- •1. Конкуренція, її сутність та ознаки. Ринок як спільнота конкуруючих компаній.
- •2. Предмет, мета і завдання курсу, його місце в системі дисциплін економічного та управлінського циклу.
- •3. Теоретичні основи та методологічна база управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •4.Понятійно-категоріальний апарат курсу: ринкова економічна система,ринок,конкуренція,фірма,підприємство,конкурентні преваги,конкурентна стратегія,конкурентоспроможність.
- •Сутність та види економічної конкуренції. Об’єкт, суб’єкт та предмет економічної конкуренції.
- •7. Конкурентоспроможність суб’єкта конкуренції та її основні ознаки
- •9. Типи ринкових структур та властивий їм характер конкурентних відносин.
- •10. Класифікація обєктів, що характеризуються такою властивістю як конкурентоспроможність.
- •12. Сутність, склад та структура конкурентного середовища підприємства. Модель «пяти сил конкуренції» м. Портера та її елементи.
- •13. Державне регулювання конкуренції як “шостий” чинник конкурентного середовища. Основні елементи державної політики регулювання конкуренції в Україні.
- •14.Закони та підзаконні акти, що регулюють конкурентні відносини в Україні.
- •15. Рушійні сили ринку та причини змін умов конкуренції
- •17.Методики та показники оцінки інтенсивності конкуренції.
- •16. Чинники, що впливають на силу конкурентної боротьби.
- •19.Сутність поняття “конкурент”; визначення та типологія конкурентів. Інформаційне забезпечення та структура аналізу діяльності конкурентів.
- •20.Методика побудови та інтерпретації конкурентної карти ринку.
- •21.Методика побудови та інтерпретації карти стратегічних груп.
- •22.Сутність та співвідношення понять “ринкові чинники успіху”, “ключові компетенції”, “конкурентні переваги”.
- •23.Ключові фактори успіху: поняття та класифікація.
- •24.Ступінь задоволення споживача як головна детермінанта успіху в конкурентній боротьбі.
- •25.Конкурентна перевага як результат реалізації підприємством ключових факторів успіху.
- •26.Властивості конкурентних переваг. Життєвий цикл конкурентної переваги.
- •Концепція „Ланцюгу створення вартості” та її застосування при формуванні конкурентних переваг.
- •28. Концепція „Стратегічних зон господарювання” та її застосування при реалізації конкурентних переваг.
- •Види та джерела формування конкурентних переваг.
- •30. (См. 29) Продуктивність, якість, гнучкість та інновації як специфічні стадії еволюції джерел формування конкурентних переваг на протязі хх ст.
- •31. Система конкурентних стратегій підприємства.
- •32. Сутність поняття “конкурентна стратегія”. Співвідношення та взаємозв’язок конкурентної стратегії з іншими стратегіями організації.
- •Найбільш поширені класифікації стратегій ринкової конкуренції (підхід ф.Котлера, підхід п.Друкера, підхід і.Ансоффа, підхід м.Портера тощо).
- •34.Стратегії надбання конкурентної переваги (загальні стратегії конкуренції).
- •35.Стратегії конкурентної поведінки підприємства.
- •36.Стратегія забезпечення конкурентоспроможності як комплексна стратегія.
- •37.Ситуаційне проектування конкурентної стратегії.
- •38.Принципи та основні етапи процесу розробки стратегії конкуренції.
- •39.Проектування стратегії конкуренції для підприємств з різним ступенем домінування на ринку.
- •40.Проектування стратегії конкуренції для підприємств різних розмірів, сфер діяльності, організаційно-правових форм.
- •56. Базове визначення сутності поняття “управління конкурентоспроможністю”. Мета управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •57. Система управління конкурентоспроможністю підприємства: основні елементи та їх взаємозв’язок, організаційна побудова.
- •59. Етапи процесу управління конкурентоспроможністю. Цикл управління конкурентоспроможністю.
- •62.Зовнішні та внутрішні передумови, що визначають необхідність розробки програм підвищення конкурентоспроможності
- •63. Програми підвищення продуктивності та якості як складові програм підвищення конкурентоспроможності підприємства.
- •64.Етапи розробки програми підвищення конкурентоспроможності. Реалізація програми підвищення конкурентоспроможності та моніторинг її ходу.
- •65. Програми підвищення конкурентоспроможності галузі та країни
- •66. Вітчизняний підхід до забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
- •67. Міжнародний досвід реалізації програм підвищення конкурентоспроможності.
- •68.Якість і конкурентоспроможність: мікро- і макроаспекти.
