Суть нормативного, експериментального та індексного методів
Однією з функцій стратегічного менеджменту є розробка нормативів конкурентноздатності перспективних моделей товарів, які будуть випускатися в майбутньому. Для розробки цих нормативів проводять глибокі маркетингові дослідження ринків, на які поступатимуть товари, будується дерево показників конкурентноздатності товарів фірм-конкурентів, прогнозуються показники якості і ресурсомісткості товару, умов їх застосування. Для прогнозування перерахованих показників може застосовуватися будь – який метод з розглянутих в другому питанні.
Разом з тим фірми, зорієнтовані на відтворення конкурентноздатних на зовнішньому ринку товарів не завжди мають аналог – орієнтир. Тому для прогнозування нормативів конкурентноздатності товарів фірми застосовують експертні (при наявності кваліфікованих експертів) і нормативні методи прогнозування (при наявності необхідної інформації).
Нормативний метод прогнозування основується на встановленні залежностей між економічними і організаційно-технічними показниками (факторами), встановленні орієнтира (нормативу) майбутнього розвитку об’єкту.
Форму зв’язку між різними показниками, як правило, показується з допомогою графіка.
Оптимальний рівень якості (норматив) чи іншого показника (собівартість, матеріаломісткість тощо) визначається або виходячи з вимог споживача, або виходячи з мінімізації сукупних затрат за життєвий цикл товару на одиницю його корисного ефекту.
Конкуренція неухильно підвищує якість товарів і знижує питомі затрати (на одиницю корисного ефекту товару). Тому після дослідження ринку і прогнозування тенденцій зміни показників якості товарів та елементів затрат фірма-виробник приймає рішення про можливе підвищення показників якості та зниження експлуатаційних затрат. Однак сукупні затрати повинні зменшитись, оскільки приріст виробничих витрат повинен бути меншим економії на експлуатаційних затратах. Економія часу виражається не тільки в зменшенні абсолютного значення сукупних затрат, але й в додатковому зниженні питомих сукупних затрат за рахунок підвищення якості товарів.
На стадії стратегічного маркетингу нового товару слід скрупульозно вивчати ринок, прогнозувати тенденції науково-технічного прогресу і розробляти нормативи конкурентноздатності товарів і фірми в цілому. На цій стадії не проводяться складні експериментальні роботи, а збирається і вивчається різна інформація. На її основі на стадії стратегічного маркетингу встановлюються нормативи конкурентноздатності, а на стадії науково-дослідних і конструкторських робіт провіряють можливість матеріалізації цих нормативів. І якщо маркетологи не в “ту сторону” направляють працівників наступних стадій життєвого циклу товару, будуть втрати.
Експериментальний метод прогнозування застосовується для вирішення часткових задач в масовому виробництві на стадіях наукових розробок і організаційно-технологічної підготовки виробництва. На експериментальних установках, випробувальних полігонах, дослідно-промислових партіях товарів встановлюють різні нормативи якості і елементів затрат. Наприклад, нормативи корисного витрачання матеріалів і інших ресурсів на освоєння, виробництво, технічне обслуговування або ремонт товару, нормативи втрат, показників якості, організації процесу і т.д. Прикладом може бути витрачання конкретної марки бензину на 100 км пробігу конкретної марки автомобіля в типових умовах, норматив витрачання електроенергії на 1 годину роботи електродвигуна, нормативи зниження продуктивності конкретного виду обладнання по мірі його старіння і т.д.
Цей метод дорогий, по-скільки вимагає будівництва (рекомендації) дослідно-експериментальних установок, полігонів і інших об’єктів. Тому для його застосування необхідно провести старанне техніко-економічне обґрунтування, забезпечити високий рівень організації робіт.
Індексний метод прогнозування оснований на приведенні значень показників об’єкта в даний час до майбутнього моменту, за допомогою індексів, що характеризують зміну в майбутньому певних умов порівняно з даним часом.
Математично індексний метод прогнозування виражається в наступній формулі:
,
де
– значення показника на перспективу,
– значення
показника в даний час
– індекси
зміни економічних, організаційно-технічних
і інших умов застосування об’єкту
(протікання процесу) в прогнозованому
періоді порівняно з поточним моментом.
Наприклад. Потрібно спрогнозувати витрату матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції по наступних даних:
витрачання матеріальних ресурсів в даний час на одиницю продукції – 145 у.о.
індекс росту цін 1.1 в рік
витрачання матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції в даний час 210 кг, на перспективу 200 кг.
Якщо
прогнозування здійснюється на 2 роки
то індекс росту цін повинен бути поданий
в квадраті (
).
Індекс зниження норми витрачення
матеріалу рівний 0.95 (200:210).
Витрачання
матеріальних ресурсів на виробництво
одиниці продукції на перспективу
становитиме:
у.о.
Для підвищення точності розрахунків рекомендується збільшити кількість враховуваних факторів, а також визначати їх вагомість.