5.5. Грошові реформи та методи проведення їх

Серед комплексу заходів щодо оздоровлення та впорядкування грошового обо- роту особливе місце посідають грошові реформи. Вони являють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава, з метою оздоровлен- ня чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту відповідно до нових соціально-економічних умов.

Грошові реформи, що проводилися в різні часи в багатьох країнах, значно від- різнялися своїми цілями, глибиною реформування діючих грошових систем, мето- дами стабілізації валют, підготовчими заходами тощо. Їх можна класифікувати так (рис. 5.4) [6, с. 62].

1) створення нової грошової системи.

2) часткова зміна грошової системи

3) проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою отримання інфляції чи подолання її наслідків.

Згідно зі світовим досвідом грошових реформ, існують такі методи стабілізації валют: нуліфікація, ревальвація (реставрація), девальвація, деномінація.

Нуліфікація — оголошення державою знецінених паперових грошових знаків недійсними.

В Україні нуліфікація відбулася в 1996 р. Знецінена грошова оди- ниця (купон — карбованець) була замінена в певній пропорції (100 000 крб.) до однієї гривні.

Девальвація — офіційне зниження державою металевого вмісту та курсу (або тільки курсу) національних грошей щодо іноземних валют або міжнародних роз- рахункових одиниць.

Ревальвація — це офіційне підвищення державою золотого вмісту та валют- ного курсу або тільки валютного курсу національної валюти країни.

Деномінація — укрупнення грошової одиниці без зміни її найменування, що про- водиться з метою забезпечення грошовою обороту і надання більшої повноцін- ності грошам.

_!

За способом проведення грошові реформи поділяються на три типи (мо- делі).

1. Грошові реформи формального типу, що зводяться лише до технічного аспек- ту — впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням старої. Обмін старих купюр на нові здійснюється у співвідношенні 1:1.

2. . Грошові реформи конфіскаційного типу, або «шокові» реформи. Такі рефор- ми передбачають здійснення комплексу явних або замаскованих заходів конфіска- ційного характеру:

— встановлення ліміту на обмін банкнот;

— замороження частки депозитів понад встановлений рівень;

— тимчасове припинення валютно-обмінних операцій.

3. Реформи паралельного, або консервативного, типу є надзвичайно складною за технікою реалізації процедурою. У цьому випадку нова грошова одиниця, розши- рюючи сферу свого функціонального застосування, витискує старі гроші поступово. У результаті протягом певного часу, коли в обігу перебувають дві грошові одиниці — стара й нова, відбувається відповідна сегментація сфери грошового обігу.

Грошова реформа в Україні була проведена з 2 по 16 вересня 1996 року. Ця реформа була «м’якого» типу (проведення заходів щодо за- міни діючої грошової одиниці, стабілізація нових грошей без якісної перебудови системи грошового обороту) з деномінацією грошових знаків (зменшення на п’ять нулів), із зміною назви грошової одиниці шляхом обміну грошових купюр (українських карбованців на грив- ні). Було вилучено з обігу та обмінено без будь-яких обмежень старі грошові знаки на нові у пропорції 10:1.

Офіційна концепція грошової реформи ґрунтувалась на принципах «повної про- зорості» і «неконфіскаційності». На думку деяких спеціалістів, ці принципи зумови- ли некомплексність і обмеженість реформи. Також багато хто вважає, що введення гривні було більше політичним, ніж економічним.

Вона має такі властивості:

1. _{Багаточинникова зумовленість}

2. Багатоцільове спрямування полягало у вирішенні трьох найважливіших зав- дань:

— створити національні гроші й грошову систему як атрибут незалежності дер- жави;

— забезпечити високий рівень стабільності національної грошової одиниці;

— сформувати і ввести в дію нові методи та інструменти грошового обороту і грошового ринку.

3. . Довготривалість і багатоетапність реформи.

4. Застосування тимчасових грошей як перехідних та їхнє гіпервисоке знецінен- ня (за 1992–1996 рр. маса грошей в обороті за агрегатом М зросла більше ніж у 240разів).

5. Створення в ході реформ нового механізму монетарного регулювання.

6. Особлива соціальна спрямованість реформи (вона була неконфіскаційною і про- зорою. На жаль, у ході реформи основних соціальних тягот зазнали широкі верстви населення, які втратили своїх вклади, розміщені в Ощадному банку).

І все ж, незважаючи на значні недоліки грошової реформи в Україні, вона отримала конституційну національну грошову одиницю — гривню.