- •Викладення теоретичних питань навчальної дисципліни (включаючи завдання для самостійної роботи)………………………………………………………………………………..4
- •Розрахунок максимальної кількості балів із врахуванням здачі екзаменів, для напрямів підготовки 6.030509 “Облік і аудит“, 6.030508 “Фінанси і кредит“, 6.030503 “Міжнародна економіка”
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки. Наукова періодизація історії економіки.
- •4) Античний (від с. І тис. До н. Е. До с. V ст.).
- •7) Утвердження індустріального суспільства (від поч. До к. Хіх ст.).
- •8) Період утвердження монополістичного капіталізму (п. Хх ст. – с. Хх ст. ).
- •9) Постіндустріального суспільства (від с. Хх ст.).
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Історико-економічне значення Трипільської культури.
- •Ідеалістична філософія Стародавньої Греції
- •Еллінсько - римська філософія
- •Марк Туллій Цицерон
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •3. Мануфактурний період української промисловості.
- •Місце капіталізму в світовій історії, його періодизація та основні риси.
- •Мануфактурний період української промисловості.
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекта)
- •Податки козацької доби.
- •Зміни у аграрних відносинах в Україні козацько-гетьманської доби.
- •Розвиток сільського господарства у хvі-хvііі ст.
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.)
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст. Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини першої світової війни.
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.) Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Тема 6. 1. Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Господарство України в 1914 - 1920 рр.
- •Економіка західноукраїнських земель. Колоніальний характер галузевої структури західноукраїнської промисловості.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Особливості кризи в Німеччині, Англії, Франції.
- •Причини Другої світової війни.
- •Проект “Східного пакту”
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст. Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст. Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •Розвиток народного господарства в 1946-1970 рр. Причини сповільнення економічного розвитку України в 60-80-х рр.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Конституційні засади економічних відносин.
- •Ключові слова і терміни
- •Питання для самоперевірки
- •Тести для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
Причини Другої світової війни.
Локарнська конференція відбулася 5-16 жовтня 1925 року з метою політичної інтеграції Німеччини в Версальську систему та обєднання Західної Європи. В цій конференції взяли участь Англія, Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Польща та Чехословаччина. Було вироблено ряд угод, які передбачали наступне: взаємне гарантування кордонів та зобовязання про ненапад між Німеччиною та Францією, Німеччиною та Бельгією, арбітраж між Німеччиною та Францією, Бельгією, Польщею, Чехословаччиною на випадок якихось прикордонних суперечок, прийняття Німеччини до Ліги Націй і надання їй постійного місця в Раді (пийняття відбулося 8 вересня 1926 року). Підсумки Локарнської конференції: угоди було укладено в інтересах Німеччини, Німеччина домоглася відносної “рівноправності” з великими державами. Західні держави вважали Локарнську конференцію позитивним кроком в перед, в той час як Німеччина вже тоді вбачала в цій конференції перший крок до зламу Версальської системи і до відновлення своєї могутності. Локарнські договори спрямовувалися проти Радянського Союзу. План Дауеса склав по суті економічну базу а Локарнська конференція політичне оформлення блоку капіталістичних країн Європи з відвертим антирадянським змістом.
“Підготовка та підписання пакту Бріана-Келога”.
Можна сказати, що підготовка даного пакту розпочалася ще в 1927 році, коли міністр закордонних справ Франції Бріан звернувся до США з пропозицією укласти двосторонній договір “про вічну дружбу і заборону звернення до війни як знаряддя національної політики”, розраховуючи цим договором підняти авторитет Франції. Державний секретар США Келлог спочатку не звернув уваги на цю пропозицію, але потім вирішив використати ідею Бріана задля посилення впливу США на світову політику й створення нового політичного об’єднання держав на противагу Лізі Націй. Він послав ноту-відповідь Франції з пропозицією укласти не двосторонній, а багатосторонній договір між “головними державами світу” про недопустимість війни між ними. Келлог познайомив уряди ряду держав з цим листуванням. Всі країни схвалили таке рішення, але кожна намагалася зробити деякі виключення. Так, Англія обумовлювала собі “право самозахисту” і одночасно заперечувала проти участі держав, які ще не набули світового визнання (йшлося насамперед про СРСР). Франція, Японія та Італія також настоювали на законній самообороні. В результаті тривалого вдосконалення цей пакт було підписано 15 державами на чолі із США та Францією 27 серпня 1928 року в Парижі. Загалом до цього пакту приєдналося 69 країн. Цей договір безперечно мав позитивне значення: важливим був факт колективного проголошення державами “права на мир” та відмови від війни як інструменту державної політики, універсальна форма пакту відкривала можливості приєднання до нього залежних та напівколоніальних країн, цей пакт поклав певні зобовязання на держави перед громадською думкою. Разом з тим пакт мав і ряд недоліків: відмова від “права на війну” не підкріплювалася жодними зобовязаннями про роззброєння чи хоча б обмеження гонки озброєнь, невизначеність формулювань, зокрема про заборону війни. Радянський Союз також приєднався до цього пакту і ратифікував його 29 серпня 1928 року, хоча і відзначив публічно недоліки цього пакту. Вже на початку 1929 року Радянський Союз і деякі сусідні держави підписали протокол про негайне набрання сили пакту Бріана-Келлога. Загалом пакт Бріана-Келлога не справдив надій людства. Відсутність гарантій та двозначність формулювань підривали його ефективність, і такі держави-агресори, як Японія, Німеччина та Італія вже на початку 30-х років грубо порушили його.
Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933 -1935 рр.
Дії агресивних держав продемонстрували, що Ліга Націй - ненадійний інструмент миру. У ці роки в ній відбувається перегрупування сил. У березні Японія та у жовтні 1933 р. Німеччина вийшли з Ліги. У вересні 1934 р. до неї вступив Радянський Союз. Отже, проблема європейської безпеки охопила значно більші географічні регіони. Вона й раніше розглядалася з огляду на взаємовідносини західноєвропейських держав (Локарнські угоди, Рейнський гарантійний пакт). З вступом СРСР до Ліги націй його можна було розглядати як нову силу у системі колективної безпеки. В результаті переговорів між СРСР та Францією у 1934 р. було розроблено проект так званого Східного пакту, до якого мали увійти Німеччина, СРСР, Чехословаччина, Польща, Литва, Естонія, Фінляндія. Франція обіцяла приєднатися до пакту в ролі гаранта, а СРСР пропонував як гарант приєднатися до Рейнського гарантійного пакту. Так була б створена колективна система безпеки. Проте Англія, Німеччина, а також ряд східноєвропейських держав відхилили пропозицію щодо утворення Східного пакту, й можливість досягнення колективної безпеки в Європі було втрачено. Іншою нагодою для цього стала низка двосторонніх договорів європейських держав, які послідовно об'єднувалися у систему. Так, у жовтні 1935 р. СРСР та Франція уклали договір про взаємну військову допомогу в разі нападу на одну з сторін будь-якої з європейських держав. Аналогічні договори було підписано між СРСР та Чехословаччиною, а також між Чехословаччиною та Францією. Разом з тим, позиція Франції не була послідовною. Вона проводила спільну з Англією політику, яка припускала можливість збереження миру шляхом поступок агресору, зокрема шляхом «умиротворення» фашистської Німеччини.