- •1.Місце цивільного права в системі галузей права.
- •2. Предмет і метод цивільного права
- •2. Джерела цивільного права
- •3. Визначення і система цивільного права.
- •4. Юридичне значення Постанов Пленуму Верховного Суду України та судової практики.
- •5. Аналогія права і аналогія закону.
- •6.Загальна характеристика цивільного законодавства.
- •7. Ієрархічна структура цивільного законодавства.
- •8. Дія цивільного законодавства у просторі та за колом осіб.
- •9.Дія цивільного законодавства у часі.
- •10. Поняття та особливості цивільних правовідносин.
- •11. Види цивільно-правових відносин.
- •12. Елементи цивільно-правових відносин.
- •13. Поняття цивільної правоздатності і дієздатності фізичних осіб.
- •14. Поняття та види цивільної дієздатності фізичних осіб.
- •15.Види цивільної дієздатності фізичної особи.
- •18. Оголошення фізичної особи померлою.
- •19. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •20. Поняття і ознаки юридичної особи.
- •21. Види юридичних осіб.
- •22. Порядок виникнення юридичної особи.
- •23. Порядок припинення юридичної особи.
- •24. Субєкти цивільних правовідносин.
- •25. Обєкти цивільних правовідносин
- •1) Залежно від оборотоздатності:
- •2) Залежно від можливості переміщення у просторі:
- •26. Поняття та види господарських товариств.
- •27. Класифікація речей як об’єктів цивільного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільного права.
- •29. Поняття і види правочинів Стаття 202. Поняття та види правочинів
- •30. Умови дійсності правочинів.
- •31. Сторони в правочині
- •32. Вимоги щодо форми правочинів Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення
- •Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно
- •Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину
- •33. Єдність волі та волевиявлення субєктів як умова дійсності правочину.
- •34. Правові наслідки недійсності правочинів. Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину
- •35. Нікчемні та оспорювані правочини.
- •36. Фіктивні і удавані правочини. Стаття 234. Правові наслідки фіктивного правочину
- •Стаття 235. Правові наслідки удаваного правочину
- •37. Поняття та види представництва. Стаття 237. Поняття та підстави представництва
- •38. Представництво за довіреністю. Стаття 244. Представництво за довіреністю
- •39. Поняття, види та форма довіреності. Стаття 244. Представництво за довіреністю
- •Поняття та види цивільно-правових строків. Строки та терміни. Стаття 251. Поняття строку та терміну
- •Стаття 252. Визначення строку та терміну
- •Види цивільно-правових строків (термінів)
- •41. Поняття та види позовної давності. Стаття 256. Поняття позовної давності
- •Стаття 257. Загальна позовна давність
- •Стаття 258. Спеціальна позовна давність
- •Зупинення та переривання перебігу строків позовної давності. Стаття 263. Зупинення перебігу позовної давності
- •Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності
- •43. Поняття власності і права власності. Стаття 316. Поняття права власності
- •44. Зміст права власності. Стаття 317. Зміст права власності
- •45. Форми власності.
- •Стаття 325. Право приватної власності
- •Стаття 326. Право державної власності
- •Стаття 327. Право комунальної власності
- •46. Способи набуття і припинення права власності. Стаття 328. Підстави набуття права власності
- •Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •47. Загальна характеристика права державної власності.
- •49. Загальна характеристика права комунальної власності. Стаття 326. Право державної власності
- •Стаття 327. Право комунальної власності
- •Характеристика об’єктів державної та комунальної власності Суб'єктом права державної власності є держава, а суб'єктами права комунальної власності - територіальні громади села, селища, міста
- •48. Загальна характеристика права приватної власності. Стаття 325. Право приватної власності
- •50. Поняття та види спільної власності. Стаття 355. Поняття і види права спільної власності
- •51. Право спільної часткової власності Стаття 356. Право спільної часткової власності
- •52. Право спільної сумісної власності. Стаття 368. Право спільної сумісної власності
- •53. Загальна характеристика права сумісної власності подружжя. Лекція!
- •54. Речові права на чуже майно – поняття та види.
- •55. Право володіння чужим майном. Стаття 397. Суб'єкти права володіння чужим майном
- •56. Сервітути – поняття, підстави встановлення та зміст. Стаття 401. Поняття користування чужим майном
- •57. Емфітевзис – поняття, підстави виникнення, строк. Стаття 407. Підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
- •Стаття 408. Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
- •58. Суперфіцій – поняття, підстави виникнення, права та обовязки сторін.
- •59. Поняття та загальна характеристика права інтелектуальної власності.
- •60. Поняття і зміст авторського права.
- •61. Суміжні права – поняття, обєкти та субєкти.
- •62. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування.
- •63. Право інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •64. Правові форми участі держави та територіальних громад у цивільних правовідносинах.
- •65. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення.
- •66. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.
Поняття та види об’єктів цивільного права.
Стаття. 177 ЦКУ. Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
1. Об'єктами цивільних прав є ті матеріальні та духовні цінності, з приводу яких особи та соціально-публічні утворення вступають у цивільні відносини. Коментована стаття не містить вичерпного переліку об'єктів цивільних прав, пропонуючи лише приблизні орієнтири у цій сфері, називаючи, зокрема:
1) речі;
2) інше майно;
3) майнові права;
4) результати робіт;
5) послуги;
6) результати інтелектуальної, творчої діяльності;
7) інформацію;
8) інші матеріальні та нематеріальні блага. Речі — це предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки (див. ст. 179 ЦК та коментар до неї). Речі являють собою частину довкілля, відокремлену чи невідокремлену від інших його частин. Як слідує з коментованої статті, поняттям речей охоплюються також гроші та цінні папери. При цьому гроші виступають як законний платіжний засіб (ст. 192 ЦК). Разом із тим, вони можуть бути самостійним об'єктом майнових прав (наприклад, предметом колекціонування, договорів позики, зберігання тощо). Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і виконує низку інших функцій (див. ст. 194 ЦК і коментар до неї). Майно, як особливий об'єкт, — це окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (див. ст. 190 ЦК і коментар до неї). Майнові права — це цивільні права, що виникають стосовно майна. Вони мають економічний зміст, споживчу цінність і можуть бути виражені у грошовій формі. Результати робіт — це ті матеріальні або духовні цінності, які створюються на замовлення учасника цивільних відносин зусиллями іншого учасника таких відносин. Послуги — це робота, яка виконується одним учасником цивільних відносин для задоволення матеріальних або духовних потреб іншого учасника таких відносин. Якщо послуги мають матеріальний результат, то він, як правило, невіддільний від самої діяльності. Результати інтелектуальної, творчої діяльності та інші об'єкти права інтелектуальної власності створюють цивільні права та обов'язки відповідно до книги четвертої цього Кодексу та інших законів. Результатами інтелектуальної, творчої діяльності є твори науки, літератури, мистецтва незалежно від форми, призначення, цінності, а також способу відтворення (див. ст. 199 ЦК, книгу IV ЦК і коментар до них). Інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі (див. ст. 200 ЦК і коментар до неї). Нематеріальними благами (або ж особистими немайновими благами) є: здоров'я, життя, честь, гідність, ділова репутація, ім'я (найменування), авторство, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (див. ст. 201, книгу II ЦК і коментар до них).