9. Структурна трансформація національної та регіональної економічних систем.

Напрями забезпечення структурних зрушень економіки:

-лібералізація економіки - зняття обмежень з цін,господарських зв’язків,зовн.економічної діяльності.

-стабілізація фінансів і грошової системи - зміцнення курсу гривні контроль банків НБУ.

-приватизація,розвиток підприємництва.

-структурна перебудова економіки,її інтеграція у світове госп-во.

-створення конкурентного ринкового середовища.

-активна соціальна політика.

Структурна трансформація економіки - система узгоджених заходів,спрямованих на зміну структури економіки,зростання обсягів конкурентоздатної продукції, підвищення ефективності вир-ва та здійснення соціальних завдань.

Структура госп-ва за організаційно-правовими формами господарювання:

1)Приватне під-во(на приватні власності).

2)Під-во-колективна власність.

3)комунальне під-во.

4)Державне під-во.

5)Під-ва засновані на змішаній формі власності.

Особливості структурного госп-ва України:

*висока частка галузей,що виробляють проміжний продукт(напівфабрикати).

*перевантаження еколого-небезпечними та ресурсно-місткими галузями.

*низький рівень галузі,які визначають темпи інвестиційного оновлення вир-ва.

*технологічна не конкурентоспроможність виробництв.

*низький рівень розвитку транспортної,енергетичної та інформаційної інфраструктур.

10. Вугільна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.

Вугілля в Україні є єдиним паливним ресурсом, запаси якого дозволяють повністю задовольнити власні потреби національної економіки.

Загальні запаси вугілля в Україні складають майже 119 млрд т, з них більше 56 млрд т — балансові запаси. Зосереджені запаси вугілля в трьох басейнах: Донецькому, Львівсько-Волинському кам'яновугільних і Дніпровському буровугільному басейнах. За питомою вагою балансових запасів найбільші перспективи має Донеаький_йасейн — 93 % усіх запасів, Львівсько-Волинський — 2,6 і Дніпровський — 3,9 %.

Вугільна промисловість впливає на формування й розвиток паливомістких галузей великих промислових районів, промислових вузлів і центрів. Вона тісно пов'язана із багатьма галузями господарства і має великий вплив на їх розвиток.

В останні десятиріччя видобуток вугілля в Україні. зменшився більш ніж удвоє. На сучасному етапі видобуток вугілля в Україні складає 58,9 млн т на рік.

Донецький басейн, площа - 50 тис. км², а запаси вугілля перевищують 100 млрд т, третину яких складає коксівне вугілля і понад 20 % — високоенергетичні антрацити. В Донбасі зосереджено 91,5% вуглевидобувних підприємств країни. Майже 20 % вугілля Донбасу надходить на Молдову і країни Східної Європи.

Львівсько-Волинській розміщений у межах Львівської і Волинської областей. Його площа — 10 тис. км², а запаси вугілля — майже 3 млрд т, потужність пластів від — 0,5 до 1 м. Тут зосереджено 6 % вуглевидобувних підприємств України.Вугілля Львівсько-Волинського басейну використо­вується переважно населенням та на теплових електростанціях західних областей України.

Придніпровський буровугільний басейн. Запаси складають понад — 4 млрд т. Площа 150 тис. км², потужність пластів – 3 - 6 м (інколи до 12 м), а глибина залягання — максимальна, понад 90 м, середня — 75 м. Вугілля басейну використовується переважно для побутових потреб населення та на теплових електростанціях.

В останнє десятиріччя вугільна промисловість України знаходиться у кризовому_стані. Сьогодні майже 40 % усіх шахт працюють понад 50 років, а деякі — більше 70 років і лише 8 % шахт експлуатуються менше 20 років. За останні 20 років у Донбасі не було побудовано жодної шахти, у Львівсько-Волинському басейні тільки одна. При цьому виробничі потуж­ності шахт, що вибули з експлуатації, за 1991—2007 рр. склали близько 80 млн т. Майже всі шахтарські регіони є зонами екологічного лиха.

Підприємства вугільної промисловості належать до екологонебезпечних. їх викиди в атмосферу складають 25 % усіх викидів в Україні. Розробка вугільних родовищ впливає на гідрохімічний режим експлуатації поверхневих та підземних вод, посилює забруднення повітряного простору, погіршує родючість земель.

Великі площі родючих земель у шахтарських регіонах зайняті відходами вуглевидобутку (породою), значна частина яких горить. Нині лише в Донбасі налічується понад 1300 териконів.

11. Електроенергетика України, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії.

Виробництво електроенергії ґрунтується на спалюванні вугілля, мазуту, природного газу, використанні атомної енергії, енергії води та Сонця. Найбільші ТЕС розташовані в Донбасі (Вуглегірська, Старобешівська, Миронівська, Курахівська й ін.), на Придніпров'ї (Придніпровська, Криворізька), у Харківській (Зміївська), Київській (Трипільська), Івано-Франківській (Бурштинська), Львівській (Добротвірська) областях, у Запоріжжі, Мелітополі, Одесі. Більшість цих електростанцій виробляє й тепло. ТЕС є основними станціями, що забезпечують електричною енергією. В останні десятиріччя швидкими темпами розвивалася атомна енергетика. Працюють Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Запорізька АЕС. Південні райони країни значно гірше забезпечені електроенергією власного виробництва, ніж Донбас, Придніпров'я, центр країни. Понад 47 % електроенергії в Україні дають АЕС (Рівненська, Запорізька, Південно-Українська та Хмельницька).

Технічне становище електроенергетики незадовільне: необхідна модернізація устаткування та впровадження нових ресурсосберігаючих технологій, розробка альтернативних джерел електроенергії (сонячні, вітряні, геотермальні електростанції).