- •1. Предмет соціальної психології
- •2. Виникнення та становлення соціальної психології
- •3. Експериментально – прикладний етап розвитку соціальної психології
- •4. Експериментальний етап розвитку соціальної психології
- •5. Розвиток соціальної психології в Радянському Союзі та на Україні
- •6. Методи соціальної психології
- •7. Метод спостереження
- •8. Метод соціально-психологічного експерименту
- •9. Метод опитування
- •10. Анкетування як метод соціально-психологічного дослідження
- •11. Соціометричний метод дослідження
- •12. Поняття про спілкування. Функції спілкування
- •13. Розвиток спілкування в онтогенезі
- •14. Спілкування як обмін інформацією
- •15. Засоби комунікації
- •16. Бар’єри спілкування
- •17. Поняття про соціальну перцепцію
- •18. Механізми взаєморозуміння (казуальна атрибуція, формування першого враження, ідентифікація, рефлексія, атракція).
- •19. Вплив установки на процес сприймання іншої людини
- •20. Поняття про каузальну атрибуцію
- •21. Формування першого враження
- •23. Спілкування як взаємодія
- •24. Види взаємодії
- •25.Спілкування та діяльність.
- •26.Трансактивний аналіз спілкування
- •27.Зараження та паніка як способи впливу
- •28. Навіювання та наслідування як способи впливу
- •31. Поняття про групи
- •32. Класифікація груп
- •33. Головні характеристики великих соціальних груп.
- •34. Психологічні особливості великих неорганізованих груп, або натовп
- •35. Особливості психології соціальних класів
- •36. Психологічні особливості етнічних груп
- •42. Поняття про групову динаміку та її процеси
- •43. Утворення та розвиток малої групи
- •44. Групові норми та нормоутворення. Поняття соціального контролю
- •45. Феномен групового тиску. Конформізм та конформність
- •46. Вплив меншості на групу
- •47. Проблеми згуртованості групи. Міжособистісна сумісність
- •48. Поняття про конфлікт. Способи реагування на конфлікт
- •49. Поняття про лідерство і керівництво
- •50. Стилі лідерства і керівництва
- •51. Поняття «індивід», «особистість», «індивідуальність»
- •52. Проблема соціалізації індивіда
- •53. Соціально-психологічна структура особистості
- •55. Позиція як інтегральна система вибіркових відносин особистості
- •56. Установка як центральний елемент позиції
- •57. Роль як реалізація статусу і позиції особистості
5. Розвиток соціальної психології в Радянському Союзі та на Україні
До революції: І.М. Сечєнов, В.М. Бехтерєв, М.М. Ланге, О.Ф. Лазурський, Г.І. Челпанов (у 1912 р. створив при філософському факультеті Московського університету психологічний інститут).
Взагалі для розвитку соціальної психології в 20-х роках характерною була практична, прикладна її спрямованість. Головною з проблем, які вивчались, була проблема колективу, його впливу на особистість, взаємовідносини колективу та особистості. Найбільший вплив на вивчення проблеми колективу справили праці педологів – О.С. Залужного та Е.О. Аркіна. Педологія – напрямок у психології та педагогіці, представники якого намагалися в дослідження розвитку дитини об’єднати психологічний, анатомо – фізіологічний, біологічний та соціальний чинники. Але механічне їх поєднання не могло дати плідних результатів. Бурхливий розвиток соціальної психології 20-30 х років припинився у другій половині 30-х. Однією з причин цього стало фактична заборона рефлексології, педології і психотехніки. Іншою причиною гальмування соціально-психологічних досліджень. У ці роки була загальна ідеологічна установка про те, що деякі науки (кібернетика, генетика і психологія, які інтенсивно розвивалися на заході, за своїми методологічними принципами не відповідають завданням існуючою політичної системи.
Інтенсивний розвиток у Радянському Союзі почався у кінці 50-х років. А.В. Петровський – «соціально-психологічна теорія колективу».
Г.М. Андреєва, А.А. Бодальов, В.А. Лабунская, А.А. Леонтьев – дослідження спілкування як єдності 3 процесів: соціальної перцепції, комунікації, інтеракції.
Агеєв В.С., Стефаненко Т.Г. – «психології між групових відносин»
Донцов А.І., Грішіна Н.В., Бородкін Ю.М. вивчали психологію конфлікта.
Практичні потреби суспільства, розвиток самої психологічної науки, зміни в загальній духовній атмосфері суспільства, пом’якшення суспільно-психологічного клімату в країні поставило в 60-ті роки питання про відродження та розвиток соціальної психології. Цей етап відомий під назвою «дискусія 60-х років про соціальну психологію». Розбіжність думок в дискусії була пов’язана з участю в ній як психологів, так і соціологів про предмет соціальної психології та її межі з соціальною психологіє та соціологією. Дискусія поклала початок конструюванню соціальної психології як порівняно самостійної дисципліни.
У 60-70 ті роки починається розвиток соціальної психології в Україні. Створюється кафедра соціальної та педагогічної психології в Київському університету ім. Т. Шевченка та відділи соціальної психології в інституті філософії та інституті психології України. У цих закладах, а також у вузах Харкова, Львова, Одеси, та інших міст України здійснюються перші соціально-психологічні дослідження та читання лекцій з проблем соціальної психології.
6. Методи соціальної психології
У соціальній психології, як і у більшості інших наук виокремлюють два головних методи дослідження – спостереження та експеримент. Крім них існують методи: опитування, контент-аналіз, або аналіз документів, соціометрія.
6.1 Документи за способом фіксації інформації поділяються на : друковані і рукописні. За мірою персоніфікації: особові та безособові. Від статусу джерела: офіційні та неофіційні. За широтою відображення подій: вторинні та первинні. Від природи появи на світ: природні та цільові.