Фактори, що впливають на становлення і розвиток менеджменту в Україні:

1. Формування ринкового механізму і узгодження його з державним регулюванням.

2. Зміни в структурі потреб суспільства в продукції та послугах, орієнтація менеджменту на задоволення потреб споживачів.

3. Інтернаціоналізація конкуренції і пов’язана з цим примусова адаптація до міжнародних стандартів.

4. Професіоналізація менеджменту, підвищення його суспільного значення.

5. Посилення соціальних і екологічних вимог до діяльності організацій та підприємств, орієнтація менеджменту на зовнішні фактори впливу.

1.2. Управлінська праця

Відомий американський дослідник в галузі менеджменту Генрі Мінцберг, узагальнивши досвід своїх попередників і провівши фундаментальні дослідження по вивченню процесу праці керівників вищої ланки, зазначає в своїй книзі “Природа управлінської праці”: “Майже вся робота в суспільстві вимагає спеціалізації і концентрації. Верстатники, освоївши техніку виготовлення певної деталі на своїх верстатах, можуть потім впродовж багатьох тижнів займатися цією операцією, інженери і програмісти витрачають місяці на проект мосту або комп’ютерної програми, комерсанти більшу частину життя проводять продаючи один і той самий товар. Керівник же не може розраховувати на таку одноманітність в своїй роботі. Для нього більш характерним є короткочасність, різноманітність і фрагментарність виконуваної роботи”.

В реальному житті менеджеру доводиться мати справу з безліччю різноманітних проблем, і він просто не має інколи фізичної можливості грунтовно в них розібратися, проаналізувати кожну з них. В середньому рішення однієї оперативної задачі займає менше 9 хвилин. Таким чином ми бачимо, що праця менеджера не вкладається у вузькі рамки, а вимагає від нього володіння широким колом різноманітних навичок. Деякі дослідники складають довгі списки навичок і знань, якими повинні володіти керівники організацій і підрозділів, але по суті їх можливо об’єднати в три категорії:

1. концептуальні навички – це здатність людини сприймати організацію як цілісність і в той же час чітко виділяти взаємозв’язок її складових. До числа таких навичок належать вміння менеджера обробляти інформацію, яку він отримує, а також його здібності до планування і довгострокової оцінки перспектив.

2. соціально-комунікативні навички тобто здібності менеджера до роботи з людьми і з допомогою людей, а також вміння ефективно взаємодіяти в якості члена команди.

3. технічні навички – це спеціальні знання і вміння, необхідні для виконання робочих задач, тобто навички використання методів, технологій і обладнання, необхідних при виконання конкретних функцій в процесі управлінської діяльності.

Виділяють п’ять основних складових управлінської праці: мету, предмет, засоби, характеристику, продукт (рис. 1.6). Щодо процесу управлінської праці, то її можливо охарактеризувати складовими, які наведені на рис. 1.7.

	Створення умов для досягнення цілей організації, координація та узгодження спільної діяльності працівників організації.
	Персонал та його трудова діяльність.
	Сучасна оргтехніка та ПК. Інформація як засіб зв’язку. Розумова праця, тобто творчі, логічні і технічні операції.
	Робота з людьми. Інформаційна природа. Багатоплановість. Творчий характер.
	Управлінські дії у формі управлінського рішення.

Рис. 1.6. Параметри управлінської праці

1.3. ОСНОВНИЙ ЗАКОН МЕНЕДЖМЕНТУ

Основний закон менеджменту було сформульовано класиком менеджменту Пітером Друкером: “Doing The Right Things Right” – “Правильно робити правильні речі”.

Для того, щоб зрозуміти закон, поділимо аркуш на чотири частини (рис. 1.8). По горизонталі умовно відкладаємо предмет роботи менеджера: вправо – правильні речі (позитивний напрямок), вліво – помилкові (негативний напрямок). По вертикалі відкладаємо методи роботи, тобто: вверх – вірно (позитивно), вниз – невірно (негативно).

Частина 1. В ній розташовані помилкові справи (ідеї, підходи, угоди), які, до того ж, неправильно робляться. Це зона “безграмотних авнтюристів”, її необхідно оминати, інакше – банкрутство.

Частина 2. Тут неправильні речі виконуються правильними методами. Безумовно, успіху очікувати марно, однак втрати будуть меньшими. В цій зоні правлять бал “математики” – неважливо, що робити, аби робити вірно. Їм необхідно доручати корисну роботу (правильну річ). Подумайте, хто в команді “математик”, і не дозволяйте йому вибирати роботу самостійно. Намагайтесь перевести “математиків” в квадрат 4.

Частина 3. В цій зоні правильні речі виконуються помилковими методами. Тут царство “комерсантів”, у яких гарна інтуіція на вигідні справи. Однак їх часто губить непрофесіоналізм реалізації. Дайте в помічники “комерсанту” “математика”.

Частина 4. Зірка. Це до чого слід прагнути. В цій частині правильні речі (справи) виконуються правильно, тому менеджерів завжди супроводжує успіх.

+

2 математики	4 менеджери
+ безграмотні авантюристи 1	комерсанти 3

Рис. 1.8. Основний закон менеджменту

1.4. ГОЛОВНІ ПРИНЦИПИ ТА КОНЦЕПЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Одним з перших базові принципи менеджменту сформулював Генрі Емерсон (1853 – 1931):

1. Підлеглий існує для того, щоб розширювати і продовжувати особу керівника.

2. Керівник існує тільки для того, щоб зробити продуктивною працю підлеглого.

3. Компетентні спеціалісти повинні спрямовувати основні справи, навчати всіх і кожного їх застосуванню і постійно слідкувати за всіма порушеннями.

