Молоді роки

Магеллан народився на гірській фермі в місцевості Саброза (Sabrosa), в сучасному окрузі Віла-Реал (Vila Real), розташованому в північно-східному регіоні Португалії, в історичній провінції Траз-уж-Монтіш (Trás-os-Montes). Його батьки були Педро де Руї Магальяйнш (Pedro Rui de Magalhães), мер міста і Альда де Мескіта ( Alda de Mesquita). Магеллан мав брата Дієго де Соуза і сестру Ізабель.

Батьки Магеллана померли, коли йому було 10 років. У віці 12 років, Магеллан став пажем короля Жоао II і королеви Елеонори при королівському дворі в Лісабоні, куди його брат потрапив на два роки раніше. Тут, зі своїм двоюрідним братом Франціском Серрано, Магеллан продовжує освіту, цікавиться географією та історією.

У віці 25 років, Фернан Магеллан вперше вийшов у море. У 1505 році він був відправлений до Індії, щоб поставити там до влади Франсішку де Алмейда, як португальського віце-короля і закласти по дорозі військові і військово-морські бази. Саме у цьому поході отримав бойове хрещення: коли один з місцевих царів відмовився платити данину, підрозділи Алмейди завоювали мусульманське місто Кілва-Кісівані, на території теперішньої Танзанії. У 1509 році він бився в битві при Діу^[1], а потім плавав під керівництвом Діогу Лопіша ді Секейра в першій португальській експедиції до Малакки, з Франсишку Серраном, його другом і, можливо, двоюрідним братом.^[2]

У 1513 році Магеллан був посланий у Марокко, де 28 серпня взяв участь у битві під Аземмур (Azamor) і отримав важке поранення в коліно під час облоги мавритансько-марокканської фортеці. Він отримав звання інтенданта, але йому не пощастило: він був звинувачений в незаконній торгівлі з маврами-мусульманами. Він також був у конфлікті з Алмейдою, бо відлучився зі служби без дозволу командування і Алмейда подав рапорт на нього у португальський двір з негативною характеристикою. Магеллан потрапив у немилість у короля Мануеля I і той відмовив йому у підвищенні платні.

Король повідомив, що Магеллан з 15 травня 1514 року більше не перебуватиме на королівській службі. Повернувшись до Португалії в 1516 році Магеллан разом з Руї Фалейру розробили план плавання до Молуккських островів західним шляхом.

Основою плану Магеллана, можливо, став звіт експедиції Ліжбоа у 1514 році, який стверджував, що відкрив протоку на 40 градусі південної широти. Магеллан знайшов карту, нанесену на основі попередніх подорожей, на якій вказувалася велика затока у дельті річки Ла-Плата у Південній Америці, через яку він задумав перетнути континент для виходу у Південні моря. Він вирішив першим пройти цей маршрут для досягнення Молуккських островів, ключової точки для стратегічно важливої і надзвичайно прибуткової торгівлі прянощами. Король Португалії Мануель І грубо відкинув цей план, не бажаючи допомагати іспанцям.

Важко сказати, чи знали іспанці про плавання Фроіша і Ліжбоа, але точно відомо, що король Фердинанд, у 1514 р. отримав інформацію про відкриття Південного моря, вирішив скерувати на пошуки протоки флотилію з трьох кораблів. Її командиром він призначив Хуана Діаса Соліса, що став з 1512 року, після Амеріго Веспуччі, голим пілотом Кастилії.

Соліс відплив не раніше 8 жовтня 1515 року, але не відомо, де він дістався Південно-Американського материка. Рухаючись на північний захід вздовж бразильського берега, біля 35 градусів південної широти Соліс досяг нового «Прісного моря». Потім він обігнув невеликий виступ (Монтевідео) і пройшов на захід близько 200 км, ймовірно будучи переконаним, що знайшов прохід до Східного океану. Насправді ж він відкрив гирла двох великих річок — Парани і Уругваю. Соліс висадився на берег у середині лютого 1516 і був там убитий індіанцями. Два судна його флотилії у вересні того ж року повернулися до Іспанії. Пізніше Магеллан назвав спільне гирло двох річок Ріо-де-Соліс (з середини XVI ст. — Ла-Плата).