21. Формування першого враження

Чинники: переваги(люди схильні переоцінювати різні психологічні якості тих людей, які переважають їх за якимось параметром, істотним для них), привабливості (зовнішня привабливість людини для суб’єкта веде до позитивнішої її оцінки, ніж у випадку непривабливості), відношення до нас (зміна оцінки якостей людей залежно від знака їх відношення до суб’єкта оцінки).

Ефекти: ореолу (загальне сприятливе враження веде до позитивної оцінки всіх інших якостей людини. Загальне несприятливе враження сприяє формуванню негативних оцінок), первинності (під час оцінки незнайомої людини роль установки відіграє інформація, подана раніше), новизни (остання, новіша інформація про людину стає найбільш значущою).

22. Точність міжособистісної перцепції

При спостереженні за фізичними об’єктами ми можемо легко перевірити точність сприймання, зіставивши його результати з об’єктивною фіксацією, вимірюванням деяких якостей і властивостей. У разі пізнання іншої людини зробити це значно важче, адже враження, отримане про неї суб’єктом сприймання,ні з чим зіставити, оскільки відсутні методики безпосередньої реєстрації якостей особистості іншої людини. У більшості випадків у психології досліджується саме об’єктивний рівень соціальної перцепції. Об’єктивне сприймання іншої людини – це сприймання безпосереднє, але за умов не реальної спільної діяльності, а простої присутності іншої людини. Суб’єктивне сприймання опосередковане спільною діяльністю, коли предмет діяльності для кожного з партнерів має особистісний смисл.

Соціально – психологічний тренінг – це специфічна психологічна технологія, зорієнтована на використання активних методів групової роботи для розвитку і підвищення компетентності особистості у спілкуванні та корегування взаємовідносин у групі.

23. Спілкування як взаємодія

Спілкування як взаємодія (інтеракція) в соціальній психології – це аспект спілкування що виявляється в організації людьми взаємних дій, спрямованих на реалізацію спільної діяльністю, досягненню певної спільної мети. Людина, взаємодіючи з іншими людьми, одночасно вступає в певні конкретні зв’язки та відносини з ними, з різними соціальними групами, суспільством взагалі.

Внутрішньою (змістовною) стороною взаємодії є сукупність відносин особистості з соціальним середовищем, які можна розглядати у двох аспектах: широкому( соціальному) і вузькому (міжособистісному).

Змістом взаємодії між людьми є певна і специфічна для соціальної структури суспільства сукупність економічних, правових, політичних відносин.

Коньюктивні почуття – зближують людей, об’єднують їх у кооперацію, виражають готовність співпрацювати.

Дисконьюктивні почуття – роз’єднують людей, роблять взаємини напруженими і конфліктними.

Обидва різновиди відносин (соціальні і міжособистісні) реалізуються саме у спілкуванні.

Міжособистісні відносини формуються під впливом безпосередніх умов життєдіяльності людини, їх специфічною рисою є емоційна забарвленість (почуття).

Зовнішня сторона взаємовідносин – це коли реалізація відносин у конкретній діяльності відбувається у формі взаємного обміну діями.