5. Об’єкт конфліктології.

Об'єктконфліктології становлять конфліктні відносини між людьми, групами людей, соціальними спільнотами, організаціями, політичними органами, органами державної влади та управління, державами, та міждержавними об'єднаннями .

6 Завдання юридичної конфліктології як міждисциплінарної галузі знань.

Завданняконфліктології полягає у вивченні природи, сутності, функцій та механізмів конфліктів, умов Їх виникнення та закономірностей розвитку, у розробці адекватних внутрішній природі та особливостям перебігу конфліктної взаємодії "технологій" урегулювання та розв'язання конфліктів.

Юридична конфліктологія являє собою "синтез конфліктологіч­них проблем з положеннями юридичної науки". В полі її зору - не лише "чисті" юридичні конфлікти, а й соціальні конфлікти, які набувають юридичної форми на певних етапах свого розвитку.

До основних завдань юридичної конфліктології належать: 1. Дослідження причин виникнення юридичних конфліктів. 2. Вивчення закономірностей Їх розвитку. 3. Розробка рекомендацій щодо застосування юридичних засобів 3 метою попередження конфліктів, зниження Їх гостроти та вирі­шення.

7.Методи вивчення конфліктів.

У конфліктологічних дослідженнях широко застосовуються дані точних наук, методи математичного аналізу та статистики.

Діапазон перебігу конфліктів надзвичайно широкий.

Конфлікт - це складне, багатогранне явище, тому в його аналізі першочергове значення належить науковій методології дослідження. У визначенні складу методологічного аналізуконфліктів можна виокремити філософсько-світоглядні підходи (матеріалістичний чи ідеалістичний, діалектичний чи метафізичний), що визначають стратегію дослідження; загальнонаукові методи, основу яких становить система притаманних для всіх або більшості наук гносеологічних принципів (розвитку, детермінізму, єдності теорії та практики тощо).

Крім того, до структури методології конфліктів, зокрема, юридичних конфліктів, входять групові мeтoдu (системний метод, конкретно-соціологічний метод, метод порівняльного аналізу, догматичний метод, історичний метод та ін.), що застосовуються лише у певній групі наук.

Значне "робоче" навантаження припадає на спеціальні методи, процедури та методики, які застосовуються для вивчення конфліктів. Останні можна умовно поділити на: • методи діагностування конфліктів (спостереження, опитування, тестування, соціометрія, референтометрія, аналіз результатів діяльності, експертні оцінки та ін.); • методи обробки результатів дослідження конфліктів (факторний аналіз, математико-статистичний та ін.); • методи управління конфліктами (організаційні, педагогічні, методи психологічного впливу, картографія, структурування та ін.).

8. Функції юридичної конфліктології.

До основних функційюридичної конфліктології, що випливають із загальних функцій соціальних конфліктів, сучасні дослідники зараховують:

• сигнальну, яка характеризує конфліктологію як показник певного стану суспільства, що потребує вжиття заходів пошуку та усунен­ня причин соціальної напруги, вивчення обставин, які породили кон­ліктну ситуацію, та шляхів виходу з неї;

• дuнамічну, що rpунтується на загальній здатності будь-якого конфлікту здійснювати зміни. Вплив юридичних конфліктів на процес зміни правової дійсності відбувається у таких напрямах: а) пору­шення справедливого співвідношення позицій з огляду на пануючі правові норми; б) відновлення (повністю або частково) справедливо­го співвідношення позицій з огляду на пануючі правові норми; в) до­магання на новий правових порядок.

• диференціюючу, що характеризує юридичну конфліктологію як засіб поляризації суспільства або його об'єднання, що здійснюється через зміни чи розпад соціальних структур;

• прогресивну, що сприяє усуненню причин, які породжують кон­флікти, а також перешкод, які стримують суспільний розвиток.