26.Покажіть значення феномену спілкування для здійснення соціального життя та для соціального пізнання за працею г.Зіммеля “Спілкування. Приклад чистої, або формальної соціології”.

Вивчений ним феномен світського спілкування Зіммель назвав чистою ігровою формою. Ми могли б сказати, що це форма цілком ритуалізованого спілкування. Така форма в житті зустрічається рідко (якщо взагалі зустрічається), так само як і зовсім неригуалізовані форми, які характеризуються тим, що зміст, сповідувані цінності, глибина переживання знаходять абсолютно адекватне, ніякими ритуалами не опосередковане вираження (такі іноді любовні злиття, у яких виражається чиста еротика; але в звичайному житті еротика має свою ігрову, як говорив Зіммель, чи ритуальну, як могли б сказати ми, форму — кокетство).Вільне спілкування - це спілкування заради спілкування, затіяне без жодних конкретних цілей, крім однієї - насолодитися спілкуванням, побути з іншими. Такого роду спілкування являє собою ігрову форму асоціації, або абстрактну модель соціального процесу, позбавлену всяких змістовних елементів. Флірт, або кокетування, ігрова форма сексуальних відносин, позбавлені реального еротичного змісту.

Досить поширена думка про те, що соціологія Зіммеля являє собою спробу відомості людського суспільства до такого роду чистим, або ігровим, формам і що кінцевою метою Зіммеля було складання вичерпного списку цих форм.

27.Розкрийте значення дослідження мотивації дій індивідів для вивчення явищ соціального життя на прикладі роботи М.Вебера “Протестанська етика та дух капіталізму”.

Він розрізняє: традиційну дію, засновану на традиції; афективну, що ґрунтується на почуттях; ціле-раціональну та цінніснораціональну, які засновані на раціональному розрахунку та є осмисленими. Саме два останніх типи соціальної дії є суто соціальними й підлягають вивченню. Раціоначізація соціальної дії розглядається вченим як ключова проблема суспільного розвитку.

Макс Вебер відмітив і визначив тенденцію до співвідносності господарського статусу людини та її релігійної належності. Норми протестантизму вимагають від віруючого пуританської, аскетичної поведінки, відмови від життєвих насолод, які можуть бути здобуті за гроші та стимулює вкладання грошей у виробництво, накопичення їх, що й призведе до багатства однієї людини, а згодом, - і до багатства всього суспільства.Капіталізм, на думку М. Вебера, може бути і раціонально-продуктивним, й авантюрним, орієнтованим на війну, на політику, пов'язану з можливостями наживи. Поняття «дія», «соціальна дія» уперше запровадив і обґрунтував М. Вебер. Дія, за Вебером, — людська поведінка, якій суб’єкт надає певного сенсу (мотивації). Отже, на думку М. Вебера, соціальна дія має принаймні дві необхідні ознаки: по-перше, вона повинна мати суб’єктивну мотивацію індивіда чи групи, бути усвідомленою; по-друге, орієнтованою на минулу, нинішню чи очікувану в майбутньому поведінку інших людей (друзів, рідних, колег тощо).Мета — це очікуваний наслідок задоволення потреби.

У реальному житті, за М. Вебером, наявні різні типи дій:

цілераціональні, орієнтовані на очікування певної поведінки інших людей і стану об’єктів зовнішнього світу, ціннісно-раціональні, пов’язані з вірою в етичну, естетичну, релігійну чи якусь іншу самодостатню цінність , традиційні, що базуються на звичках людей, а не на сенсі

афективні, що ґрунтуються на емоціях і є реакцією на несподівані, незвичні подразники, однак, нерідко виступають як свідома емоційна розрядка.