18.Охарактеризуйте природо ресурсний потенціал Причорноморського економічного району

Причорноморський економічний район розташований на півдні України. Включає Автономну Республіку Крим, Одеську, Миколаївську й Херсонську області. Район має приморське положення, яке сприяє розвитку портового і рекреаційного господарства, міжнародних зв’язків. Клімат: помірний континентальний, досить посушливий, на південному березі Криму – субтропічний середземноморський. Ґрунти району найкращі в Україні: чорноземи типові, чорноземи звичайні, каштанові. Паливні ресурси представлені невеликими покладами бурого вугілля (Миколаївська обл.), торфу (Херсонська і Миколаївська обл.). Перспективними щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. Головне значення мають залізні руди Керченського півострова. Є сировина для виробництва цементу, будівельні та флюсові вапняки, лікувальні грязі та мінеральні джерела. Провідними галузями господарства Причорноморського району є машинобудування і металообробка, харчова та легка промисловість, сільське господарство, курортно-туристичне господарство. Головною галуззю є машинобудування і металообробка. Підприємства виробляють морські (Миколаїв, Херсон, Керч) і річкові судна (Херсон), сільськогосподарські машини (Херсон, Одеса, Сімферополь, Джанкой), верстати (Одеса), шляхобудівельні машини (Миколаїв), обладнання для хімічної, легкої та харчової промисловості (Сімферополь). Підприємства електротехнічного машинобудування, що випускають прилади, електромотори та апаратуру, працюють в Херсоні, Новій Каховці, Первомайську. Гірниче устаткування виробляють і ремонтують у Керчі. Хімічна промисловість представлена виробництвом мінеральних добрив, сірчаної кислоти, лаків, фарб, добрив. Найбільші центри: Одеса, Херсон, Красноперекопськ, Армянськ. Підприємства легкої промисловості району зосереджуються в обласних центрах. Виробляють бавовняні тканини, трикотаж, шкіряні вироби, взуття, шпагат, килими. Найбільші центри: Одеса, Херсон, Миколаїв, Сімферополь, Севастополь, Феодосія. Сільське господарство району розвинуте добре. Рослинництво переважає над тваринництвом. Провідну роль відіграє зернове господарство. Біля 1/3 посівної площі зайнято озимою пшеницею. Друге місце належить кукурудзі. Вирощують також ячмінь, просо, рис. На основі зернового господарства працює потужна борошномельно-круп’яна промисловість. З-поміж технічних культур виділяється соняшник. Вирощують також цукрові буряки, сою, льон-кучерявець, тютюн, гірчицю, арахіс. На базі рослинної сировини розвинуті галузі харчової промисловості: олійна, олійно-жирова, ефіроолійна, цукрова, тютюнова, ферментаційна. У Причорномор’ї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. Переробляють цю продукцію підприємства плодоовочевої та виноробної промисловості. У тваринництві переважають молочно-м’ясне скотарство, свинарство м’ясного напрямку, птахівництво і вівчарство. На їх основі розвиваються м’ясна, молочна, шкіряна галузі. Підприємства харчової промисловості є в кожному адміністративному районі, багатьох селах. Великі перспективи для подальшого розвитку району має курортне господарство. Майже все узбережжя Чорного моря придатне для рекреаційного освоєння. Розвинуті всі види транспорту. Головну роль має річковий та морський транспорт, особливо у міжнародній торгівлі. Причорноморський економічний район має приморське положення і розташований на перехресті транспортних шляхів державного і міжнародного значення. Господарство району базується на багатогалузевому машинобудуванні і потужному сільському господарстві.

