- •Тема 7. Методи прогнозування управлінських рішень
- •Основи передбачення та прогнозування
- •Принципи та класифікація управлінських рішень
- •Параметричні методи
- •Експертні методи
- •Евристичні методи
- •Методи групової роботи Метод “мозкового штурму”
- •Метод ключових питань
- •Суть нормативного, експериментального та індексного методів
- •Організація роботи по прогнозуванню та вибір методів прогнозування
- •Способи формування пріоритетів
- •Кольорове кодування
- •Метод Дельфі
Евристичні методи
Евристика – сукупність прийомів дослідження, методика постановки питань і їх вирішення, метод навчання з допомогою наводящих питань а також теорія такої методики.
Евристичні методи будуються на принципах (вимогах, правилах), які визначають стратегію і тактику ОПР при вирішенні слабо визначених і невизначених проблем. Вони стимулюють творче (образне) мислення в процесі ПР, дозволяють генерувати нові ідеї, використання яких дає можливість підвищувати ефективність вирішення управлінських задач. Розглянемо найбільш поширені з них.
Методи групової роботи Метод “мозкового штурму”
Бувають випадки, коли ОПР важко знайти варіант рішення. В цьому випадку можна застосовувати метод “мозкового штурму”. Він дозволяє виявити і спів ставити індивідуальні судження, спектр ідей по вирішенню проблеми, а пізніше прийняти рішення.
Існує декілька різновидностей методів “мозкового штурму”: прямий “мозковий штурм”, зворотній, “двійний штурм”, конкуренція ідей і інші. Розглянемо перші два різновиди:
Прямий “мозковий штурм” – метод колективного генерування ідей по вирішенню творчих задач. Його мета – вибір ідей.
Правила для учасників:
сідають за стіл обличчям один до одного;
забороняються спори, критика, оцінка того, що говорять;
час для виступу учасника 1 – 2 хвилини;
висловлюють будь – які ідеї, навіть абсурдні;
кількість ідей важливіша їх якості.
Рекомендації:
ідеї слід сприймати схвально;
необхідно вірити у те, що дана ідея може бути реалізована (вирішена);
дозволяється задавити питання, які розвивають ідею;
слід прагнути до вирішення висунутої проблеми;
всі учасники рівноправні;
не потрібно думати про наслідки сказаного;
групі не ставитися конкретна задача, а характеризується проблема в загальному;
небажані обмін поглядами, перешіптування, жести, які відвертають увагу від вирішення проблеми.
Керівник повинен:
направити хід дискусії, завдавати стимулюючі питання;
підказувати, використовувати жарти, репліки, що створюють неформальну обстановку.
Обмеження і умови:
кількість учасників: 4 – 15;
бажаний різний рівень їх освіти і спеціалізації;
необхідно дотримуватися балансу в рівні активності, темпераменту (дозволятися всім висловитися);
час роботи: від 15 хв. до 1 год.
Ідеї відбирають спеціалісти – експерти, що здійснюють оцінку в два етапи. Спочатку відбирають найбільш оригінальні і реальні ідеї, а пізніше оптимальні з врахуванням задачі і мети їх вирішення.
Зворотній “мозковий штурм” передбачає не генерацію нових ідей, а критику вже наявних.
Правила для учасників
Критикується, обговорюється і оцінюється кожна ідея по критеріях: відповідності початковим вимогам, можливості її реалізації або відсутності такої, реалізації по затратах, можливості застосування в іншій сфері.
Критика викладається лаконічно, позитивно.
Ідеї, що вимагають тривалого часу для обговорення, розглядаються пізніше.
Виступати кожному можна багато разів, але краще по кругу.
Тривалість виступу: 15 – 20 хв.
Бажано проводити захід в першій половині дня, в спокійній обстановці.
Зворотній “мозковий штурм” може бути проведений зразу після прямого, коли після колективного генерування ідей формуються контр ідеї. При цьому проводиться:
систематизація і класифікація ідей і групування за ознаками, що виражають спільні підходи до вирішення проблеми;
оцінка ідей щодо можливості їх реалізації та пошук перешкод до цього;
оцінка критичних зауважень і вибір ідей та контр ідей що витримали критику.
Доцільно всіх учасників розділити на групи:
генераторів ідей (прямий “мозковий штурм”);
оцінки ідей і аналізу проблемної ситуації;
генераторів контр ідей.
Цей метод базується на принципах:
співтворчості в процесі пошуку рішення;
довіри до творчих можливостей і здібностей один одного;
оптимального поєднання інтуїтивного і логічного (заборона критики, критичного аналізу призводить до тормозіння лівопівкульних процесів мозку і стимулює правопівкульні).
Переваги методу:
можливість використання всіх наявних в апараті управління спеціалістів;
вдосконалення соціально-психологічних внутрішньо групових процесів.
Недоліки методу:
дозволяє знайти ідею в загальному вигляді, не гарантуючи старанної її розробки;
не може бути застосований при вирішенні проблем, які вимагають громіздких розрахунків;
вимагає доброї підготовленості керівника, який би володів навиками організації думкотехнічних та психотехнічних процесів в групі;
не завжди вдається подолати інерцію мислення (наслідок закону інерції).