Змістовий модуль Лекція №1. Тема: предмет та історія еристики

(2 год.)

Походження терміна “еристика”. Суперечка як предмет вивчення еристики. Учасники суперечки. Типи суперечок. Стадії критичної дискусії

Із історії мистецтва суперечки. Сучасний стан розвитку мистецтва суперечки (найважливіші напрями вивчення аргументативної проблематики: формальна логіка, теорія аргументації С. Тулміна, «нова риторика» Х. Перельмана і Л. Ольбрехтс-Титекі, неформальна логіка, формальна діалектика, прагмадіалектика. Конференції, симпозіуми, наукові співтовариства, періодичні видання).

Семінарське заняття №1 (2 год.)

Теоретичні питання:

1. Суперечка як предмет вивчення еристики. Учасники суперечки.

2. Типи суперечок.

3. Стадії аргументативної (критичної) дискусії.

4. Із історії еристики.

5. Сучасний стан розвитку мистецтва суперечки.

Практикум:

1. Проаналізуйте наведені тексти, виділіть міркування, що їх складають, з'ясуйте їх засновки та висновки. Якщо, на Вашу думку, міркування наведене у неповному вигляді, відновіть його повністю:

• «Намагайся стати розумним, а не багатим: багатства можна позбутися, а розум завжди з тобою» (Езоп);

• «Усьому свій час; і час усякій справі під небесами: час народитися і час вмерти, час руйнувати і час будувати… час розкидати каміння і час складати каміння, час мовчати і час говорити» (Соломон);

• «Подібно до того, як наше тіло вкрито одягом, так і наш дух одягнений у брехню. Наші слова, вчинки, все наше єство проникнуте брехнею, і лише крізь цю оболонку можна інколи відгадати наш справжній напрям думок, як одяг дозволяє інколи вловити форми тіла» (А.Шопенгауер);

• «Люди рідко бувають задоволені тими, хто від їх імені вступає у ділові переговори, оскільки посередники, прагнучи здобути собі добру славу, майже завжди приносять у жертву інтереси своїх друзів заради успіху самих переговорів» (Ф. де Ларошфуко).

2. Проаналізуйте вислови. Чи підтримуєте ви їх? Відповідь обґрунтуйте:

• «Супротивник, який викриває ваші помилки, більш корисний, ніж друг, який бажає їх сховати» (Леонардо да Вінчі).

• «Існує думка, що між крайніми точками зору лежить істина. Ні в якому разі. Між ними лежить проблема» (І. Гете).

• «Сперечатися значно легше, ніж розуміти» (Г. Флобер).

• «Сперечайтеся, помиляйтеся, але …розмірковуйте, і хоча криво, але самі» (Г. Лессінг).

• «Мовчи або говори те, що краще, ніж мовчання» (Піфагор).

• «Краща філософія – все заперечувати і ні про що не висловлювати певну думку» (Цицерон).

Рекомендована література

1: с.14-25, 203-227; 2: с.3-11; 14-20; 3: с.6-15, 158-165; 4: с.9-39; 5: с.183-186; 6: с.187-197.

Лекція №2. ТЕМА: АНАЛІЗ АРГУМЕНТАЦІЇ (2 год.)

Предмет теорії аргументації. Визначення аргументації. Способи аргументації (емпірична та теоретична аргументації). Точка зору та аргументи в аргументації. Аргументація та критика. Сутність, значення та місце аргументації і критики у спілкуванні. Доведення та спростування, їхні види. Розуміння і переконання. Можливості спростування як критики у розв’язанні конфліктів.

Правила і помилки в аргументації та критиці.

Контекст аргументації. Алгоритм аналізу аргументації.

Семінарське заняття №2 (2 год.)

Теоретичні питання:

1. Поняття про аргументацію. Аргументація та критика.

2. Доведення та його види.

3. Спростування та його види.

4. Правила та помилки в аргументації та критиці.

Практикум:

1. Визначте вид доведення.

А) «Надокучливий тільки дурень: розумна людина одразу відчуває, чи приємне її товариство, чи надокучило і йде за секунду до того, як стане очевидним, що вона зайва». (Жан де Лабрюйєр).

Б) Фонема є найбільшою з усіх структурних одиниць мови, оскільки всі інші структурні одиниці мови складаються з фонем.

В) У мовній системі найбільш консервативним є фонологічний рівень. Фактично тільки на цьому рівні мовної системи зміни елементів за тривалістю часу охоплюють життя щонайменше 10 поколінь.

Г) Кожна людина є неповторною. Припустимо, що є декілька абсолютно схожих людей, тоді б вони в однакових ситуаціях діяли за однією і тією ж схемою. Але люди поводяться по-різному. Отже, кожна людина є неповторною.

2. Визначити структуру і вказати спосіб спростування.

А) Давньогрецькі софісти твердили: «Істинних суджень не існує». Арістотель спростував це твердження таким чином: «Твердження «істинних суджень не існує» - є судження. Якщо всі судження неістинні, то неістинними є також і це судження. Тобто неістинно, що істинних суджень немає. А це означає, що істинні судження існують».

Вказати, на який логічний закон спирається Аристотель у своєму спростуванні висунутої софістами тези.

Б) «Карлик, який розмірковував іноді занадто нерозважливо, вирішив спочатку, що Земля – незаселена. Головним його доказом було те, що він нікого не бачить. Мікромегас ввічливо дав йому зрозуміти, що цей доказ недостатньо переконливий.

- Подумайте самі, - сказав він, - ось ви, наприклад, не розрізняєте вашими маленькими очима деяких зірок п’ятдесятої величини, а я їх бачу дуже чітко.

- Але я все навколо обшукав, - заперечив Карлик.

- Але у вас поганий дотик, - настоював Мікромегас.» (Вольтер. Микромегас).