Лек.3. Лінія, штрих, пляма, крапка

Основи художньої графіки

Графіка (грец. graphike) – рисую, пишу. Графікою називають один з видів образотворчого мистецтва. Головним зображувальним засобом є однотонний рисунок, роль кольору обмежена. Термін «графіка» спочатку застосовували лише в письмі та каліграфії. Нове значення і розуміння графіка отримала наприкінці ХІХ- поч. ХХ ст., коли дістала визначення самостійного виду мистецтва.

Лінія і штрих

Лінія – універсальний спосіб, яким можна користуватись від початкових ескізів до закінченої графічної роботи. Лінія не тільки окреслює форму, передає об’єм, а й несе в собі емоційний заряд. Вона набуває різних графічних якостей залежно від того, як застосовується, яким інструментом зроблена, якими матеріалами, яким кольором. Всі лінії можна поділити на основні типи:

• Лінії однієї товщини. Вони добре окреслюють контур предмета і лежать в площині, не порушуючи її. Виконуючи рисунок такими лініями потрібно знайти їх відповідну товщину до формату. Колір і тон мають значення в роботі з лінією. Лінії однакової товщини але різні по тону можуть сприйматись різнопланово. Тонально насичені лінії сприймаються переднім планом по відношенню до ліній менш насичених тоном. Так неоднозначно сприймаються лінії різні по кольору.

• Лінії різних товщин. Ними можна передавати плановість, перспективу. В цьому випадку лінії однакові по тону, але різні по товщині сприймаються різнопланово. Товсті – як перший план, тонкі – другий. Використовуючи лінії різної товщини можна виділити головне в композиції.

• Лінії з напливами. Вони несуть в собі динаміку: то потовщуються, намагаючись перейти в іншу якість (пляму), то стають тоншими, майже зникають. Такі лінії несуть в собі внутрішню напругу, грайливість, емоційність. Лініями з напливами добре малювати одяг.

Штрих, як засіб графічної виразності, тісно пов'язаний з лінією. Це фактично і є лінія, що наноситься короткими рухами графічного інструменту або матеріалу на основу. Штрихові лінії здатні надавати зображенню об'ємно-просторові якості, тон, фактуру. Вміло змінюючи відстань між штрихами, можна досягати плавного тонального переходу. Створювати різні тони штриха можна завдяки їх перетину, нашаруванням однієї штриховки на іншу.

В роботі над проектами одягу не треба ліпити об’єм, передавати складний світлотіньовий стан. Тому штрихування використовується в костюмографіці як доповнення до лінії, як засіб збагачення графічної роботи фактурами.

Пляма та крапка як засіб графічної виразності

Пляма (тональна та кольорова) має велике значення як у начерках та замальовках, так і в розробках ескізів композиції. Плямове зображення, на відміну від лінійного або штрихового, будується за рахунок різних по світлості або кольору плям. Графічні роботи, виконані засобом плями, можна поділити на:

• Чорно-білі (двохсвітлотні). Такі рішення є декоративними, добре лежать на площині, не порушуючи її. Крайній прояв такого рішення – силует, де весь об’єкт вирішується суцільною плямою.

• Ахроматичні (різносвітлотні). Такі рішення несуть в собі багато тональних відтінків одного кольору. В таких роботах використовується поступовий перехід від темного до світлого. Виконуються вони аквареллю, гуашшю, тушшю.

• Кольорові двохсвітлотні графічні зображення будуються як одним кольором, розібраним на два тона, так і багатьма кольорами в двохтональному варіанті.

• Кольорові різносвітлотні. При такій графічній подачі одягу використовується багато кольорових та світлових градацій, які за своєю складністю наближаються до живопису.

Працюючи з плямою, слід рахуватися з тим, якого кольору або тону зображення і фон. Наприклад, біле коло на чорному тлі, відбиваючи світло, буде здаватися більшим за розміром від чорного кола на білому тлі.

Плями різного кольору сприймаються по-різному. Теплі кольори, випромінюючи світло, візуально збільшують свою площину. Холодні кольори замикаються в собі, звужуючи межі своєї площини.

Крапка – це слід від дотику графічного матеріалу. Вона фактично є плямою круглої форми, що зменшена в безліч разів. Рисунки крапкою робляться шляхом нанесення великої кількості крапок однакового розміру. Сукупність крапок може давати різні світлові тони. Все залежить від щільності нанесення крапок. Трудомісткість процесу не дає можливості широкого використання, але завдяки виразності і неповторності утвореної фактури застосовується у графіці разом з іншими засобами графічної виразності.