризик виникнення самопідтримуваної ланцюгової реакції; забезпечується реалізація стратегії перетворення ОУ на екологічно безпечну систему за рахунок довговічності конструкцій НБК, можливості здійснення демонтажу нестабільних конструкцій існуючого "Укриття" та вилучення паливовмісних матеріалів [10].

На замовлення Чорнобильської АЕС розробку концептуального проекту НБК здійснили консорціум компаній Bechtel та Battelle (США), EDF (Франція) та український консорціум КСК (Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій (НДІБК), Київський інститут "Енергопроект" (КІЕП), Міжгалузевий науково-технічний центр (МНТЦ) "Укриття". Концептуальний проект було розглянуто на громадських слуханнях, що пройшли в березні 2004 року в Славутичі, а також обговорено з науковцями України. Концептуальний проект обґрунтовує можливості реалізації пропонованих технічних рішень, оцінює екологічну ефективність НБК у порівнянні з існуючим рівнем впливу об`єкта "Укриття" на навколишнє середовище, оцінює терміни будівництва та фінансові затрати, необхідні для створення НБК.

У березні 2004 року було оголошено міжнародний тендер на проектування та будівництво НБК. В листопаді 2004 року було розкрито пропозиції від учасників тендеру. Для оцінки надійшло три пропозиції: Група Александрофф (Франція); спільне підприємство «Новарка», у складі якого Vinci (Франція), BOUYGUES (Франція), WE NUKEM (Німеччина/Англія), HOCHTIEF (Німеччина) та українські компании «Укренергобуд», «Фундамент», УкрНДІ стальконструкція, Укрстальконструкція, Укренергомонтаж; консорціум на чолі з американською компанією CH2M Hill, будівельна Асоціація Інтербудмонтаж, ВО «Южмаш» [10].

2007 року підписано Контракт з французьким консорціумом Novarka, який виграв тендер на будівництво укриття. Замовником виступає ЧАЕС, підрядником - Novarka, а субпідрядниками, безпосередньо виконують будівельні роботи, - українські організації. Зараз будується лише фундамент насування арки. Саму арку повинні збирати в стороні від реактора, щоб зменшити опромінення будівельників, і потім перемістити по рейках в потрібне положення, щоб цілком накрити аварійний реактор. Спорудження вже розпочалось в квітні 2012 року.