78.Управління соціальною політикою

Управління соціальними процесами загалом, як і реалізація соці­альної політики зокрема насамперед залежить від загального стану державного управління. Криза у соціальній політиці сучасної України зумовлена багатьма факторами. Виокремимо кілька найсуттєвіших, найпомітніших з на­шого погляду.Насамперед це відсутність стратегії і тактики дій держави у цій сфері та прогнозу соціальних наслідків прийняття управлінських рішень органами державної влади. Додамо до цього ще й нерозви­неність форм участі народу у соціальному управлінні і відсутність законодавчо закріпленої відповідальності органів державної влади за нинішній стан життя народу та ін.Духовна сфера значною мірою відрізняється від інших тим, що її основу становить духовне виробництво, а точніше — творчість як складне і багатогранне явище. Оскільки соціальна політика значною мірою "належить" саме до духовної сфери, важливо зважати на те, що об'єктом управління в духовному виробництві є відносини між управлінцями та учасниками такого виробництва.Соціальна політика передбачає як вирішальний елемент соціальне управління, тобто управління відповідними соціальними процесами, що відбуваються в суспільстві.Основною функцією соціального управління є розробка і здійснення соціальної політики, спрямованої на забезпечення соціально-економіч­ного розвитку країни, підвищення рівня життя, поліпшення умов праці і побуту людей, подальший розвиток демократії.Суб'єктами соціального управління є спеціалізовані державні і недержавні органи й служби, зокрема й соціальної сфери, сфери праці тощо. Координатором в управлінні процесом реалізації соціальної політики безумовно є уряд, урядові установи — міністерства, відом­ства, їх підрозділи. В найширшому розумінні суб'єктом соціального управління є все населення країни.

79. Зайнятісь як соціально-економічна категорія і передумови формування соціально-трудових вдіносин

   3айнятiсть населення – це певна сукупнiсть соцiально-трудових вiдносин мiж людьми з приводу забезпечення працездатного населення робочими мiсцями; формування, розподiлу i перерозподiлу трудових pecypciв з метою участi в суспiльно-кориснiй працi i забезпечення розширеного вiдтворення робочої сили. Ця сукупнiсть соцiально-трудових вiдносин знаходить свiй вияв у певних економiчних категорiях, таких, як iндивiдуальна (сiмейна), колективна трудова дiяльнiсть, процес працi, iнтенсивнiсть та продуктивнiсть працi, мобiльнiсть робочої сили, загальноосвiтня та професiйна пiдготовка кaдpiв, заробiтна плата та iн.    Звичайно зайнятiсть визначається як дiяльнiсть громадян, пов’язана iз задоволенням особистих i суспiльних потреб, i така, що, як правило, приносить прибуток.    Згідно із Законом Украіни “Про зайнятість населення” до зайнятого населення належать громадяни [7]: - ті, що працюють за наймом; - ті, що самостійно забезпечують себе роботою; - обрані і призначені на оплачувані посади в органи державноі влади, управління і в громадських об’єднаннях; - ті, хто проходить службу в Збройних силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України; - ті, хто проходить професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; - учні денних загальноосвітніх шкіл і студенти вищих навчальних закладів.    Отже, до зайнятого населення належать усі громадяни, зайняті будь-яким видом суспільно-корисної діяльності.    Особи працездатного віку, які працюють, а також незайняті громадяни, що бажають трудитися і активно шукають роботу, відповідно до класифікації, що застосовується у міжнародній статистиці, належать до категорії “економічно активного населення”. Особи, що зайняті іншою корисною діяльністю або просто не бажають брати участі у суспільному виробництві, належать до “економічно неактивного населення”.    Кількість зайнятих характеризується рівнем зайнятості, який можна розрахувати двома способами:    1. Частка зайнятих у загальній чисельності населення

Рз = Чз / Чнх 100%

де Рз — рівень зайнятості, %; Чз — чисельність зайнятого населення, відповідно до балансу трудових ресурсів, осіб; Чн — чисельність населення, відповідно до балансу трудових ресурсів, осіб.    2. Частка зайнятих в економічно активному населенні

Рз = Чз / Чеан × 100%

де Чеан — чисельність економічно-активного наслення, осіб.