- •Поняття фінансів, їх ознаки і функції
- •Поняття та склад фінансової системи України.
- •Поняття, стадії та методи фінансової діяльності держави.
- •Загальна характеристика державних органів, що здійснюють керівництво фінансовою діяльністю.
- •Правовий статус Міністерства фінансів України
- •Предмет фінансового права.
- •7. Метод фінансово-правового регулювання. Його особливості.
- •Фінасове право в системі права України
- •Система фінансового права як галузі права, галузі законодавства та учбової дисципліни.
- •Джерела фінансового права. Фінансове законодавство
- •11. Наука фінансового права
- •12. Фінансово-правова норма: поняття, ознаки та особливості.
- •13. Структура фінансово-правових норм
- •14. Види фінансово-правових норм.
- •15. Фінансово-правові відносини. Поняття та особливості.
- •16. Структура фінансових правовідносин.
- •17. Суб'єкти фінансового права та суб'єкти фінансових правовідносин. Правосуб'єктність.
- •18. Юридичні факти. Виникнення, зміна та припинення фінансових правовідносин.
- •19. Види фінансових правовідносин.
- •20. Поняття і значення фінансового контролю, принципи його здійснення.
- •21. Види та форми фінансового контролю.
- •22. Методи фінансового контролю.
- •23. Загальна характеристика органів фінансового контролю.
- •24. Рахункова палата як орган фінансового контролю.
- •25. Повноваження органів державної контрольно-ревізійної служби у галузі фінансового контролю.
- •26. Поняття бюджету як економічної, матеріальної та правової категорії.
- •27. Структура бюджету. Класифікація доходів та видатків бюджету.
- •28. Складові бюджету. Загальний, спеціальний та резервний фонд бюджету. Дефіцит та профіцит бюджету.
- •29. Поняття, склад та принципи бюджетної системи.
- •30. Розподіл доходів та видатків між ланками бюджетної системи.
- •31. Поняття міжбюджетних відносин. Бюджетне регулювання.
- •32. Поняття та види міжбюджетних трансфертів.
- •33. Порядок надання міжбюджетних трансфертів. Зміст нормативів бюджетної забезпеченості.
- •34. Бюджетне право у системі фінансового права України. Особливості бюджетних правовідносин.
- •35. Бюджетні повноваження України та органів місцевого самоврядування.
- •36. Поняття, стадії та принципи бюджетного процесу.
- •37. Складання проектів бюджетів.
- •38. Розгляд і прийняття бюджетів.
- •39. Виконання бюджетів.
- •40. Звітність про виконання бюджетів.
- •41. Особливості правовідносин у галузі видатків. Кошторисно-бюджетне фінансування.
- •42. Поняття та види державних доходів, співвідношення державних та публічних доходів.
- •43. Поняття, класифікація та основні риси неподаткових доходів.
- •44. Поняття і особливості правового регулювання зборів.
- •46. Поняття, риси (ознаки) та функції податку.
- •47. Класифікація податків та зборів.
- •48. Поняття податкової системи та системи оподаткування. Принципи побудови системи оподаткування.
- •50. Поняття податкового права.
- •51. Характеристика елементів податку.
- •52. Податкові правовідносини: зміст та особливості.
- •53. Суб'єкти податкових правовідносин. Поняття та зміст податкової правосуб'єктності.
- •55. Податкові агенти. Представництво у податковому праві.
- •57. Податок з доходів фізичних осіб: об'єкт, ставка, порядок нарахування, утримання та сплати податку.
- •58. Загальна характеристика, платники, об'єкт та ставки податку на прибуток підприємств.
- •59. Правові засади амортизаційних відрахувань. Порядок обчислення податку на прибуток підприємств
- •61. Податкове зобов'язання та податковий кредит. Порядок обчислення податку на додану вартість.
- •62. Акцизний податок: поняття, платники, об'єкт, підакцизна продукція.
- •63. Особливості справляння земельного податку.
- •64. Спрощена система оподаткування.
- •65. Місцеві податки і збори
- •66. Порядок погашення зобов’язань платника перед бюджетом
- •67. Податковий борг. Оскарження рішень контролюючого органу.
- •68. Поняття та склад податкового правопорушення
- •69. Відповідальність за порушення податкового законодавства. Особливості застосування фінансових санкцій.
- •70. Поняття та склад банківської системи
- •71. Поняття, ознаки та види банків. Особливості банківської діяльності
- •72. Правовий статус Національного Банку України
- •73. Порядок відкриття та види банківських рахунків
- •74. Правове регулювання безготівкових розрахунків
- •75. Правове регулювання готівкових розрахунків, правила ведення касових операцій
- •76. Банківське регулювання і банківський нагляд
- •77. Поняття валюти, валютних цінностей, суб’єктів валютних відносин
- •78. Зміст валютного регулювання: валютні операції і валютні обмеження.
- •79. Поняття і зміст валютного контролю. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- •80. Правові основи державного боргу
Фінасове право в системі права України
Фінансове право - самостійна галузь єдиної правової системи держави. Його самостійність обумовлена предметом правового регулювання, змістом, якісною єдністю суспільних відносин, що регулюються фінансовим правом, превалюванням однотипних фінансово-правових методів. З іншого боку, характеризуючи окрему галузь права, слід брати до уваги зв'язок з іншими елементами системи права. Фінансове право, як публічна галузь права, тісно пов'язане з конституційним та адміністративним правом. Не менш важливим є його зв'язок з цивільним та господарським правом.
