- •1.Поняття судоустрою.
- •2. Поняття суду.
- •3. Поняття судової влади ,її характерні риси
- •4. Поняття правосуддя його основні ознаки.
- •5. Принцип організації і діяльності судів,їх класифікація.
- •6. Здійснення правосуддя лише судом .Недопустимість існування особливих і надзвичайних судів.
- •7. Допустимість правосуддя.
- •8. Спеціалізація ,територіальність та інстанційність.
- •9. Незалежність суддів та їх недоторканість.
- •11. Верховенство права законність.
- •12 Участь народних засідателів та присяжних у суді першої інстанції.
- •13. Гласність та відкритість судового процесу.
- •14. Рівність учасників судового процесу перед законом і судом.
- •15. Змагальність сторін .Диспозитивність.
- •16. Забеспечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду.
- •17. Обов*язковість судових рішень.
- •18. Державна мова судочинства.
- •19. Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором.
- •20. Забеспечення обвинуваченому права на захист.
- •21. Забеспечення доведеності вини (презумпція невинності)
- •22. Офіційне з’ясування обставин у справі.
- •23. Поняття судової системи і системи судів.
- •24. Характеристика сучасної системи судів в Україні.
- •25. Судова ланка і судова інстанція.
- •26. Загальна характеристика першої інстанції.
- •27. Загальна характеристика апеляційної інстанції.
- •28. Загальна характеристика касаційної інстанції.
- •29. Загальна характеристика судових ланок.
- •32. Вимоги до претендентів на посаду судді.
- •33. Незалежність суддів, її гарантії.
- •34. Порядок призначення суддів.
- •35. Порядок обрання суддів.
- •36. Підготовка суддів.
- •37. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •38. Вища рада юстиції, її склад і повноваження щодо суддівського корпусу.
- •Дисциплінарна відповідальність суддів: підстави, порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарні стягнення.
- •Звільнення судді з посади.
- •Суддівське самоврядування: завдання та організаційні форми.
- •Збори суддів відповідного суду.
- •Конференції суддів та відповідні ради суддів, їх повноваження.
- •З’їзд суддів України, його повноваження.
- •Рада суддів України, її повноваження.
- •Статус присяжних і народних засідателів.
- •47. Організаційне забезпечення судів. Державна судова адміністрація Україна.
- •48. Місцевий суд – основна ланка судової системи. Види і мережа місцевих судів.
- •49. Повноваження місцевого суду.
- •50. Склад місцевого суду. Спеціалізація суддів.
- •51. Голова місцевого суду, порядок його призначення, повноваження.
- •52. Апеляційний суд, його місце в системі судів загальної юрисдикції. Види і мережа апеляційних судів.
- •53. Повноваження апеляційного суду.
- •54. Склад апеляційного суду.
- •55. Голова апеляційного суду, порядок його призначення, повноваження.
- •56. Судові палати в апеляційному суді, їх повноваження
- •57. Апарати місцевих та апеляційних судів: структура, основні завдання.
- •58. Вищі спеціалізовані суди – вищі органи в системі спеціалізованих судів.
- •59. Повноваження вищих спеціалізованих судів.
- •60. Склад вищих спеціалізованих судів.
- •61. Голова вищого спеціалізованого суду, порядок його призначення та повноваження.
- •62. Судові палати у вищому спеціалізованому суді.
- •63. Пленум вищого спеціалізованого суду: склад і повноваження.
- •64. Апарат вищого спеціалізованого суду: структура і повноваження.
- •65. Верховний Суд України – найвищий судовий орган в системі судів загальної юрисдикції.
- •66. Повноваження Верховного Суду України.
- •67. Склад Верховного Суд України. Судові палати всу.
- •68. Голова Верховного Суду України, порядок його обрання, повноваження.
- •69. Пленум Верховного Суду України:структура і повноваження.
- •70. Апарат Верховного Суду України: структура і повноваження.
- •71. Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції. Повноваження Конституційного Суду України. Склад ксу.
16. Забеспечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду.
Діяльність апеляційної та касаційної інстанцій має важливе значення для виконання завдань суду із захисту прав і охоронюваних законом інтересів громадян та організацій, зміцнення законності й правопорядку, утвердження принципу справедливості, забезпечення розвитку демократії, її мають здійснювати за суворого виконання норм, що регулюють розгляд цивільних, адміністративних, кримінальних, господарських справ у апеляційному та касаційному порядку. Касація - форма перегляду судових рішень, що набрали законної сили, судами касаційної інстанції (вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом України).
Перевіряючи справу, апеляційна та касаційна інстанції у кожному випадку мають з'ясувати: чи повно суд першої інстанції дослідив обставини, що мають значення для справи; чи доведено обставини, які суд визнав встановленими; чи відповідають викладені в рішенні висновки суду обставинам справи; чи не порушено норми матеріального або процесуального права; чи правильно ці норми застосовано. Разом з тим суд касаційної інстанції не може проводити судове слідство. Апеляція - форма перегляду постанов суду першої інстанції, що не набрали законної сили, судами вищої інстанції. Інститут апеляції не є новим для вітчизняного права. Така система перегляду судових рішень, що не набрали законної сили, існувала ще до 1917р. Але 24 листопада (7 грудня) 1917р.з прийняттям Декрету РНК № 1 «О суде» апеляцію було ліквідовано. Апеляційний суд наділено повноваженням проводити своє судове слідство або обмежитися тими матеріалами, які є у справі, тобто вправі дослідити нові докази, а також ті, які є у справі, і ухвалити нове рішення.
17. Обов*язковість судових рішень.
1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
2. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території У країни.
3. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
1. Статтею 11 Закону України «Про судоустрій України» закріплено положення, згідно з яким рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України. Судове рішення у справі є найважливішим актом правосуддя, і воно
ухвалюється іменем України незалежно від того, до якої ланки судової системи належить суд і в якому складі суддів (одноособове чи колегіальне) розглянуто справу.
Ухвалення судового рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, іменем України визначає особливу роль суду серед інших органів державної влади як єдиного органу, що має право здійснювати правосуддя. У рішенні суду реалізуєтьсяправо держави на вирішення правових конфліктів у публічно-правовій сфері.
2.Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, надає їм властивості закону в справі, у якій вони ухвалені, тому вони є обов'язковими для виконання на території України усіма фізичними і юридичними особами.
В основі даної норми лежить принцип загальнообов'язковості закону, відповідно до якого ухвалене судове рішення. Обов'язковість рішень суду, що набрали законної сили, полягає у тому, що: 1) вони не можуть бути скасовані або змінені будь-якими адміністративними або державними органами, громадськими організаціями тощо та їх посадовими чи службовими особами. Ці органи та особи не можуть винести іншого рішення у цій судовій справі; 2) ці органи та особи не можуть приймати актів, що суперечать рішенню суду, яке набрало чинності, виходячи із припущення про його неправильність; 3) жоден орган, крім вищестоящого суду, не може скасувати рішення суду, що набрало чинності.
Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими також для осіб, які небрали участі у справі, оскільки вони мають рахуватися з рішеннями суду, співвідносити з ними свою поведінку.
3.Невиконання адміністративних судових рішень тягне за собою передбачену законом відповідальність, у тому числі встановлену ст. 382 КК України, якою передбачена кримінальна відповідальність за умисне невиконання службовою особою, яка за своїми повноваженнями повинна вжити заходів по виконанню судового рішення, або перешкоджання нею такому виконанню.
У випадку, коли службова особа не вживає заходів по виконанню рішень суду, передбачених ст. 185-6 КпАП України,вона притягується до адміністративної відповідальності.