- •Загальна характеристика юр психології як науки
- •2. Сучасний науковий статус юр психології, її об’єкт та предмет
- •3. Принципи та методи сучасної юр психології
- •4. Категорії та поняття, термінологія сучасної юр психології
- •5. Визначення юр психології як науки, її сучасна структура
- •7. Психологія вбивства
- •8. Психологія корупції
- •9. Сутність та особливості принципів сучасної юр психології
- •11. Кримінальна, судова, пеніцитарна психологія як складові сучасної юр психології
- •12. «Соціальне замовлення» до юр психології як прикладної галузі
- •13. Загальна характеристика судово-медичної експертизи
- •14. Сутність та кримінально-психологічні ознаки злочину
- •15. Внутрішня (психологічна) структура злочину та його мотив
- •16. Кримінальний мотив та криміногенний мотив
- •17. Види кримінального мотиву за рівнем усвідомлення
- •18. Кримінальні мотиви різного рівня усвідомлення та види злочинів.
- •19. Поняття криміногенного мотиву, типові криміногенні мотиви
- •19,20. Поняття криміногкнного мотиву, типові криміногенні мотиви.
- •20. Сутність та особливості типових криміногенних мотивів.
- •21. Сутність особистості та її загальні нормативні ознаки.
- •22. Поділ особистостей як субєктів злочину на основні категорії.
- •23 Загальна характеристика особистості, яка вчинила злочин.
- •24. Загальна характеристика злочинної особистості.
- •25. Злочинна особистість та її типологія.
- •26. Агресивність як риса особистості, основні підходи до пояснення її сутності та витоків.
- •27. Агресивність та агресія. 28 Характеристика основних проявів агресії.
- •29. Типові риси та характеристики злочинної особистості насильницького типу.
- •30.Загальна характеристика злочинної особистості насильницького типу.
- •31. Загальна характеристика злочинної особистості корисливого типу.
- •32. Корисливість як риса особистості та корисливі мотиви.
- •33. Характеристики побутового злодія як представника злочинної особистості корисливого типу.
- •34. Злочинна особистість із корисливим мотивом, пов’язаним із бажанням самоствердитись, визнання, високим рівнем матеріальних домагань.
- •35. Основні засоби реалізації корисливого мотиву, пов’язаного з високим рівнем матеріальних домагань, бажанням самоствердитись та визнання оточуючих.
- •36. Загальна характеристика групової злочинності.
- •37. Група як суб’єкт злочину.
- •38. Психологічні характеристики групи як суб’єкту злочину.
- •39. Класифікація груп, які вчиняють злочин.
- •4 Основні групи, які вчиняють злочин:
- •40. Характеристика груп, які вчиняють злочин ситуативно, реактивно.
- •41. Характеристика груп, які вчиняють злочин за попередньою змовою, але створені без кримінальної мети.
- •42. Характеристика груп, які створені з кримінальною метою, але тимчасові за існуванням.
- •43. Порівняльна характеристика груп, які вчиняють злочин ситуативно, реактивно та груп, що створені з кримінальною метою і непостійні за складом.
- •44. Групова злочинність неповнолітніх.
- •45. Психологія криміногенного середовища.
- •46. Банда як різновид озг
- •47. Загальна характеристика організованої злочинності.
- •48. Стан та динаміка оз в Україні
- •49. Організована злочинна група як суб’єкт злочину.
- •50. Класифікація озг.
- •51. Характеристика простої (первинної) озг.
- •52. Характеристика організованого злочинного угрупування (організації).
- •53. Способи утворення організованих злочинних угрупувань
- •54. Характеристика злочинної спільності (асоціації)
- •55. Порівняльна характеристика злочинної активності простої озг та злочинної спільності (асоціації)
14. Сутність та кримінально-психологічні ознаки злочину
Злочин – акт деструктивного самоствердження, соц.визнання та домінування особистості. Він здійсн.індивідуально чи у складі групи у вигляді мотивованих, усвідомл., воле керованих вчинків або дій у їх активному чи пасивному прояві. Ці дії та вчинки є вибірковими за засобами досягнення наперед передбачуваної мети. Злочин – найбільш тяжкий за соц..наслідками вид правопорушення, це суспільно небезпечне винне діяння, яке скоюється особою спроможною нести кримінальну відповідальність. Формула злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. У злочині завжди присутні:мотив, свідома складова, вольові зусилля. Обєкт – те, на що безпосередньо спрямований злочин, що перебуває під кримінально- правовою охороною держави. Обєкт.сторона- це власне злочин у його зовнішньому активному чи пасивному прояві, а такж час, місце, засоби і наслідки злочину. Субєкт – це конкретна особа, якає осудною і яка досягла віку, який передб.кримін.відповідальн. Субєкт.сторона-віднош.субєкта до скоєного, включаючи ого ставлення до потерпілого, мотив і мета скоєння злоину. Юрид.ознаки злочину: суспільна небезпечність, винність діяння(умисел, необережність), протиправність діяння, караність діяння.
