22.Розкрийте смисл принципу “розглядати соціальні факти як речі” за працею е.Дюркгейма “Правила соціологічного методу”.

На думку Дюркгейма, соціологія може стати наукою тільки за умови, якщо у неї буде власний предмет і власний метод.

Предмет соціології Дюркгейма - це соціальні факти, які становлять особливу соціальна реальність, котра має свої власні якості і закони. Соціальним фактом, за Дюркгейма, є будь-який соціальний феномен, який:

накладає певні обмеження на дії індивіда

є зовнішнім, об'єктивним по відношенню до нього (не є результатом його суб'єктивної мотивації).

У такому розумінні об'єкта соціології виразилося негативне ставлення Дюркгейма до утилітаристської традиції в англійській соціології та економіки, відповідно до якої будь-яка діяльність розглядалася крізь призму суб'єктивних мотивів і волі окремого індивіда.

У «Правилах соціологічного методу» Дюркгейм формулює три основні положення, яким, на його думку, повинна слідувати молода наука.

1. Перше правило полягає в тому, щоб "розглядати соціальні факти як речі». Це означає, що:

соціальні факти є зовнішніми для індивідів;

соціальні факти можуть бути об'єктами тому, що вони строго наблюдаеми і безособові;

встановлюються між двома або безліччю соціальних фактів відносини причинності допомагають формулювати постійні закони функціонування суспільства.

23.Покажіть смисл поняття “соціальна солідарність” з точки зору аналізу проблеми соціального порядку за роботою е.Дюркгейма “Про розподіл суспільної праці”.

Тема соціальної солідарності - головна тема соціології Дюркгейма. Власне кажучи, солідарність для нього - синонім суспільного стану.

Книга «Про поділ суспільної праці» являє собою публікацію успішно захищеної докторської дисертації автора. Основна мета роботи довести, що, усупереч деяким теоріям, поділ суспільної праці забезпечує соціальну солідарність, чи, іншими словами, виконує моральну функцію.

Якщо в архаїчних суспільствах соціальна солідарність заснована на повному розчиненні індивідуальних усвідомлень у «колективній свідомості» («механічна солідарність»), то в розвинутих системах вона заснована на автономії індивідів, поділі функцій.

Поділ праці, що розуміється не як чисто економічне, а всеохоплююче соціальне явище - це фактор, що обумовлює перехід від першого типу суспільств до другого. У роботі «Про поділ суспільної праці» еволюціоністський підхід сполучається зі структурно-функціональним.

Хоча «механічна» солідарність у його інтерпретації характерна переважно для архаїчних суспільств, а «органічна» - для сучасних промислових, усе-таки це розподіл у великій мірі носить аналітичний характер. Дюркгейм визнає збереження елементів «механічної» солідарності при пануванні «органічної», і взагалі ці категорії в його інтерпретації виступають переважно як «ідеальні тини», по термінології М. Вебера. У соціологічному дискурсі соціальна солідарність розглядається також як процесс групової динаміки в контексті дослідження взаємодії індивідів в групі та взаємодії соціальних груп, спільнот, трудових колективів тощо.