89.0Сновні принципи та ефекти інтеграції

В рамках міжнародної економіки інтеграція має оцінюватись з такої позиції: чи є вона кроком на шля­ху розвитку вільної торгівлі, чи, навпаки, є перепо­ною для торговельних потоків.

Для оцінки відповідності створення інтеграційного угрупування інтересам міжнародної економіки в ціло­му в першій половині 90-х p. XX ст. спеціалісти світо­вого банку сформулювали ряд критеріїв:

1. регіональні торговельні угоди мають охоплювати всі без винятку галузі економіки;

2. лібералізація торгівлі на умовах режиму найбіль­шого сприяння має передувати утворенню будь-якого нового інтеграційного угрупування або супроводжува­ти його, особливо якщо початкові тарифи є високими;

3. перехідний період не повинен перевищувати 10 років і включати чіткий графік лібералізації тор­гівлі в окремих галузях;

4. загальний митний тариф, що впроваджується в межах митного союзу, не повинен перевищувати най­нижчий тариф, що діє в країнах, щодо яких застосову­ється режим найбільшого сприяння;

5. правила вступу нових членів в інтеграційне угру­пування мають бути досить ліберальними і не пере­шкоджати його розширенню;

6. правила визначення країни походження товару мають бути прозорими і не використовуватись для про­текціонізму всередині угрупування;

7. необхідний швидкий перехід до більш розвине­них форм інтеграції, які є більш привабливими по­рівняно з менш розвиненими, оскільки забезпечують більш раціональний розподіл і використання факторів виробництва;

8) після створення інтеграційного угрупування ан­тидемпінгові правила не повинні використовуватись у відносинах з її членами, а щодо третіх країн мають бути встановлені прозорі правила їх використання.

В кінцевому підсумку інтеграційне угрупування має сприяти зростанню добробуту не тільки членів угрупування, але і третіх країн.

90.Характеристика митного союзу, що підвищує добробут нації

Принципи ана­лізу ефекту створення митного союзу, який підвищує добробут, були викладені Я. Вайнером і на сьогодні досить глибоко обґрунтовані. В основі аналізу лежить порівняння ефектів між країнами в умовах дії в кожній з них власного митного тарифу і в умовах укладення ними митного союзу, що скасовує тарифи. В результаті добробут має зрости, або, навпаки, знизитись.

Підвищення добробуту в країні відбувається в тому випадку, коли виробництво в цій країні-члені мит­ного союзу заміщується дешевим імпортом іншої краї­ни-учасниці цього союзу. Допустимо, що всі еко­номічні ресурси використовувались повністю, як до, так і після створення митного союзу. Це збільшує доб­робут країни-члена, оскільки в дію вступає принцип порівняльної переваги і зумовлена ним спеціалізація у виробництві. Як уже наголошувалось, виграють і треті країни, оскільки діє мультиплікативний ефект.

Ефекти зростаючого добробуту митного союзу пока­зані на рис. 11.1. D_d I S_d є кривими внутрішнього попиту і внутрішньої пропозиції цукру у "Вітчизні". Допустимо, що ціна зерна в умовах вільної торгівлі до- дол.

рівнює Р_а = 100 дол/тон у країні, яку назвемо "Сусідньою",

Р_{a int} = 110 дол/тон у "Закордоні" (іншому світі). "Вітчизна" дуже мала, щоб впливати на світові ціни.

Якщо вона вводить недискримінаційний тариф, що включає ціну товару і дорівнює 20 % на весь імпорт цукру, то вітчизняні резиденти будуть імпортувати цукор із країни "Сусідня", за ціною Р_{а + t} = 120 дол/тон, і

"Вітчизна" споживає 1,6 млн т, з яких 0,6 млн т вироб­ляється вітчизняними виробниками, а 1,0 млн т імпор­тується із сусідньої країни. "Вітчизна" отримує над­ходження від мита в обсязі С = (1,0 * 20) = 20 млн дол. На рис. 11.1 пряма S_{d +а} є абсолютно еластичною пря­мою пропозиції сусідньої країни у "Вітчизні" за вільної торгівлі і пряма S_{d + а} - Т є прямою пропозиції цукру за ціною з урахуванням тарифу. Вітчизняні резиденти не імпортують цукор із "Закордону", оскільки внутрі­шня ціна на нього із урахуванням тарифу тут буде більшою за 120 дол/тон, а точніше – 132дол/тон.

Якщо "Вітчизна" утворює митний союз з сусідньою країною, тобто скасовує тарифи на імпорт цукру тільки з країни "Сусідня", то закупівельна ціна імпорту складе 100 дол/тон. За такої ціни "Вітчизна" буде споживати 2,05 млн т цукру, з яких 0,3 млн т виробляється всере­дині "Вітчизни", а 1,75 млн т імпортується. Тепер "Вітчизна" не отримує ніякого митного доходу. Виграші споживачів тут значні й дорівнюють площі (а + b + с + d) = [(1,6 + 2,05): 2] * 20 = 36,5 млн дол. Але лише частина суми (b + d) = [(0,3 : 2) )* 20 + (0,45 : 2) * 20] = 7,5 млн дол. є чистим виграшем. Область a показує обсяг виграшу, що перейде від вітчизняного виробника до вітчизняного споживача. Трикутник b — це вироб­нича компонента зростання добробуту, зумовленого створенням митного союзу в результаті зрушення ви­робництва цукру на (0,6 - 0,3) = 0,3 млн т від менш ефективного (ціна дорівнює 120 дол/тон) до більш ефективного (ціна дорівнює 100 дол/тон). Трикутник d є спо­живацькою компонентою зростання добробуту, отрима­ного від розвитку торгівлі. Він показує результати збільшення споживання цукру у "Вітчизні" від 1,6 млн тон до 2,05 млн т. В результаті буде отримано дохід [(2,05 - 1,6) *100 + (2,05 - 1,6) : 2 * 20] = 49,5 млн дол., при витратах (2,05 - 1,6) • 100 = 45 млн дол.

Я. Вінер, розробивши теорію митних союзів у 1950 p., зосередив свою увагу на аналізі виробничої компоненти зростання добробуту. В 1955 р. Дж. Мід доповнив тео­рію митних союзів аналізом ефекту споживання. Потім Х.Г. Джонсон, щоб отримати загальне уявлення про зростання добробуту від створення митних союзів.

Крім статичних ефектів, країни що входять в митний союз, отримують суттєві динамічні виграші. Причинами для цього є зростаюча конкуренція, ефект масштабу, стимули для інвестицій і кращого використання ресурсів.

Найбільш значну динамічну вигоду отримують від конкуренції, що зросла в результаті утворення митно­го союзу. Це означає, що для національних виробників більше захист не діє у вигляді торговельних бар'єрів, і вони стають більш активними у боротьбі за виживан­ня з іноземними виробниками. Конкуренція також спо­нукає до технологічних нововведень. В кінцевому ре­зультаті відбувається зниження витрат виробництва і виграш отримують як виробники, так і споживачі.

Іншим видом імовірного динамічного виграшу від створення митного союзу є ефект масштабу, оскільки в результаті розширюється ринок збуту вітчизняної продукції за межами країни.

Інший можливий виграш виникає в результаті по­яви стимулів інвестування, яке є фактором в боротьбі за більш стійку конкурентну позицію.