Пологові травми плода

Акушерська травма новонароджених.

Клінічні прояви внутрішньочерепних пологових пошкоджень залежать від стану матері, стану плода, перебігу вагітності та пологів.

Переломи ключиці та кінцівок.

Це найчастіші види пологових пошкоджень, що не являють великої небезпеки для новонароджених. Симптоми перелому ключиці незначні і діагностика їх може запізнюватися до кількох діб. Характерними є обмеження чи відсутність рухів на стороні пошкодження, набряк та гематома в місці пошкодження, можливе відчуття крепітації. Переломи ключиці у новонароджених не потребують репозиції. Загальним лікуванням є іммобілізація, яку проводять в умовах хірургічного стаціонару. Деформації ключиці не відбувається; іноді може формуватися несправжній суглоб ключиці.

Переломи плечової кістки.

Виникають, як правило, внаслідок ручної допомоги під час пологів. Часто трапляються переломи діафізу плечової кістки, рідше травматичні запалення дистального чи проксимального епіфізу плечової кістки. Переломи діафізу можна діагностувати після пологів за кутом деформації та відсутністю активних рухів в кінцівках. Місце перелому та характер зміщення відламків діагностують при рентгенографії. Кінцівку фіксують і новонародженого переводять в хірургічне відділення. Потрібно пам'ятати про можливий парез променевого нерва, який супроводжує переломи діафізу, тому всі маніпуляції з метою обстеження в пологовому будинку повинні бути максимально обережними. Травматичні епіфізіолізи діагностуються значно рідше, це обумовлене невиразністю клінічної картини, яка характеризується згладженістю області суглобу, набряком, болісним відчуттям при пальпації та активних рухах.

Рентгенологічна картина збігається з такою при вивихах та підвивихах в плечовому та ліктьовому суглобах. Лікування починають з моменту виявлення пошкодження. Кінцівку фіксують, наступне лікування проводять в умовах хірургічного стаціонару.

Переломи стегнової кістки.

Це тяжкий вид пошкодження, яке виникає при сідничних передлежаннях чи поперечних положеннях плода. Звичайним місцем перелому є верхня половина стегна, характерною особливістю — значне зміщення відламків внаслідок скорочення м'язів стегна. Кінцівка ротована назовні, нерухома і болісна при пальпації. Допомога в пологовому будинку полягає в місцевому знеболюванні місця перелому з наступною іммобілізацією кінцівок та переведенням дитини в спеціалізоване відділення.

Кефалогематома.

Це крововилив під окістя, який виникає в 6-7% операційних родорозрішень, трапляється і під час спонтанних пологів. На відміну від підапоневротичних крововиливів, ці крововиливи розміщуються в області однієї з кісток черепа і не переходять за лінію шва. В переважній більшості ці крововиливи містяться в області тім'яних кісток, найчастіше бувають однобічними, рідше розміщуються в потиличній та інших ділянках черепа.

Двосторонні кефалогематоми, як правило, асиметричні. Крововиливи під окістя проявляються найчастіше через 12 годин після пологів і можуть збільшуватися в розмірах протягом 24—48 годин.

Клінічно кефалогематома — це м'яка, безболісна, з ознаками флюктуації набряклість без явної гіперемії тканин. Через 4-5 днів, внаслідок змін консистенції крові, по периферії кефалогематоми утворюється край кратера у вигляді щільного валика. Загальний стан дитини з цією патологією, звичайно, не порушується. Кефалогематома, як правило, не супроводжується великою крововтратою. Зворотний розвиток цих крововиливів проходить протягом 2-3 тижнів.