21,Затратно-результатна концепція екологічної оцінки природних ресурсів

цей принцип виник на 2 етапі стратегії природокористування прир.рес-ми(60-80рр). Критерієм оцінки природних ресурсів стали результати у вартісній формі, що їх отримували внаслідок освоєння природного ресурсу. тобто,Ігнорування вартісної оцінки ресурсів та безкоштовність природних ресурсів обумовили їх безгосподарське використання, некомплексну переробку сировини, недостатній рівень використання вторинних ресурсів. економічна оцінка природних ресурсів, яку звели до якісних характеристик; в основу її було покладено різні системи бальності, бонітети і подібні умовні шкали оцінок.

22,Види відповідальності за порушення природоох. Законодавства

види:

1,кримінальна-застосовується тільки судами за найбільш серйозні порушення природоохоронних правил, тобто за злочини. Кримінально-правові санкції: позбавлення волі, виправні роботи, штраф, конфіскація знарядь, засобів і предметів злочину.

2,Адміністративна відповідальність полягає в застосуванні передбачених законом заходів стягнення чи впливу адміністративними комісіями.. Це — попередження, грошовий штраф, конфіскація рушниць та інших засобів полювання, позбавлення права полювання на строк до трьох років. Заходів адміністративного впливу вживають стосовно підприємств, установ та організацій. Це — припинення роботи підприємств, цехів, агрегатів та інших господарсько-технічних об’єктів.

3,Цивільно-правова відповідальність передбачає арбітражні справи про охорону природи — справи з розв’язання господарських спорів між підприємствами, установами та організаціями. 4,Дисциплінарна відповідальність полягає в накладенні стягнення дирекцією підприємства, установи чи організації через видання відповідного наказу.дисциплінарні стягнення: зауваження, догана, сувора догана, переведення на нижчеоплачувану роботу чи пониження в посаді, звільнення з роботи.

23.Екологічні проблеми гідромеліорації.

Меліорація — це система заходів, пов’язаних із корінним поліпшенням властивостей ґрунтів і спрямованих на підвищення їхньої родючості.

Види:

1)зрошення.Головна проблема — це вторинне засолення ґрунтів, що виникає за надмірного зрошення і високого рівня ґрунтових вод; призводить до сильного ущільнення ґрунтів, погіршуються їхні водно-фізичні властивості, зменшується насиченість киснем до 10 %,а вміст вуглекислого газу зростає, води, що скидаються з полів,забруднюють водойми;нераціональне використання води.

2)осушення: зміни водного балансу території та порушення режиму підземних вод, небажані зміни в гідроекологічному режимі з частими катастрофічними повенями, посилилися процеси дегра­дації ґрунтів і зменшення продуктивності сільськогосподарських угідь; знижується рівень грунтових вод,що призводить до збільшення к-сті посушливих днів;зниження вологості повітря->зниження урожайності,у верхів2ях річок з2яв пересушені угіддя->зміна складу рослинного світу,поява суходолів;посилення живлення підземних вод,що порушує їх баланс і режим.

24.Екологічні проблеми хім.-ї промисловості.

Проблеми: 1)ств великої к-сті прод-ї,яка не може викор як втор рес-с і накопичується у вигляді відходів.Вони вимагають знищення чере високу токсичність.2)в процесі вир-ва мін.добрив і сірчаної кислоти утв пил та нефелінові хвости,галітові відходи,глинисто-сольові шлаки,пірити і недогарки.3)при вир-ві продуктів орг.-го синтезу утв гудрони-смолоподібні в»ядучі речовини,що містять сірчану кислоту.4)вир-во штучного волокна супроводжується викидом ацетону та сполук хлору.4)всі хім вир-ва належать до водоємних,їх функціонування призводить до утв хлористих,вуглеводних сполук ,кислот.скидання їх безпосередньо у водоми заборонено,тому на тер-ї хім. Заводів утв великі шлаконакопичувачі та ставки відстійники, де вміст токсичних реч-н перевищує 200 грнично допустимих норм.