4. Кожна вища ланка управління існує не для задоволення тих, хто стоїть вище, а для обслуговування тих, хто працює нижче.

5. Кожна операція на підприємстві повинна обслуговуватися всіма знаннями і навичками, які тількі існують в світі.

Головні принципи менеджменту були сформульовані родоначальником адміністративної школи Анрі Файолем (1841 – 1925) в праці “Вчення про управління”, що вийшла в світ у 1923 році. Ці принципи і сьогодні не втратили своєї актуальності. Задача менеджера – знайти їм розумне застосування, а головне – правильно збалансувати їх між собою, розглядаючи їх як цілісну систему (табл. 1.1).

Розвиток теорії і практики управління в світі дозволив сформулювати сучасну концепцію менеджменту:

по-перше, успіх організації визначається не тільки раціональною організацією процесів, як вважали представники школи наукового менеджменту і адміністративної школи, а також її спроможністю адаптуватися до змін зовнішнього середовища;

по-друге, організація розглядається як відкрита система, на яку діє велика кількість зовнішніх факторів (міжнародне становище, політичні і економічні фактори, закони, постачальники, споживачі, конкуренти та ін.);

Головні принципи менеджменту

Таблиця 1.1.

Принцип	Зміст
Поділ праці	Метою поділу праці є виконання роботи більшої за обсягом і кращої якості при тих же зусиллях. Це досягається за рахунок зменшення числа цілей, на які спрямовані зусилля працівника.
Повноваження та відповідальність	Повноваження є правом віддавати накази, а відповідальність є його відповідною протилежністю. Кожному працівникові повинні делегуватися повноваження, достатні для того, щоб нести відповідальність за виконання роботи.
Дисципліна	Працівники повинні виконувати умови договору між ними і керівництвом організації, менеджери зобов’язані застосовувати справедливі санкції до порушників порядку.
Єдиноначаліє	Працівник отримує розпорядження і накази лише від одного керівника і звітує про виконання завдання тільки йому.
Спрямованість дій	Кожна група, що діє в межах однієї цілі, повинна об’єднуватися єдиним планом і мати одного керівника.
Підпорядкованість інтересів	Інтереси організації превалюють над інтересами індивіда.
Винагорода персоналу	Для забезпечення прихильності працівників до організації, необхідно забезпечити справедливу оплату праці за їх роботу.

продовження таблиці 1.1.

Централізація	В організації повинен досягатися баланс між централізацією і децентралізацією, який залежить від розмірів та конкретних умов діяльності організації.
Ієрархія	Скалярна ланка, тобто ряд осіб, які займають керівні посади в організації на різних рівнях ієрархічної драбини. Ієрархічна система є необхідною, але якщо вона вступає в протиріччя з цілями організації, її необхідно реформувати.
Порядок	Робоче місце – для кожного працівника, і кожен працівник – на своєму місці.
Справедливість	Справедливість – це поєднання доброти і правосуддя.
Стабільність персоналу	Висока плинність кадрів зменшує ефективність діяльності організації.
Ініціатива	Заохочення незалежної думки у працівників в межах делегованих їм повноважень і завдань.
Корпоративний дух	Гармонія інтересів персоналу і організації, поєднання зусиль.

по-третє, процес управління організацією – це безперервний, цілеспрямований, постійно відновлюваний процес, на який впливають фактори зовнішнього та внутрішнього середовища. Процесний підхід розглядає функції управління як взаємопов’язані;

по-четверте, застосування до процесу управління організацією ситуаційного підходу дозволяє приймати управлінські рішення в залежності від конкретної ситуації і досягати мети;

по-п’яте, орієнтація на людину і її можливості. Внаслідок цього основна увага приділяється демократизації управління, проблемам керівництва і лідерства, поведінці людини, вивченню організаційної культури, мотивації і т.п.

Контрольні питання до теми 1

1. Розкрийте сутність поняття “управління”.

2. Яка різниця існує в поняттях “управління”, “менеджмент” і “адміністрування”?

3. Які аспекти містить поняття “менеджмент”?

4. Які складові утворюють систему функцій менеджменту?

5. Розкрийте зміст поняття “керівне колесо менеджменту”.

6. Розкрийте зміст основних принципів адміністрування.

7. Які фактори впливають на процес становлення і розвитку менеджменту в Україні?

8. В чому полягає процес професіоналізації менеджменту?

9. Що є суб’єктом і об’єктом менеджменту?

10. Розкрийте зміст параметрів управлінської праці.

11. Які відмінності між концептуальними, соціально-комунікативними і технічними навичками?

12. Розкрийте сутність управлінської праці в організації.

13. В чому полягає основний закон менеджменту?

14. Які основні принципи визначають сучасну концепцію менеджменту?

15. Які принципові зміни відбуваються в системі менеджменту в умовах зростаючої невизначеності і складності зовнішнього оточення?

16. Яка роль творчого фактору в нових концепціях управління?

17. Розкрийте сутність процесного підходу в менеджменті.

18. В чому полягає зміст ситуаційного підходу в управлінні організацією?

Література

1. Бодди Д., Пэтон Р. Основы менеджмента. – СПб.: ПИТЕР, 2000.

2. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: ПИТЕР, 2000.

3. Казанцев А.К. Общий менеджмент. – М: ИНФРА, 1999.

4. Мескон М. Основы менеджмента. – М: ДЕЛО, 1992.

5. Семенова И.И. История менеджмента. – М: ЮНИТИ, 1999.

6. Шегда А.В. Основы менеджмента. – К: ЗНАННЯ, 1998.