- •1. Поняття геополітика та основні підходи до його визначення.
- •2. Геополітика та політична географія. Основні парадигми політичної географії.
- •3. Поняття політичного ландшафту.
- •4. Геополітичне поле та його різновиди.
- •5. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •6. Кордон: визначення, види, функції, проблема якості.
- •7. Поняття національного інтересу в американській геополітичній традиції.
- •8. Французька геополітична школа про поняття національного інтересу.
- •9. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники.
- •10. Механізм реалізації державних інтересів та його компоненти.
- •11. Баланс сил як поняття геополітики.
- •12. Теорія війни к. Клаузевіца як теоретична передумова виникнення класичної геополітичної думки.
- •14. Географічний синтез людської історії л. Мєчнікова.
- •15. “Органічна школа” ф. Ратцеля.
- •16. Ф. Ратцель про опозицію суші та води.
- •17. Геополітичні погляди р. Челлена.
- •18. Концепція морської могутності а. Мехена.
- •19. Х. Макіндер про географічну вісь історії. Арон про схеми Маккіндера, про їх ідеологічні наслідки
- •20. Французька школа географії людини.
- •21. Концепція “Серединної Європи” ф. Наумана.
- •22. Теорія континентального блоку к. Хаусхофера.
- •23. К. Хаусхофер про опозицію широтної і довготної експансії та її геополітичні наслідки.
- •24. Концепція Остленду в німецькій геополітичній школі.
- •25. Основні німецькі геополітичні теорії (після Другої світової війни)
- •26. Геополітична концепція к. Шмітта.
- •27. Поняття Росії-Євразії в російській політичній географії.
- •28. Континент Євразії та його географічні і культурно-історичні виміри.
- •29. Теоретичні передумови євразійства.
- •30. Євразійська концепція м. Трубецького та місце „української проблеми” в ній.
- •31. Доктрина Монро та її геополітичний сенс.
- •32. Геополітика н. Спайкмена та с. Коена.
- •33. Основні поняття та положення атлантизму
- •34. Принцип обмеженої війни у концепції атлантизму.
- •35. Євразійська геостратегія атлантизму з. Бжезінського.
- •36. Сценарії розвитку сучасної російської геостратегії
- •38. Велика Європа ж. Тіріара.
- •39. Ж. Парвулеско про геополітичні підстави єдиної Європи.
- •40. Й. Лохаузен про геостратегічне значення Перської затоки.
- •41. Європейські пріоритети сучасного атлантизму.
- •42. Офіційний Ватикан про єдину Європу.
- •43. М. Фуше про геополітичні контури та провідні мотиви “будування” Європи.
- •44. Р. Гріффтіс про основи єдиної Європи
- •45. Постмодерні засади сучасної геополітики.
- •46. Форми та сценарії насилля у сучасному світі. Поняття соцієтальної безпеки.
- •47. Передумови виникнення та головні напрями сучасної глобалістики. Глобалістика та концепція “сталого розвитку”.
- •48. Теоретичні аспекти сучасних глобалізаційних процесів.
- •50. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблема національної безпеки.
- •51. Геополітична концепція мондіалізму. Ж. Атталі „Лінії горизонту”.
- •52. Арон про можливі образи світ.Уряду.
- •53.Великодержавність та її сценарії
- •54. Сучасний світ.Порядок.Проблеми та підходи
- •55. Концепція світ.Порядку Рим.Клубу
- •56. Бодуен про осн.Фактори світ.Порядку
- •57. Ж. Бодуен про основні концепції розвитку "третього світу".
- •58.Геополітична модель світового порядку 3. Бжезінського та нова стратегічна концепція Атлантичного союзу.
- •59. Концепція світ.Порядку Кіссінджера
- •60. Хантінгтон про цивіл.Аспекти світ.Порядку
- •61. «Розколота цивілізація» та поняття уніполя
- •62. Гексагональна модель світ.Порядку
- •63.Прагматизм як геополітична концепція сучасної Росії.
- •64. Україна в сучасних американських геополітичних концепціях
- •65. Головні вектори сучасної української геостратегії
- •66. Геополітичний сенс Кримської проблеми
- •67 Історичне обгрунтування геополітичних пріоритетів України у працях Михайла Грушевського
- •68. Геополітичні інтенції політико-географічних розвідок Степана Рудницього
- •69. «Всеукраїнська трилогія» Юрія Липи та її геополітичний сенс
- •70. Концепція нац. Безпеки Укр.
- •71. Суч. Цивілізаційна геополітика. Проблеми та перспективи розв.
- •72. Мілютін «Критичне досл. Значення воєнної географ. Та воєнної статистики»
- •73. Тойнбі «Світ і Захід»
- •74. Трубецькой «Європа і людство»
- •75. Цимбурський «Росія-Європа» третя осінь цивілізації»
36. Сценарії розвитку сучасної російської геостратегії
Другий крок в осмисленні г.п.-ї ідентичності Росії побудова різних сценаріїв г.п.-го розвитку Росії.
