Керч і античність

Велика грецька колонізація досягла берегів Боспору Кіммерійського (Керченської протоки) у VII ст. — першій чверті VI ст. до н. е. Проте багато свідоцтв говорять про те, що греки набагато раніше були знайомі з берегами Боспора. Це країна абієв і млекоєдів. Її відвідав Одіссей в своїх мандрах і бачив тут, «в сумній сголеній місцевості», входи в підземне царство Плутона (існує гіпотеза, що пов’язує цей епізод з грязьовими вулканами Тамані). Тут знайшли свій притулок Ахілл, Геракл, Іфігенія, про що говорять і назви міст: Ахиллій, Гераклій, Мірмекій. З Німфеєм пов’язаний міф про німфу Іо, яка, перетворена Герою в корову і гнана оводом, відпочивала тут перед переправою через Боспор (топонім має значення «велика переправа», але перекладається як «коров’ячий брід»).

Іонійці, що влаштувалися на берегах протоки, побудували міста, які пізніше об’єдналися (близько 480-го року до н. е.) у велику державу «Боспор», що проіснував на цих землях близько тисячі років, до 520-х років (приєднання до Візантії).

З точки зору еволюції системи розселення, наявний матеріал дозволяє документовано описати для території античного Боспору, що знаходиться в межах адміністративних кордонів нинішньої Керчі, п’ять історіко-містобудівних етапів:

1. Архаїчний період (включаючи час правління Археанактідів) — VII ст. — 438 рік до н. е.

2. Епоха ранніх Спартокидів — 438 рік — середина III ст. до н. е.

3. Епоха еллінізму — кінець III ст. до н. е. — I ст. до н. е.

4. Римський час (ранній) — I ст. н. е. — середина III ст.

5. Пізній античний — кінець ІІІ ст. до початку VI ст.

Керч в архаїчний період

Переселення греків на береги Боспору Кіммерійського ознаменувало новий етап в освоєнні ландшафту півострова. У VI-IV століттях до н. е. населених пунктів в цьому районі було мало, і розташовувалися вони лише на морському узбережжі.

На території Керчі нам відомо декілька пунктів: Порфмій, Парфеній, Гераклій, Мірмекій, Пантікапей, Гермесій, Тірітака, Німфей. Всі вони засновані в VII-VI ст. до н. е. на берегах протоки біля невеликих бухт. У 480 році деякі з грецьких полісів на Боспорі, серед них Мірмекій, Пантікапей, Тірітака, Фанагорія та Гермонасса об’єдналися під владою Археанактидів. Столицею цього об’єднання став Пантікапей.

П антікапей розташовувався на вершині гори Мітрідат, на центральному, північному і верхньому плато Першого крісла. Забудова міста підкорялася рельєфу і багато раз мінялася. Лише у другій половині V століття до н. е. вона стабілізувалася. Дома об’єдналися у квартали, в яких з’явилися ознаки регулярного планування. Є підстави думати, що вже дуже рано Східне плато Першого крісла стало місцем розміщення культового центру, про що говорять знайдені тут архітектурні деталі, що належали храму іонійського ордера першої половини V століття до н.е. Залишки ще однієї архаїчної культової споруди — толоса — останніми роками були відкриті на центральному плато.

Давні некрополі на Боспорі виявлені біля античних міст Мірмекія, Пантікапея, Тірітаки і Німфея. Найбільш вивчений некрополь Пантікапея. Він знаходиться на схилах і гребені Мітрідатової гряди між Скелястим виступом і Пірамідальною скелею.