2. Експертні методи

Раніше ми розглядали методи прогнозування результативних показників (параметрів) об’єктів, які характеризуються однією головною функцією (продуктивність за 1 годину, маса об’єкта), або по об’єктах по яких є достатня кількість статистичних даних (в 3 рази більше кількості показників об’єкта). По об’єктах, які не відповідають цим вимогам, рекомендується використовувати експертні методи.

Наприклад, лише один завод виготовляє певний прилад, що виконує ряд функцій і характеризується рядом параметрів.

Суть експертних методів прогнозування заключається у виробленні колективної думки групи спеціалістів у даній області. Існує декілька різних методів експертної оцінки розвитку об’єкту в майбутньому. Одним із найбільш поширених є метод балів.

Для застосування цього методу спочатку формується експертна група спеціалістів, чисельністю в районі 9 чоловік. Для підвищення однорідності групи через анкетне опитування (анонімне), роблять відсів тих, кого більшість вважає некомпетентними.

Після цього колективно вибирають декілька найбільш важливих параметрів (3–5), які впливають на прогнозований показник (корисний ефект, затрати).

Наступний крок – встановлення важливості вибраних параметрів експертним шляхом. Існує два методи. По першому методу кожен експерт кожному параметру об’єкта присвоює бали по10 бальній шкалі. Тоді важливість параметра об’єкта по балах визначається за формулою:

,

де – номер параметра об’єкта;

– номер експерта;

– кількість експертів у групі;

– бал присвоєний -му параметру -м експертом

– сума балів, присвоєних -м експертом всім параметрам.

За другим методом вагомість параметрів рекомендується визначати через співвідношення між параметрами попарно. Якщо вагомість даного параметру на думку експертів вища ніж іншого, йому присвоюється 2 бали, якщо рівна – 1 бал і якщо нижча – 0 балів. Результати такої експертної оцінки заносяться в матрицю. Середня оцінка по кожному параметру визначається діленням суми балів по всіх експертах на їх кількість. По середніх оцінках визначається вагомість параметрів.

В таблиці 2 значення відповідних параметрів які відсутні в таблиці 1 визначають шляхом віднімання від найвищої оцінки 2 бали оберненого співвідношення з таблиці 1. Наприклад, оцінка порівняння параметра з параметром визначається шляхом віднімання від 2 балів оцінки порівняння з (1, 2) і становитиме 0,8 балів.

Таблиця 1 – Результати експертної оцінки

Співвідношення параметрів	Експерти									Сума балів	Середня оцінка
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
і	0	1	1	1	2	1	2	2	1	11	1.2
і	2	2	1	2	1	2	2	2	2	16	1.8
і	1	2	2	0	1	2	1	2	2	13	1.4
і	2	1	2	1	2	0	1	2	1	12	1.3
і	2	2	2	0	0	2	0	1	1	10	1.1
і	0	1	2	0	1	1	1	1	1	8	0.9

Таблиця 2 – Вагомість параметрів

Параметри					а
	1.0	1.2	1.8	1.4	5.4
	0.8	1.0	1.3	1.1	4.2
	0.2	0.7	1.0	0.9	2.8
	0.6	0.9	1.1	1.0	3.6

Для того, щоб скласти (умовно) подібні параметри і визначити прогнозований показник (корисний ефект, затрати) по об’єкту, рекомендується застосовувати систему балів. Система балів будується таким чином. Припустимо, що встановлені в таблиці 2 вагомості параметрів характерні для групи приладів одного призначення: _{– кількість вимірюваних ним параметрів (максимально 4), – точність вимірювання ( 5%), – границі вимірювання основного параметра (від 0 до 100), – кількість вимірювань за одиницю часу (6).}

,

де – бальна оцінка -го параметра;

– вагомість -го параметра, бали;

– максимальне і мінімальне значення -го параметра;

_{– фактичне і найкраще значення} -го параметра.

_{По цих значеннях параметрів і їх вагомості будується система балів для прогнозування значення досліджуваного показника (корисного ефекту, затрат) нового приладу даного класу.}

_{При побудові даної системи балів для спрощення прийнято лінійну залежність між бальною оцінкою і значеннями параметрів (мал.)}

_{4 1%}

_{3 2%}

₂

_{1 3%}

_4%

_5%

_{4.3 5.4 3.0 4.2}

_{100 6}

_{90 5}

_{80 4}

_{60 3}

₄₀

_{20 2}

₁

_{1 2 2.5 2.8 0}

_{1 2 3.0 3.6}

Рис. 7.1 Система балів для визначення прогнозованого значення

_{показника затрат на випуск прилад}

_{По параметру на малюнку показано зворотній зв’язок, тобто із зменшенням величин, що характеризують точність вимірювання корисний ефект приладу зростає. Даний клас приладів має точність від до . Отже приладам, що мають точність присвоюють максимальну кількість балів 4.2, а приладам, з точністю бали не присвоюються. По інших параметрах існує пряма залежність між збільшенням значення параметра і корисним ефектом. Тому приладам, що мають нульове значення параметрів , , бали не присвоюються.}

_{Для прогнозування, або розрахунку прогнозованого показника (корисного ефекту, затрат) по кожному об’єкту (класу приладів) будується своя система балів, так, як на кожен показник впливають свої фактори або параметри..}

_{Проведемо розрахунок затрат на виготовлення приладу з наступними значеннями параметрів. Кількість вимірюваних параметрів ( ) – 3, точність вимірювань , межа вимірювання основного параметра ( ) – 90, кількість вимірювань за одиницю часу – 5. По цих даних розрахуємо прогнозоване показника в балах. Розрахуємо, як суму бальних оцінок окремих параметрів}

_,

_{де – кількість параметрів об’єкта, включених в рахунок прогнозованого показника (затрат);}

_{– прогнозоване значення} -го параметра;

_{– максимальне значення} -го параметра;

_{– максимальна кількість балів по} -му параметру.

_{Підставивши прогнозовані значення параметрів приладів в формулу одержимо12,2 бали.}

_{Маючи цю єдину одиницю співставлення значення прогнозованих показників різних параметрів розрахуємо проектні затрати на його виробництво. Якщо собівартість базового прогнозованого показника приладу становила 350 у.о. а сума балів по параметрах 10,8, то собівартість нового приладу буде становити:}

_{Аналогічно можна розрахувати значення інших показників об’єкта (приладу) які залежать від перерахованих параметрів.}