Б. Тести для самоконтролю.

Тест 1. Назвіть:

А - групу подібних за будовою клітин, які виконують певну функцію;

Б - науку, яка вивчає будову тканин тварин;

В - науку, яка вивчає будову тканин рослин;

Г - явище утворення нових клітин на місці відмерлих;

1. Гістологія. 3. Меристема. 5. Гістопатологія.

2. Регенерація. 4. Тканини. 6. Мікроскопічна анатомія.

Тест 2.

А. Клітини якої тканини розміщені на базальній пластинці, утво­реній тонким цупким шаром міжклітинної речовини?

Б. Яка тканина у відповідь на подразнення скорочується?

В. Назвіть тканину, яка проводить крізь себе електричне збудження.

Г. Визначте тканину, яка містить найбільше міжклітинної речовини?

1. Нервова. 3. Епітеліальна. 5. Мязова.

2. Сполучна. 4. Кісткова. 6. Хрящова.

Тест 3. Назвіть:

А - перші описи тканин зустрічаються в роботах...;

Б - у якому столітті гістологія стала академічною наукою?;

В - кому з гістологів у 1906 році вручили Нобелівську премію?;

Г - як називається розділ біології, що вивчає будову тканин організмів?

1. Генетика. 3. Гістологія. 5. К.Гольджі. 7. XIX.

2. Гістокінетика. 4. А.Левенгук. 6. А.Галлер. 8. XX.

Тест 4.

1. З яких клітин утворюються еритроцити, лейкоцити?

Б. Назвіть волоконця, які входять до складу червоного кісткового мозку, селезінкт.

2. З яких речовин складається щільна хрящова сполучна тканина? Г. Яку систему захисних реакцій зумовлює сполучна тканина?

   1. Ретикулярні. 3. Неорганічні. 5. Гомеостаз.

   2. Органічні. 4. Імунітет. 6. Стовбурові.

Тест 5.

1. Назвіть структуру організму, яка складається з різних тканин. Б. Які органи забезпечують обмін речовин, ріст, рух?

2. Якими організмами є рослини?

Г. До яких організмів належать тварини?

• 1. Автотрофні. 3. Орган. 5. Вегетативні.

• 2. Гетеротрофні. 4. Генеративні. 6. Гістотехнології.

Самостійна робота на тему:

Особливості організації життєдіяльності багатоклітинних органів.

Опрацювавши цю самостійну роботу студент повинен

ЗНАТИ:

- структуру та властивості системи органів у багатоклітинних організмів;

- функціональне значення регуляторних систем складного багатоклітинного організму.

Опорний конспект лекції

В одноклітинних організмів організмовий рівень організації збігається з клітинним. У більшості багатоклітинних організмів під час їхнього індивідуального розвитку клітини спеціалізуються за будовою та функціями, формуючи різні тканини, органи і системи органів.

Орган- це частина організму, що має певне місце розташуван­ня, певне положення і характеризується певними особливостями будови та функціями. Звичайно органи складаються з тканин різних типів, але один із них переважає (наприклад, у серці - м'язова тканина).

Органи, які виконують в організмі спільні функції, формують системи органів. Так, у більшості багатоклітинних тварин розрізня­ють травну, дихальну, кровоносну, нервову, статеву системи орга­нів. Органи, що складають певну систему, переважно пов'язані між собою просторово (наприклад, органи травної, дихальної системи), але можуть мати лише функціональний зв'язок (наприклад, система залоз внутрішньої секреції).

Тимчасове об'єднання органів різних систем для виконання певної функції утворює функціональну систему органів. Наприк­лад, під час бігу людини або тварин узгоджено функціонують опорно-рухова, дихальна, кровоносна, нервова системи тощо.

Багатоклітинні організми є відкритою біологічною системою, здатною до саморегуляції. Будь-якому живому організму притаман­ні надходження з довкілля будівельного та енергетичного матеріалу, обмін речовин, перетворення енергії, здатність до розмноження.

Особлива роль у забезпеченні нормального функціонування організмів належить регуляторним системам. У тварин - це нервова, імунна та система залоз внутрішньої секреції. У рослин життєві функції регулюються за допомогою біологічно активних речовин (наприклад, фітогормонів).

Регуляторні системи забезпечують функціонування складного багатоклітинного організму як єдиної цілісної біологічної системи, зумовлюють його реакції на зміни умов зовнішнього та внутріш­нього середовища, сприяють підтриманню сталості внутрішнього середовища.

