Глава 35. Загальні положення про право інтелектуальної власності (418 - 432)

• Стаття 418. Поняття права інтелектуальної власності

• Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності

• Стаття 420. Об'єкти права інтелектуальної власності

• Стаття 421. Суб'єкти права інтелектуальної власності

• Стаття 422. Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності

• Стаття 423. Особисті немайнові права інтелектуальної власності

• Стаття 424. Майнові права інтелектуальної власності

• Стаття 425. Строк чинності прав інтелектуальної власності

• Стаття 426. Використання об'єкта права інтелектуальної власності

• Стаття 427. Передання майнових прав інтелектуальної власності

• Стаття 428. Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам

• Стаття 429. Права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору

• Стаття 430. Права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням

• Стаття 431. Наслідки порушення права інтелектуальної власності

• Стаття 432. Захист права інтелектуальної власності судом

Модельний кодекс інтелектуальної власності для держав-учасниць СНД

        (прийнятий на тридцять четвертому пленарному засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав-учасниць СНД -  Постанова N 34-6від 7 квітня 2010 року)

Глава 1. Загальні положення про інтелектуальної власності

     

Стаття 1. Завдання Модельного кодексу інтелектуальної власності

Стаття 2. Законодавство держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав про інтелектуальну власність         Стаття 3. Міжнародні договори        Стаття 4. Поняття права інтелектуальної власності           Стаття 5. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності          Стаття 6. Об'єкти інтелектуальної власності         Стаття 7. Суб'єкти права інтелектуальної власності         Стаття 8. Підстави виникнення (придбання) права інтелектуальної власності          Стаття 9. Особисті немайнові права інтелектуальної власності           Стаття 10. Майнові права інтелектуальної власності         Стаття 11. Термін дії прав інтелектуальної власності           Стаття 12. Використання об'єкта інтелектуальної власності          Стаття 13. Передача майнових прав інтелектуальної власності          Стаття 14. Перехід майнових прав інтелектуальної власності до іншої особи без укладання договору         Стаття 15. Здійснення права інтелектуальної власності, що належить кільком особам         Стаття 16. Службовий об'єкт інтелектуальної власності          Стаття 17. Права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням           Стаття 18. Організації, що здійснюють колективне управління авторськими і суміжними правами          Стаття 19. Патентні повірені (представники у справах інтелектуальної власності)          Стаття 20. Порушення права інтелектуальної власності               Стаття 21. Право на захист прав інтелектуальної власності          Стаття 22. Захист прав інтелектуальної власності в суді         Стаття 23. Попередні способи захисту (проміжні судові заборони)

Завдання 3. + на лист. - http://pharm.uz.ua/files/ip.pdf

КУ_ Стаття 41.Кожен має право володіти, користуватися і роз­поряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуаль­ної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначено­му законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користувати­ся об'єктами права державної та комунальної власності відповід­но до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови поперед­нього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішен­ням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршува­ти екологічну ситуацію і природні якості землі.

 Стаття 418. Поняття права інтелектуальної власності

1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. 2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. 3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

 В чинному ЦК України з'явилася окрема глава, присвячена загальним положенням, що стосуються права інтелектуальної власності, що забезпечує єдине розуміння поняття інтелектуальної власності та захисту різних її об'єктів. Об'єкти права інтелектуальної власності є не тілесними, тобто такими об'єктами можуть бути лише нематеріальні об'єкти, а саме результати створені в процесі інтелектуальної діяльності. Зазначені об'єкти стають об'єктами права інтелектуальної власності з моменту їх визнання такими в порядку передбаченому законодавством України. У володільця об'єкта інтелектуальної власності виникають щодо нього особисті немайнові та майнові права. Слід зазначити, що до особистих немайнових прав відносяться: право на визнання людини творцем об'єкта права інтелектуальної власності; право перешкоджати третім особам посяганню на право інтелектуальної власності; право на видання твору під своїм власним ім'ям та інші. Особисті немайнові права інтелектуальної власності є невідчужуваними, крім випадків передбачених законом. Майнові права на об'єкти інтелектуальної власності можуть бути товаром, тобто є відчужуваними, можуть бути передані третім особам, переходити у спадщину. Право інтелектуальної власності на об'єкти визнається за їх творцем лише за умови, що вони відповідають вимогам, встановленим законом. Цивільний кодекс України чітко визначає підстави, за яких творець може бути позбавлений права або обмежений у своєму праві.