О.Неклесса виводить сценарії з тези про Росію як про особливий г.п.-й простір, який поєднує у собі особливості півночі і півдня.
Сценарії:
1. включення країни до світової спільноти на умовах стратегічного союзу з США
2. переорієнтація Росії з США на ЄС як на свого нового партнера
3. надання пріоритетного характеру участі Росії у формуванні АТФ (що це таке???)
4. Росія як лідер нової південної спільноти
5. регіоналізація державного простору Росії і перетворення її на спільноту “локальних удільних князівств”
6. сценарій повної державної катастрофи
37. Проблеми геополітичної ідентичності Росії та основні підходи до її вирішення.
Особливості геополітичного положення сучасної Росії прийнято позначати формулою стиснутий простір. Зміст – у втраті Росією чисельних вікон у Європу, в наслідок чого Росія виявилася відкинутою у глиб континенту, а в історичному плані у до Петрову епоху. В Європу Рос. Повернулася до XVII ст. а на Кавказі до рубежів XIX ст.
З огляду на це все частіше виникають питання попередніх століть, як такі що є неминучими для Росії: перспективи втрати Кавказу, Сибіру і Далекого Сходу.
Першим кроком у визначенні геополітичної ідентичності є з’ясування контекстів, в межах яких прийнято здійснювати роздуми про специфіку Рос. Згідно з І. Ільїним, ці контексти існують як деякі ідіоми традиційного осмислення Росії та певні проблеми, які пов’язані з цим осмисленням.
До таких ідіом відносяться:
1) Ідіома безсловесності. Питання: коли і у зв’язку з чим російський народ врешті-решт скаже своє слово.
2) Ідіома простору. Традиційно Рос. Ототожнюється з простором а Захід з часом. Існують два тлумачення цієї ідіоми:
а) Буквальне – безмежність територій і розрізненість населення, але ці хар-ки властиві також Канаді чи Монголії.
б) Алегоричне – опозиція простір час існує, як екстенсивне – інтенсивне. Але у Рос. мали місце і динаміка перетворень.
3) Ідіома богообраності. Яка своїм наслідком має крайність консерватизму та зарозумілості, а з ін. боку крайність самокартання. Ці крайнощі сумуються уявленням про неминучість вітання над Росією тягаря людського горя.
4) Ідіома вторинності або відсутності самодостатності.
5) Ідіома серединності. Стверджує уявлення про Росію, як мітання між Зах. Та Сходом.
6) Ідіома неосяжності. “Умом Россию не понять…”. У цьому кліше є протиставлення.
Ці ідіоми доповнюються проблемами:
1) Проблема онтології Рос. Зміст: чим є Рос? Ільїн - вирішення цього питання лежить через відповіді:
а) Рос. це імперія, що перевищує розміри СРСР – охоплює Польщу, Фінляндію, Аляску.
б) Рос. геогр. Співпадає з контурами СРСР.
в) Рос. – це РФ сьогодні.
г) Рос. – це те чим вона може бути після відокремлення від Рос. Великоросії.
2) Проблема ідентичності нац. духу. До цього часу відсутня апологетика, а наявна не завжди глибока чесна критика рос. культури.
3) Проблема геополітики. Є дві тенденції:
а) Передбачає раціональну, активну кооперацію на базі формування фільних економічних просторів.
б) Відстоює автаркію на базі господарсько-політичного соц. аспекту
4) Проблема хронополітики. Пов’язана з розумінням того, яку саме Євро і яку Азію слід мати на увазі під час вироблення проектів Європеїзації.
5) Проблема консолідації – загальний принцип розбудови Рос. держави.
6) Проблема онтології Рос. життя. Зі з’ясування умов виникнення общини. Подолання ідіом і розв’язання проблем мислителями, з’ясування структури Західного міфу про Рос. – існування цього міфу свідчить про факт певної відчуженості О-та міфологізації від тих хто є носієм міфу.
У цьому міфі розрізняють три компоненти:
- Побутовий міф про Рос. Зароджується у межах літератури про подорожі і змальовує явище Рос. побутової культури з т. з. звичних цивілізаційних уявлень європейців.
- Літературний міф. Ґрунтується на тому, що Рос. літературні образи є достовірним джерелом знань про Рос. реальність.
Політичний міф. Ядро: уявлення про Росію, як про країну внутрішнього деспотизму і зовнішньої агресії, як про країну, якій простоїть Західне метафізичне прагнення до свободи. Рос. одвічно нездатна породити самостійний внутрішній імпульс до свободи, а ствердження цього імпульсу можливе у спосіб наслідування західного взірця.