- •69. Класифікація методів менеджменту якості. Класичні та сучасні методи менеджменту якості.
- •Використання статистичних методів в сфері управління якістю. Основні інструменти контролю якості. Основні інструменти управління якістю.
- •Метод структурування функції якості (qfd). Реалізація методу qfd в концепції “Будинку якості”.
- •Елементи системи управління якістю згідно із вимогами стандарту дсту ісо 9001:2001.
- •Зміст етапів по створенню системи якості. Документація, що регламентує процеси в системі управління якістю.
- •1. Визначення елементів системи якості. На цій стадії спочатку необхідно провести ретельний аналіз процесу створення продукції та представити його у вигляді докладного переліку етапів робіт.
- •Організаційно-правове забезпечення ефективного функціонування системи управління якістю.
- •Конкурси та премії якості як інструменти визнання конкурентоспроможності продукції та послуг.
- •Предмет, мета і завдання курсу, його місце в системі дисциплін економічного та управлінського циклу.
24.Ступінь задоволення споживача як головна детермінанта успіху в конкурентній боротьбі.
На сьогодні ступінь задоволення споживача розглядається як ключовий аспект, що визначає успіх підприємства у конкурентній боротьбі. Взагалі, підприємство має в своєму розпорядженні два способи втримання споживачів:
створення умов, що перешкоджають зверненню споживача до інших постачальників;
максимальне задоволення споживача.
Якщо перший спосіб пов'язаний з багатьма технічними та юридичними складнощами і, до того ж, є непопулярним у суспільстві, то другий забезпечує широкий спектр засобів підвищення іміджу та відомості торгової марки.
Задоволення – відчуття вдоволення або відчуття розчарування, яке виникає у людини, яка порівнює свої попередні очікування та реальні якості придбаного товару (або результат) [138]. Тобто, задоволення споживача – функція і очікувань, і реальних експлуатаційних характеристик продукту. Якщо реальні показники функціонування продукту є гіршими за попередні очікування, споживач відчуває розчарування. Якщо характеристики продукту співпадають з очікуваннями, то він вдоволений. Якщо експлуатаційні якості продукту перебільшили очікувані, то ступінь задоволення замовника ще вище, тобто, він абсолютно вдоволений.
Високий ступінь задоволення або вдоволення формують не тільки раціональну перевагу, але і емоційну прихильність до конкретної марки товару.
Однією із умов повного задоволення споживача є формування в компанії високої поведінкової культури, коли ціль кожного співробітника - задовольнити покупця.
Існують наступні методи виміру ступеню задоволення споживача:
система збору скарг та пропозицій
опитування про ступінь задоволення споживачів
покупці – невидимки
аналіз причин скорочення клієнтів.
25.Конкурентна перевага як результат реалізації підприємством ключових факторів успіху.
Досить поширеним є визначення конкурентних переваг як тих характеристик, споживчих властивостей товару або марки, які створюють для фірми певну перевагу над її безпосередніми конкурентами. Така перевага досягається шляхом надання споживачам більших благ: або за рахунок реалізації більш дешевої продукції, або завдяки пропозиції високоякісних продуктів з набором додаткових послуг, проте за порівняно вищими цінами.
Даний підхід розглядає конкурентні переваги головним чином з позиції споживачів. Його недоліком є обмеженість факторів, які можуть бути визнаними в якості конкурентних переваг.
Окремі дослідники визначають конкурентну перевагу як порівняльну перевагу фірми по відношенню до інших фірм даної галузі. Грант Р. лише конкретизує, що така перевага полягає у досягненні або наявності потенціалу досягнення більш високого рівня прибутковості. За даним підходом конкурентна перевага фірми ототожнюється з її конкурентоспроможністю. Проте конкурентоспроможність є наслідком не однієї конкурентної переваги, а їх комплексу. Між цими поняттями є причинно-наслідковий зв’язок, який, однак, виключає можливість їх повного ототожнення.
В.Д. Маркова і С.А. Кузнєцова називають конкурентною перевагою положення фірми на ринку, яке дозволяє їй переборювати сили конкуренції та приваблювати покупців. Ці дослідники змішують поняття "конкурентна перевага" з поняттям "конкурентна позиція підприємства", під якою дійсно розуміють місце, яке займає підприємство на ринку стосовно конкурентів. Найбільш прийнятним є такий підхід до визначення конкурентних переваг, згідно якого вони є концентрованим проявом переваги над конкурентами в різних сферах (видах) діяльності підприємства. Іншими словами, конкурентні переваги фірми полягають у випереджені конкурентів за рахунок реалізації ринкових факторів успіху або ключових компетенцій.