Злочин – акт деструктивного самоствердження. Соціального визнання та домінування особистості. Він здійснюється індивідуально чи у складі групи у вигляді мотивованих, усвідомлених, воле керованих вчинків або дій, у активному чи пасивному прояві. Ці дії та вчинки є вибірковими за засобами досягнення наперед передбачуваної мети. У злочині обов’язково є мотив, свідома складова, вольові зусилля. Характеристики злочину (юридичні):1.суспільна небезпечність злочинного діяння ( моральна, майнова, фізична форма).2.винність діяння, яка проявляється в умислі та необережності.3.протиправність діяння (діяння має бути зафіксовано у кримінальному законодавстві, як злочин).4. караність діяння (передбачені у законодавстві види кримінального покарання, термін покарання, умови покарання).
Формула злочину: об’єкт - те, на що спрямований злочин (фізична та юридична особа, суспільство, держава, жива та нежива природа).Об’єктивна сторона злочину – власне злочин у його зовнішньому активному чи пасивному прояві, а також час, місце, засоби та наслідки злочину. Суб’єкт – конкретна особа, яка є осудною і яка досягла віку, який передбачає кримінальну відповідальність. Суб’єктивна сторона злочину - відношення суб’єкта до скоєного, включаючи його ставлення до потерпілого, мотив та мета скоєння злочину. Зовнішня психологічна структура злочину – це сукупність складних психомоторних рухів, які узгоджені між собою у часі і просторі, а також скоординовані з рухами інших осіб, причетних до злочину. Внутрішня психологічна сторона злочину – мотив, мета, засоби досягнення мети, результат.
15. Внутрішня (психологічна) структура злочину та його мотив
Включає такі складові: мотив, мета, засоби досягання мети, результат. Мотим відіграє визначну роль, з нього все починається. Мотив – це усвідомлен. Спонукання до певної активності. У злочині завжди присутні:мотив, свідома складова, вольові зусилля.1. Рівень усвідомлення, це Потяг-мінімальне усвідомлюваний мотив при якому мета та психічний образ її у людини не конкретизований. Визначає загальний вектор активності і зону пошуку. Мотив-потяг супроводжується такими псих.станами: знемога, тривожність, невпевненість, неспокій. Бажання – переважно усвідомлюваний мотив при якому мета та псих.образ у л-ни конкретизують у вигляді певної сукупності предметів, речей, людей. Супроводж.псих.станами: радість, сумнів, очікування, розчарування. Хотіння – в основному усвід.мотив, при якому мета та її псих.образ носить цілком конкр.х-р. Супроводж. Психічні-вольові стани: рішучість, цілеспрямованість. Переконання – стан псих.готовності і очікування результату. Л-на повністю стійко усвідомл.мотив, який виступає у формі базових життєвих цінностей, певних соц..установок, і певних домагань. Н-д: сутинер. Мотиви нижчого рівня усвідомл.обумовл. скоєння ситуативно-реактивних та імпульсивних злочинів, злочинів з необережності. Мотиви вищого рівня усвідомлення обумовл.скоєння злочинів з умислом, за попередньою змовою (у складі групи) і професійних злочинів. Встановл.рівня усвідомл.мотиву викор.при виріш.: осудності особи, обмеж.особ, встановл.обтяжуючих, помякш.обставин скоєння злочину. Стан сильного душевного хвилювання – помякш.обставина. Обтяжуючі: прояви жорстокості, стан алкогольного та наркотичного сп’яніння. 2.Стійкість мотиву злочину – його тривалість, стабільність як провідного регулятора активності протягом певного часу. 3. Інтенсивність мотиву- непереборність бажання до скоєння злочину, повна мобілізація інтелект.емоц. та вольової сфери на скоєння злочину.