Третя подорож
Усипальня Васко да Гама в монастирі Жеронімуш в лісабонському передмісті Санта-Марія-де-Белен
У 1519 він отримав звання графа ді Відіґейра. Король Португалії Жуан III отримував все менше прибутку від своїх нових колоній. Аби побороти корупцію в старій адміністрації, він вирішує призначити п'ятим віце-королем 64-річного суворого і непідкупного Васко да Гаму. В квітні 1524 Васко да Гама разом із синами Ештаваном та Паоло вирушає в свою останню подорож до Індії. Він володів флотом в кількості чотирнадцяти кораблів на чолі із флагманом Санта-Катаріна. Після важкої подорожі (загинуло чотири або п'ять кораблів) в вересні 1524 експедиція прибуває в Індію. Відразу ж після прибуття до Індії, використовуючи свої повноваження, Васко да Гама прийняв тверді заходи проти зловживань колоніальної адміністрації та наводить новий порядок в Португальській Індії. Проте, через три місяці після прибуття, да Гама захворів малярією, і напередодні Різдва 1524 року помирає у місті Кочі. Відповідно до королівського наказу, наступником да Гами на посту губернатора Індії став один з капітанів, котрі прибули з ним, Енріке де Менезеш. Сини Васко втратили свої пости і приєдналась до флоту, що повертався на початку 1525 року. У 1539 році тіло Васко да Гама було перевезено до Португалії і поховано в монастирі Жеронімуш в лісабонському передмісті Санта-Марія-де-Белен.
Новітні географічні знання, що отримала наприкінці ХV ст. Португалія, зберігалися в суворій таємниці і тривалий час залишалися невідомими для решти країн Європи. Більшість мореплавців вважали неможливим обігнути Африку, оскільки за давніми уявленнями вона простягалась до Південного полюсу. Це стимулювало інші спроби дістатися в Індію морем, зокрема пливучи в західному напрямку (ідея італійського географа та астронома Паоло Тосканеллі, яка виходила з уявлення про кулясту форму Землі). Це завдання стало мрією й стрижнем життя досвідченого мореплавця і натхненного шукача золота Христофора Колумба.
Нащадки
Васко да Гама та його дружина Катаріна де Атаіда мали шість синів і доньку[11]:
Дон Франсішку да Гама, старший син, котрий успадкував титул 2-го графа Відіґейра і 2-го «Адмірала морей Індії, Аравії та Персії». Він прожив все життя у Португалії
Дон Ештеван да Гама, супроводжував батька в 3-м плаванні до Індії в 1524 році. Капітан Малакки в 1534–1539 роках. Губернатор Португальської Індії в 1540–1542 роках.
Дон Пауло да Гама, супроводжував батька в 3-м плаванні до Індії в 1524 році. Капітан Малакки в 1533–1534 роках. Вбитий в морській битві біля Малакки.
Дон Христфор да Гама, в 1532 році прибув до Індії разом з братом Ештеваном да Гама, в 1535 знову повернувся до Португалії. У 1538 році приєднався до експедиції в Діу. Ештеван, вже будучи віце-королем Індії, в 1541 році доручив йому командування кораблем під час рейду по османським військовим базам в Суецькій затоці. У 1542 році очолював експедицію в Ефіопію, під час якої був убитий.
Дон Педро да Сілва да Гама, капітан Малакки в 1548–1552 роках
Дон Альваро ді Атаіда да Гама, капітан Малакки в 1552–1554 роках
Дона Ізабель де Атаіда да Гама, єдина донька. Вийшла заміж за Ігнасіо де Норона — сина першого графа Лінареса.
Чоловіча лінія роду да Гама обірвалася у 1747 році, титул графа Відігейра перейшов через жіночу лінію.
Пам'ять
На честь Васко да Гама назване місто Васко да Гама в Індії, місячний кратер Васко да Гама, бразильський футбольний клуб Васко да Гама, міст Вашку да Гама.
Ферна́н (Ферна́ндо) Магеллан (ісп. Hernando de Magallanes, порт. Fernão de Magalhães) (* 1480 – † 27 квітня 1521) — португальський мореплавець на іспанській службі.
|
|