- •Усне мовлення
- •Прочитайте текст. Визначте головну думку.
- •Перекладіть тексти українською мовою.
- •Виберіть правильні стандартні етикетні формули.
- •Писемне мовлення
- •Лексичний склад
- •Синоніми в діловому мовленні
- •Витрата — виграти — видаток — затрати
- •Вірно-правильно
- •Водій - шофер
- •Головний — основний
- •Домагатися — добиватися
- •Загальний - спільний
- •Здатний — здібний
- •Замісник — заступник
- •Запроваджувати — впроваджувати (упроваджувати) — втілювати (утілювати)
- •Зумовлювати — обумовлювати
- •Привласнювати — присвоювати
- •Положення — стан — становище
- •Розмір – об’єм - обсяг
- •Обопільний – взаємний
- •Пасха – Паска - Великдень
- •Положення – становище – стан
- •Практичний блок
- •Книжні й іншомовні слова в документах
- •Пароніми в діловому мовленні
- •Громадський громадянський
- •Вибір слова
- •Запам'ятайте та правильно вживайте
- •Київський міський відділ освіти Наказ № 45 Про організацію літнього відпочинку учнів шкіл міста Києва
- •Словник синонімів
- •Літературна вимова
Витрата — виграти — видаток — затрати
Витрата — використання, витрачання чого-небудь з якоїбсь метою, для чогось: витрата води, витрата електроенергії, норма витрати пального.
Витрати — гроші, кошти, витрачені на щось: воєнні ви трати, дрібні витрати, незаконні витрати, непередбачені витрати, судові витрати, витрати на освіту.
Видаток — видача коштів, матеріалів для чого-небудь, викликана чимось; у бухгалтерії — кошти, витрачені або необхідні для витрат під час здійснення чогось: бюджетні видатки, адміністративно-господарські видатки.
Затрати — гроші, матеріальні цінності, енергія, сила, праця тощо, витрачені на щось: капітальні затрати, затрати на побутові потреби, виробничі затрати, затрати праці, затрати робочого часу.
Вірно-правильно
У сучасній мовній практиці під впливом російської мови дуже активізувавася прислівник вірно у значенні «правильно». І тому чуємо й читаємо переважно: вірно сказав, вірно розв 'язав, вірно відповів.
Літературна норма другої половини XX ст. розрізняє вживання слів вірно і правильно. Нормативна сполучуваність вірно любити, а в згаданих вище прикладах треба вживати прислівники правильно, слушно, справедливо. Наприклад: правильно пояснив, слушно зауважив, справедливо довів, правильно розв 'язав.
Водій - шофер
Досить часто ці слова вживаються як рівнозначні і взаємозамінні. Можна сказати водій таксі і шофер таксі, водій автомашини і шофер автомашини.
Головний — основний
Головний — 1) прикметник від голова: головний біль, головний убір; 2) найважливіший, найсуттєвіший: головний зміст (метод, напрям, підсумок, показник, представник, приз); головна мета (перешкода, порада, причина, тенденція, умова); головне джерело (завдання, питання); 3) який перебуває в центрі чогось: головний вхід (корпус [університету], під'їзд); головна дорога; 4) який очолює що-небудь, старший над кимсь тощо: головний агроном (економіст, (лікар); головне підприємство (управління).
Основний — вживається зі словами: основний засіб (закон, зміст, колектив, мотив, напрям, показник, факт, фонд); основна група (маса, причина, робота, споруда, умова); основне виробництво (завдання, значення, питання).
Домагатися — добиватися
Домагатися — наполегливо добиватися когось, чогось: домагатися роботи, домагатися свого, домагатися згоди.
Добиватися — вживаючи рішучих заходів, докладаючи зусиль досягати поставленої мети, результатів: добиватися права, добиватися роззброєнь.
Загальний - спільний
Загальний — який стосується всіх, усього, поширюється на всіх; який містить тільки найголовніше, основне, без подробиць: загальний вигляд, загальний фонд, загальна згода, загальна сума, загальне враження, загальні збори.
Спільний — однаковий, схожий, один і той самий; властивий комусь одночасно з кимсь іншим; взаємний: спільна кухня, спільна мета, спільна назва, спільна робота, спільна розмова, спільна справа, спільне засідання, спільні дії, спільне життя.
Здатний — здібний
Здатний — (на що, до чого і що робити), який може, вміє здійснювати, виконувати, робити щось; придатний для когось, чогось: здатні домогтися великих результатів, здатний до всякої роботи, здатний на подвиг.
Здібний — який має здібності, обдарований: здібний до вивчення мов, здібний менеджер, здібний музикант