19.Охарактеризуйте економічний розвиток Придніпровського економічного району.До складу району входять Дніпропетровська, Запорізька і Кіровоградська області. Район має вигідне економіко-географічне положення: межує з високорозвинутими районами України (Донецьким, Центральним та ін.); має вихід до Азовського моря, його територію перетинають важливі транспортні магістралі, тут знаходиться нижня течія судноплавного Дніпра. Площа району становить 83,7 тис. км (13,5 % території України), де проживає майже 6,3 млн. чол. (13,5 % загальної чисельності населення). Район характеризується високою густотою населення (75 чол./ км2 ) та питомою вагою міського населення .Він має досить високий рівень господарського освоєння території. На його долю припадає близько 19 % загального виробництва товарів і послуг та майже 16 % валового регіонального продукту країни. Найінтенсивніші та стабільні транспортно-економічні зв'язки склалися з Донецьким районом. Вони об'єднують територіально роз'єднані ланки чорної металургії (вугільну промисловість і залізорудну базу), а також пов'язані з ними виробництва Донбасу і Придніпров'я. Залізничні магістралі, що з'єднують ці райони, належать до найбільш вантажонапружених в Україні. Провідними галузями спеціалізації промисловості Придніпровського району є машинобудування і металообробка. Чорна металургія посідає перше місце. У районі концентрується більше половини всього загальноукраїнського випуску чорних металів. Добре розвинуті легка, харчова, хімічна промисловість. Району належить чільне місце у видобутку залізних і марганцевих руд, частина яких експортується. Зростає роль кам'яновугільної промисловості Західного Донбасу на Дніпропетровщині.Придніпров'я — значний виробник продукції сільського господарства, зокрема пшениці та кукурудзи, а також соняшнику, м'яса, молока, фруктів і винограду. Тут набуло поширення поливне землеробство. Район характеризується порівняно високою землезабезпеченістю.На території Придніпровського економічного району зосереджені різноманітні та унікальні мінерально-сировинні ресурси, потенціал запасів яких є найбільш вагомим в Україні. Особливо виділяються запаси руд чорних металів (залізних і марганцевих). Господарський комплекс району забезпечений власними енергоресурсами та паливними ресурсами Донбасу, з яким він має тісні виробничі зв'язки.  Проблеми розвитку економіки Придніпров'я і підвищення економічної та соціальної ефективності його виробництва приблизно такі самі, як і в Донбасі. Це передусім технічне і технологічне переоснащення виробництва, охорона довкілля, насамперед від забруднення промисловими відходами. Висока територіальна концентрація потужних металургійних та інших великих виробництв, розташованих біля Дніпра, особливо загострює проблему охорони водних ресурсів і всієї природи цього дуже забрудненого району України. Не менш важливою є проблема зменшення використання родючих земель з несільськогосподарською метою. Головні напрями розв'язання цих проблем — впровадження безвідходних технологій, зокрема на підприємствах чорної металургії, гірничодобувної та хімічної промисловості, розробка і здійснення науково обґрунтованих заходів щодо використання відходів виробництва, рекультивація земель.Великої уваги потребує проблема раціонального використання земель і гідротехнічних меліоративних споруд, забезпечення оптимального розподілу засобів та ресурсів, які спрямовуються на боротьбу з підтопленням земель, зокрема в районі одного з найбільших на Дніпрі Каховського водосховища.

20.Основні форми зовнішніх економічних зв’язків України. Зовнішні економічні зв'язки держави — це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв'язання глобальних проблем людства, розширення особистих контактів громадян. Форми зовнішніх економічних зв'язків України — різноманітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортно - чи імпортно-посередницьких, юридичних), міжнародне спільне підприємництво, сумісне будівництво підприємств, науково-технічне співробітництво, валютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо. Сутністю зовнішньоекономічної діяльності є міжнародний поділ праці (МПП). Центральними органами управління зовнішніми зв'язками с Верховна Рада України, Кабінет міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків України. У сучасних умовах зовнішньоекономічні зв'язки стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки, оскільки оволодівати найновішими досягненнями науки й техніки без інтенсивного обміну результатами наукових досліджень, різноманітними товарами й послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку. Отже, зовнішньоекономічні зв'язки стають одним з основних чинників розвитку господарства України.