17.Податковий конфлікт в теорії права.

Сфера податкових правовідносин налічує безліч податкових конфліктів, які відображаються на ефективності правового регулювання податкових відносин. Для теорії податкового права важливо відмітити дві історико –правові тенденції відносно податкового конфлікту.

Перша, більш рання тенденція, характеризується негативним відношенням до суспільних конфліктів і концентрує увагу на їх судовому розгляді.

Інша тенденція концентрує свою увагу переважно на управлінні конфліктами як явищами об’єктивними та триваючими. Про останні тенденції говорить і зарубіжний досвід, коли податкові конфлікти із сфери судово - процесуальної все частіше переходять у сферу консультаційних та контрольних послуг аудиторів, податкових консультантів, менеджерів, тощо.

Через аналіз видів податкових конфліктів по-новому визначається відмінність і сутність соціального та юридичного конфлікту.

По –перше, слід зазначити, що юридичний конфлікт в податковій сфері часто виступає як соціальний конфлікт, оскільки він виникає внаслідок невідповідності правових конструкцій в суспільній чи індивідуальній правосвідомості юридичним конструкціям в діючому законодавстві.

По-друге, знання чи незнання норм права, дотримання їх чи недотримання складають правову суб’єктивність, засновану на колізії звичаїв та реалій податкової практики та закону, застарілих законів та вироблених практикою нових обов’язкових правил суспільної поведінки.

В-третіх, приватні та публічні інтереси учасників податкових конфліктів відображають соціальний баланс цих інтересів в суспільстві.

18. Класифікація учасників податкового конфлікту.

За критеріями об’єму та характеру податкової правосуб’єктності можливо провести класифікацію учасників податкового конфлікту:

1. учасники, які мають повну податкову правосуб’єктність ( підприємства, установи та організації, а також фізичні особи - платники податків, зборів та обов’язкових платежів).

2. учасники конфліктів з обмеженою податковою правосуб’єктністю( податкові агенти, банки та інші кредитні установи, законні та уповноважені представники та посадові особи платників податків).

3. учасники з публічною податковою правосуб’єктністю ( держава в особі органів законодавчої та виконавчої влади в тому числі податкових органів, органів МВС, органів місцевого самоврядування, судових органів, інших органів, що беруть участь у конфлікті.

Також виділяють:

- Основні учасники конфлікту (прямі безпосередні сторони, які приймають участь в конфлікті, їх називають опонентами).

- Неосновні учасники конфлікту (решта зацікавлених сторін, їм належить другорядна роль у виникненні конфлікту:групи підтримки, ініціатори конфлікту, організатори, підбурювачі, посередники).

19.Співвідношення податкового конфлікту з поняттям податкового спору.

По мірі виникнення та розвитку податкового конфлікту можливо виникнути і питання про його співвідношення з поняттям податкового спору.

Проте, слід врахувати думку науковця Л.А. Грось, яка вважає, що конфлікт між суб’єктами підлеглим і наділеним владними повноваженнями не може мати назву спору, оскільки значення цього слова таке, що його суб’єктами можуть бути тільки юридично - рівні суб’єкти.

Податковий конфлікт, це зіткнення інтересів суб’єктів податкових відносин, їх поглядів та прагнень в галузі оподаткування.

Податкові спори пов'язані із застосуванням санкцій у зв'язку з порушенням податкового законодавства, донарахуванням податкових зобов'язань, незаконністю проведення податкових перевірок, відшкодуванням надмірно сплачених сум податків та інше. Як показує практика, адміністративний та судовий розгляд податкових спорів за участю кваліфікованих податкових юристів є для платників податків єдиною можливістю досягти бажаного результату в зниженні податкового тягаря.