На відміну від одноклітинних організмів, у багатоклітинних різноманітні процеси життєдіяльності (живлення, дихання, виді­лення) лише частково відбуваються на клітинному рівні, а реалізу­ються переважно завдяки взаємодії певних тканин і органів, при цьому всі процеси життєдіяльності багатоклітинних організмів ре­гулюються різноманітними біологічно активними речовинами.

Органи багатоклітинних організмів, які забезпечують розмно­ження (нестатеве, вегетативне, статеве), називають репродуктив­ними, який позначає відновлення, повтор.

Багатоклітинні тварини й рослини здійснюють свої життєві функції по-різному. Насамперед характер обміну речовин залежить від способу живлення. Гриби і більшість тварин споживають готові органічні сполуки (гетеротрофи), а переважна більшість рослин належить до автотрофів. Проте багато процесів життєдіяльності цих груп організмів може перебігати подібно.

Хімічні елементи і сполуки, потрібні для створення орга­нічних речовин, рослини одержують з грунту або з повітря, а необхідну для цього енергію - за рахунок світлового випроміню­вання. Гетеротрофи дістають енергію разом з їжею, створеною ав­тотрофами. Рослини, на відміну від тварин, ведуть прикріплений спосіб життя, у них немає нервової системи, органів чуттів, спеціалізованих травної, дихальної, кровоносної систем тощо. Тому транспорт води, розчинів мінеральних і органічних речовин, біологічно активних сполук забезпечують провідні тканини.

Натомість різні спеціалізовані системи органів багато клітин­них тварин (опорно-рухова, кровоносна, дихальна, нервова тощо) сприяють інтенсифікації обміну речовин і перетворенню енергії, забезпечують активний спосіб життя, а у теплокровних тварин (птахи, ссавці) зникла залежність температури тіла від температури довкілля. Злагоджена робота різноманітних органів і систем органів багатоклітинних організмів спрямована на підтримання гомеостазу.

До основних систем органів багатоклітинних тварин належать: опорна-рухова, травна, кровоносна, дихальна, нервова, видільна, статева та система залоз внутрішньої секреції.

Травна система забезпечує надходження в організм поживних речовин, їхнє перетравлення, всмоктування продуктів перетворення та виведення з організму неперетравлених решток їжі.

Як правило, процеси травлення починаються в порожнині кишечнику, а завершуються в клітинах кишкового епітелію. У деяких багатоклітинних тварин є лише внутрішньоклітинне травле­ння. У кишковопорожнинних травлення починається в просвіті кишечнику, а закінчується в клітинах його епітелію (змішане трав­лення).

Багато тварин (павуки, клопи, попелиці) вводять свої травні ферменти в тіло інших організмів або в харчові субстрати, а через деякий час всмоктують перетравлену або напівперетравлену їжу. Такий тип травлення називають поза кишковим, або зовнішнім.

Кровоносна система складається з кровоносних судин і цент­рального пульсуючого органа - серця. У деяких органів функції серця виконують судини, стінки яких мають добре розвинену мускулатуру. Кровоносна система забезпечує транспорт і перероз­поділ поживних речовин, газів, біологічно активних сполук, кінцевих продуктів обміну речовин. Кровоносна і лімфа нічна сис­теми разои із міжклітинною рідиною здійснюють захисні реакції організму, забезпечують підтримання сталості його внутрішнього середовища.Кровоносна система може бути замкненою і незамк- неною.

Основна функція дихальної системи - забезпечення газооб­міну між організмом і навколишнім середовищем. Крім того, органи дихальної системи беруть участь у виділенні кінцевих продуктів обміну речовин, теплорегуляції.

Функцію виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин виконують органи видільної системи. Органи виділення - це спеціалізовані структури, різноманітні за будовою (система видільних канальців у різних груп червів, нирки молюсків і хребетних тварин, зелені залози ракоподібних, видільні судини на­земних членистоногих). Органи виділення також забезпечують підтримання в організмі сталості його внутрішнього середовища.

Опорно-рухова система здійснює опорну функцію, забезпечує зміну положення тіла тварин у просторі, а також рухи окремих органів і організму в цілому. В опоно-руховій системі розрізняють пасивну (зовнішній або внутрішній скелет) та активну ( мускула­туру) частину.

Статева система тварин виконує функцію розмноження, завдяки чому забезпечується безперервна послідовність поколінь окремих видів й узагалі життя на нашій планеті. До статевої системи тварин належать статеві залози, які утворюють статеві клі­тини, та протоки, через які вони виводяться.