Конституційне право охоплює суспільні відносини, що випливають з організації держави, її устрою, адміністративне право - суспільні відносини, пов'язані з державним управлінням. Конституційне право є провідною галуззю національного права і складається з сукупності конституційних норм, які регулюють політико-правові суспільні відносини, пов'язані з взаємовідносинами особи з державою, реалізацією народного волевиявлення, організацією і здійсненням державної влади та місцевого самоврядування, закріпленням соціально-економічних основ владування, а також з визначенням територіальної організації держави. Конституція України є Основним Законом держави, єдиним нормативно-правовим актом найвищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини, у тому числі й у сфері фінансової діяльності. Норми фінансового права фактично конкретизують положення конституційних норм і забезпечують мобілізацію, розподіл і витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів.
При аналізі зв'язку конституційних і фінансових норм слід враховувати їх певну однорідність (у регулюванні однакових відносин), але розуміти, що вони не тотожні. Норми Конституції України посідають найвище становище в ієрархії правових норм. На відміну від фінансово-правових, конституційні норми мають більшу юридичну насиченість, більшу щільність юридичного змісту, що створює підстави для багатьох юридичних інтерпретацій з урахуванням змін життєвих обставин чи суб'єктивного праворозуміння. Отже, галузеві фінансові норми базуються на правових механізмах, закладених у конституційних нормах, що коректуються під час правозастосування. Адміністративне право регулює суспільні відносин управлінського характеру, переважно у сфері державного управління, у процесі здійснення завдань і функцій виконавчої влади, а також внутрішньо-організаційної діяльності інших державних органів та громадських організацій при виконанні ними делегованих повноважень і функцій виконавчої влади. У свою чергу діяльність з формування, розподілу й витрачання коштів за своїм характером є управлінською. Тим більше, що витоки фінансового права містяться саме в адміністративному праві. Хоч уже наприкінці XIX ст. фінансове законодавство виділилося з адміністративного права в самостійну галузь права, яка доповнювала інші галузі публічного права, зокрема конституційне право, звідки вона вилучила частину (бюджетне право), й адміністративне право, з яким також була тісно пов'язана (місцеві фінанси, фінансова юрисдикція, організація управління фінансами). Спираючись на норми та принципи теорії управління, фінансове право регулює ті відносини, що безпосередньо пов'язані з фінансовою діяльністю держави. Здійснюючи регулювання відносин у сфері мобілізації, розподілу й витрачання фінансових ресурсів, фінансове право закріплює на правовому рівні виконання державою свого призначення. Не менш важливим є зв'язок фінансового права з цивільним і господарським. Норми цивільного права регулюють майнові та особисті немайнові відносини. А майнові відносин можуть також виражатися у грошовій формі. Господарське право як галузь права регулює відносини, що існують у сфері організації та здійснення господарської діяльності суб'єктами усіх форм власності, пов'язаної з виробництвом промислової продукції та товарів широкого вжитку, їх реалізацією, виконанням робіт і наданням послуг. Національний банк України, як орган державного управління у сфері грошово-кредитної діяльності, водночас є суб'єктом господарювання. З одного боку, він є органом спеціальної компетенції у сфері фінансового контролю, оскільки уповноважений забезпечувати нагляд за діяльністю банківських установ та виконувати своє завдання, визначене Конституцією України, - забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Разом з тим, центробанк має право укладати цивільно-правові угоди з іншими учасниками банківської системи. Банки в свою чергу надають кредити клієнтам за кредитними угодами, що є предметом регулювання цивільного права, але при цьому підпадають під фінансово-правове регулювання, оскільки умови кредитування у деяких аспектах додатково обмежуються Національним банком (щодо визначення розміру застави, права надання кредитів без застави, їх граничної вартості тощо).
Зрозуміло, що фінансове право тісно пов'язане з іншими галузями права: кримінальним (оскільки кримінальне законодавство встановлює відповідальність за правопорушення у сфері фінансових відносин, наприклад, за порушення бюджетної дисципліни, несплату податків), трудовим (наприклад, нарахування прибуткового податку та обов'язкових платежів на фонд оплати праці пов'язане з оформленими на підприємстві трудовими відносинами), пенсійним, екологічним, земельним, природоохоронним тощо.
З іншого боку, існує тісний взаємозв'язок фінансового права з економікою та загальною теорією фінансів. Понятійно-категорійний апарат останньої є базою для створення понятійно-категорійного апарату фінансового права, про що йшлося вище. Об'єктом товарно-грошових відносин виступають і гроші, і товар водночас, а об'єктом фінансових - лише гроші; їх суб'єктом завжди є держава, а суб'єктом товарно-грошових відносин - продавець і покупець. Тому товарно-грошові відносини є виразом економічної рівності суб'єктів.
Фінансово-економічні відносини виражають економічну нерівність сторін, фінансові правовідносини, які є його опосередкованим правовим виразом, - юридичну нерівність. Звідси випливає, що товарно-грошові відносини виступають предметом регулювання цивільного права, а фінансово-економічні відносини - фінансового права.