![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Призначення механізму, що проектується
- •Принцип дії механізму, що проектується
- •Динамічний аналіз і синтез шарнірно-важільного механізму
- •3.2. Кінематичний синтез шарнірно-важільного механізму
- •Структурний аналіз шарнірно-важільного механізму
- •3.4 Плани механізму
- •3.5 Плани швидкостей
- •3.5.1. Початковий механізм
- •3.5.2. Група 2-3.
- •3.5.3.Група 4-5.
- •Плани прискорень
- •Початковий механізм
- •Група 2-3
- •Група 4-5
- •Сили корисних опорів
- •Зведений момент сил корисних опорів
- •Графік робот сил корисного опору
- •Вибір електродвигуна
- •Висновки
Плани прискорень
Плани прискорень будуються для 2-х заданих положень механізму: нульового і робочого, заданого кутом φ1.
Побудова планів прискорень відбувається згідно формулі будови механізму, починаючи з початкового механізму.
Початковий механізм
Визначаємо прискорення т. А1,2 кривошипа:
тут
,
тому що за умовою кутова швидкість є
величиною сталою
Значення масштабного коефіцієнта:
Вибираємо
полюс π.
Прискорення
направлено паралельно ланці O2A
в сторону O2.
З полюса π
проводимо відрізок довжиною 41,47
мм, паралельно O2А.
Група 2-3
Ланки 2 і 3 зв’язані поступальною парою.
Для визначення прискорення т. A3 складемо 2 векторних рівняння, так як т. A3 належить 2-м ланкам: O2A та O3B
Напрям:
паралельно ланці O3B,
спрямований до полюса, тобто до т O3.
А
напрям
визначаємо
за правилом Жуковського, повертаючи
вектор відносної швидкості
на
90о
за напрямом
тих
ланок які утворюють поступальну пару.
В нашому випадку це
,
так як поступальну пару утворюють ланки
2 та 3.
З т. a1,2 плану прискорень проводимо пряму, перпендикулярну ланці O3B, в напряму визначеному за правилом Жуковського та відкладаємо відрізок
,
ставимо т.k, встановлюємо перпендикуляр. З полюса π проводимо пряму паралельну ланці O3B, в напряму від т.B до т.O3 відкладаємо відрізок
,
ставимо т.n, встановлюємо перпендикуляр. Точка перетину цих перпендикулярів – т.A3, з’єднуємо з полюсом.
Прискорення
Так як точки A3 та B3 належать одній ланці то абсолютну швидкість точки B3 ми можемо знайти за пропорцією:
Група 4-5
З точки b3 плану прискорень проводимо пряму, паралельну O3B. З полюса π проводимо пряму паралельну напряму вісі . Точка перетину цих перпендикулярів – т. b4.5, з’єднуємо з полюсом.
Таблиця 3.5.
Значення прискорень точок ланок механізму, м/с2
a1.2 = 4,147 м/с2
№ положення |
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
4.147 |
4.147 |
8.587 |
0 |
8.294 |
2 |
3.288 |
1.595 |
1.596 |
2.605 |
0.341 |
2.583 |
Сили корисних опорів
Силу
FКО
корисного опору визначаємо за заданим
графіком FКО
= FКО(S)
(див. лист). Цей
графік перекреслюємо з бланку завдання,
розмістивши його для зручності над
ходом повзуна F,
на який ця сила діє. Масштаб сили приймемо
рівним
.
Для заданого робочого положення механізму сила FКО = 5300 Н.
Зведений момент сил корисних опорів
Керуючись формулою (10.14) [1], замінивши в ній передаточну функцію відношенням відповідних відрізків з плану швидкостей, складемо вираз для визначення зведеного моменту сил корисного опору
де рb4,5 – відрізок, що відповідає швидкості т. В. .
Результати обчислень зведеного моменту сил корисного опору представлені в табл. 3.6.
Таблиця 3.6.
Значення зведеного моменту сил корисного опору, Н∙м
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
FКО, H |
0 |
1333.2 |
4076.9 |
5172.2 |
5172.2 |
4076.9 |
1333.2 |
0 |
MзвКО |
0 |
137.43 |
647.82 |
943.24 |
943.24 |
647.82 |
137.43 |
0 |
На
листі будуємо діаграму
в
функції кута повороту кривошипу φ
за отриманими значеннями, задавшись
масштабами
та
.